Географія - Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів

ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЗЕМНОЇ КУЛІ

4. ЛІТОСФЕРА І РЕЛЬЄФ

4.4. Зовнішні сили, які змінюють поверхню Землі

4.4.4. Робота льодовиків

Значне руйнування в горах і на рівнинах спричиняють льодовики. Вони займають близько 11% суші. Понад 98% сучасного зледеніння припадає на покривні льодовики Антарктиди, Гренландії і полярних островів, і тільки близько 2% — на гірські льодовики. Потужність покривних льодовиків до 2—3 км. і більше. В горах льодовики займають плоскі вершини, зниження на схилах і міжгірські долини. Долинні льодовики віддаляють від гір усе те, що зсувається на їхню поверхню зі схилів, і те, що вони виорюють, просуваючись підлідним ложем. Несортований суглинок і супісок з валунами, так звана морена, транспортується льодовиком, тоді відкладається біля його краю, а потім ріками, які тут починаються, виноситься до підніжжя гір.

Під час максимального четвертинного зледеніння площа льодовиків на рівнинах була втричі більша, ніж тепер, а гірські льодовики \ субполярних і помірних широтах опускались до підніжжя гір.

Під час четвертинних зледенінь центрами і регіонами льодовикового зносу були Скандинавські гори, Полярний Урал, північ Скелястих гір, а також височини Кольського півострова, Карелії, півострова Лабрадор та ін. Тут зустрічаються відшліфовані льодовиком виступи твердих кристалічних порід у вигляді горбів, які називаються баранячими лобами, продовгуваті за напрямком просування льодовика котловини та ін. Південніше, на віддалі 1000—2000 км. від центрів зледеніння, розміщуються ділянки льодовикових наносів у вигляді горбистих і грядових нагромаджень, що збереглися до теперішнього часу. Отже, на рівнинах покрівні льодовики здійснювали не тільки руйнівну, але й корисну роботу.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.