Географія - Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів
ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЗЕМНОЇ КУЛІ
4. ЛІТОСФЕРА І РЕЛЬЄФ
4.5. Внутрішні сили, що зумовлюють зміни земної кори
4.5.2. Землетруси та райони їхнього поширення
Землетруси — підземні поштовхи і коливання земної поверхні більшої або меншої сили. Вони виникають у результаті раптових зміщень і розривів у земній корі та у верхній частині мантії Землі і передаються на значну відстань пружними коливаннями. Місце виникнення поштовхів називається джерелом, або гіпоцентром землетрусу. Розміщена над ним ділянка земної поверхні називається епіцентром. Джерела знаходяться на різній глибині, але переважно в межах земної кори (0—60 км.). Найбільша кількість джерел зустрічається до глибини 500—600 км. Звичайно, землетруси пов'язані з тектонічними рухами і зумовлені майже миттєвими зміщеннями мас у товщі Землі з утворенням розривів. Найсильніші землетруси фіксуються на земній поверхні: в глибоководних жолобах, у гірляндах островів Тихого океану, в Альпійсько-Гімалайському поясі Європи, Гімалаях, Тянь-Шані, Кордильєрах, Альпах, у новітніх тектонічних депресіях — грабенах (оз. Байкал, регіон Східно-Африканських озер та ін.).
Залежно від причин виникнення землетруси поділяються на три типи:
1) тектонічні, пов'язані з утворенням у земній корі розломів і рухами по них брил земної кори (95%);
2) вулканічні, які виникають у зв'язку з рухом магми в джерелі і каналі вулкана і вибуховими викидами вулканічних газів;
3) обвальні, які відбуваються при обвалі в підземних пустотах від удару обваленої маси.
Землетруси вивчаються сейсмічними станціями, оснащеними високочутливими приладами — сейсмографами. Оцінка сили землетрусів проводиться за дванадцятикратною шкалою. Землетруси в 1 бал люди не відчувають, 2 бали — дуже слабкі, 3 — слабкі, 4 — помірні, 5 — досить сильні, 6 — сильні, 7 — дуже сильні, 8 — руйнівні, 9 — спустошливі, 10 — нищівні, 11 — катастрофічні і 12 — особливо катастрофічні. В середньому на Землі щорічно відбувається 1 катастрофічний і 110 руйнівних землетрусів.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.