Географія - Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів
ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ
35. ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ
35.8. Мовні сім'ї
У світі приблизно 5 тис. мов (точну цифру встановити неможливо через умовні відмінності між різними мовами і діалектами однієї мови). Усі вони за спорідненими зв'язками об'єднуються в сім'ї, кожна з яких складається з груп близьких одна до одної мов, котрі в давнину були діалектами однієї мови або входили до одного мовного союзу. Найбільша за чисельністю — індоєвропейська сім'я (до 2,5 млрд. осіб, або 44,8% усього населення світу). Її складають такі мовні групи: слов'янська (українці, росіяни, поляки, білоруси, болгари, серби, хорвати та ін.), романська (французи, італійці, іспанці та ін.), німецька (німці, голландці, шведи, норвежці, англійці, американці СІНА), іранська (перси, таджики, афганці, курди), індоарійська (хіндустанці, бенгальці, непальці) та ін. Китайсько-тібетська мовна сім'я — друга за чисельністю населення. її складають китайська і тібето-бірманська мовні групи, на яких розмовляють 22,6% населення світу. Із інших мовних сімей відзначимо нігеро-кордофанську (6,1% населення світу), афразійську (5,6%), австронезійську (4,9%), дравидійську (3,9%). Є і так звані ізольовані мови, які не входять до якої-небудь сім'ї і групи (японська, корейська, айнська та ін.).
До найпоширеніших мов світу належать (число розмовляючих на початок 90-х років нашого століття, млн.. осіб): китайська (1200), англійська (450), хінді та урду (350), іспанська (300), російська (220), бенгальська, індонезійська та арабська (по 180), португальська (170), японська (123), німецька (100), французька (100). Цими 12-ма мовами говорить майже 2/3 населення світу.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.