Географія - Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів

ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

36. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

36.2. Чинники і принципи розміщення виробництва

Локалізація виробництва визначається певними чинниками, тобто сукупністю умов і ресурсів, їхніх параметрів і характеристик. їх врахування забезпечує найбільш раціональний вибір місця розташування господарського об'єкта, групи об'єктів, галузі або конкретної територіальної структури господарства країни, економічного району і територіально-виробничого комплексу і, зрештою, дає найкращі економічні результати. Є такі групи чинників розміщення виробництва: природно-ресурсні — кількісні запаси і якісний склад природних ресурсів, гірничо-геологічні та інші умови їх видобування і використання. Кліматичні, гідрогеологічні тощо;

екологічні — раціональне природокористування, охорона довкілля, забезпечення населенню здорових умов для життєдіяльності, збалансованість господарської діяльності з природою;

соціально-демографічні і трудових ресурсів — демографічна ситуація, забезпеченість трудовими ресурсами і ступінь розвитку ринку праці, стан соціальної інфраструктури, професійно-освітній рівень населення, рівень його життя тощо;

економічні — економіко — географічне і транспортне положення, вартість капітальних і поточних витрат, строки будівництва, ефективність виробництва, територіальні зв'язки, трудомісткість, енергоємність, водоємність, транспортабельність продукції і т.д.;

наукоємні — забезпеченість потреб виробництва науковим обслуговуванням і науковими розробками. Цей чинник визначає географію наукоємних галузей, що знаходяться в наукових центрах, біля провідних університетів, які готують кадри і здійснюють наукові дослідження;

споживчий — зорієнтованість на споживача, особливо товарів широкого вжитку і послуг;

територіальної концентрації виробництва — рівень зосередженості виробництва на території, що впливає на ефективність виробництва, можливості впровадження інновацій і досягнень НТР, використання загальної інфраструктури, можливість кооперування підприємств, зв'язки з наукою. Але перенасиченість виробництвами і перевищення розумних меж концентрації населення спричиняє погіршення екологічної ситуації, транспортних умов, труднощі водопостачання тощо.

Стурбованість викликають проблеми малоконтрольованого зростання Мехіко, Сан-Пауло, Москви, міст Донбасу, де територіальна концентрація виробництва і населення дуже висока. Ось чому зусилля урядів багатьох країн спрямовані на стримування розширення міст і промислових зон.

Принципи розміщення виробництва — це основні, вихідні наукові положення, якими керується держава в своїй економічній політиці. Основними принципами розміщення виробництва є:

1. Забезпечення ефективних територіальних пропорцій у розміщенні виробництва і раціонального територіального поділу праці.

2. Комплексний розвиток економічних районів.

3. Вирівнювання рівнів економічного і соціального розвитку окремих регіонів.

4. Наближення виробництва до джерел сировини, паливно-енергетичних ресурсів і районів споживання.

5. Розміщення виробництва з урахуванням національної безпеки та оборонних потреб держави.

6. Розміщення виробництва з урахуванням міжнародного поділу праці.

7. Розміщення виробництва з урахуванням необхідності охорони довкілля.

8. Забезпечення екологічної безпеки населення в разі технічних аварій, катастроф і стихійного лиха.