Географія - Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів
ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЗЕМНОЇ КУЛІ
5. АТМОСФЕРА
5.11. Вимірювання кількості опадів
Кількість опадів вимірюється за допомогою дощоміра або опадоміра. Дощомір — прилад, який складається із дощомірного відра, в яке потрапляє вода опадів, і дощомірного стакана, в який зливається вода опадів з відра для вимірювання зібраної кількості опадів. Поділки стакана показують товщину шару опадів, які випадають, у міліметрах. Відро встановлюється на вертикальному стовпі і захищається з усіх боків для зменшення видування снігу.
Опадомір — варіант дощоміра. Він має відро площею 200 см2, яке встановлене на стовпі заввишки 2 м. Щоб навальний вітер не видував опадів з планок, роблять для нього лійкоподібний футляр. Зібрану воду зливають у мензурку й вимірюють. Кількість опадів вимірюють товщиною шару води в міліметрах. Помірний дощ дає 5—6 мм. опадів, великий — близько 15—20 мм, а злива — понад 30 мм.
Самописним приладом для вимірювання дощових опадів є плювіограф. Приймачем у ньому є відро для збирання дощу. Вода, що надходить, стікає по трубці в циліндр, де є поплавець. Поплавець з'єднаний з важільною передачею, яка йде до стрічки барабана з годинниковим механізмом. Від дощової води, що стікає в циліндр, рівень у ньому підвищується і поплавець піднімається. Перо на барабані креслить лінію вгору. Як тільки циліндр наповниться, сифон (скляна трубка збоку від циліндра) негайно опорожнить циліндр. Перо на стрічці опуститься, і все почнеться спочатку. На стрічці безперервно записується кількість опадів та час їх випадання.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.