Географія - Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів

ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЗЕМНОЇ КУЛІ

6. ГІДРОСФЕРА

6.14. Канали та водосховища

Канал — штучна водна артерія для перекидання води з річки в район її споживання. За призначенням канали бувають: 1) судноплавні; 2) енергетичні, або гідросилові; 3) іригаційні, або зрошувальні; 4) осушувальні, або дренажні; 5) водопровідні; 6) лісосплавні та ін.

Найбільші судноплавні канали в світі — Панамський і Суецький. Зрошувальні канали є в Туркменістані (Каракумський), Казахстані (Іртиш—Караганда), Узбекистані (Великий Ферганський, Південно-Голодностепський).

Водосховище — штучна водойма переважно у руслі річки або в пониженні земної поверхні. Його створюють, будуючи греблі, перемички та ін. Водосховища необхідні для регулювання стоку води (з метою вирівнювання роботи ГЕС, покращення умов судноплавства та ін.) і для задоволення потреб господарства у воді (водопостачання, зрошення та ін.). Невеликі водосховища називають ставками. Водосховища є на Дону, Волзі, Камі, Дніпрі, Іртиші, Єнісеї, Ангарі, Сирдар'ї та інших ріках. В Росії — Братське, Самарське, Рибінське, Волгоградське, Цимлянське водосховища, в Україні — Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Каховське.

Створення водосховищ має позитивне і негативне значення. Позитивне те, що у водосховищах нагромаджується вода під час розливу рік, а згодом використовується для побутових потреб, промисловості, зрошення та ін. До негативних явищ належить затоплення значних площ родючих земель. Навколо водосховищ підвищується рівень ґрунтових вод, ґрунти перезволожуються.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.