Географія - Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів
ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ
34. ГЕОГРАФІЯ СВІТОВИХ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ
34.2. Географія світових природних ресурсів
34.2.1. Мінеральні ресурси.
Мінеральні ресурси — природні речовини мінерального походження, що використовуються у господарстві як сировина або джерело енергії. Попит на мінеральні ресурси в світі росте приблизно на 5% за рік. Щорічно з надр Землі видобувають понад 100 млрд. т. мінеральної сировини і палива. Це руди чорних і кольорових металів, вугілля, нафта, будівельні матеріали — всього понад 200 різних видів.
У структурі мінеральних ресурсів важлива роль належить паливно-енергетичним ресурсам, серед яких провідне місце посідає вугілля. Розвідані запаси вугілля складають 1239 млрд. т. Із його загальних запасів приблизно 60% припадає на кам'яне і 40% — на буре вугілля. Понад 90% усіх вугільних ресурсів знаходяться у північній півкулі. Найбагатші вугіллям Азія (54%), Північна Америка (28%) і Європа (9%). Найбільші поклади вугілля у Китаю (731 млрд. т.), США (215 млрд. т.), Росії (понад 200 млрд. т). Відкритих покладів вугілля у світі вистачить на 200—300 років.
Достовірні запаси нафти у світі визначаються в 136 млрд. т., природного газу — в 141 трлн м3. При цьому на країни, що входять до Організації експортерів нафти (ОПЕК), припадає до 77% світових запасів нафти і 41% світових запасів природного газу. Найбільші запаси нафти у Саудівської Аравії (35.2 млрд. т), Іраку (13,4 млрд. т.), Кувейту (12,9 млрд. т.), Ірану (12,1 млрд. т.), ОАЕ (12 млрд. т). До країн з багатими запасами газу належать Росія (24 трлн. м3), Іран (21 трлн. м3), Катар (6,7 трлн. м3).
Серед багатьох тисяч родовищ нафти і природного газу особливе значення мають родовища — гіганти із запасами понад 500 млн. т і навіть понад 1 млрд. т нафти і 1 трлн м3 газу в кожному. Таких унікальних родовищ нафти в світі всього до 50. Більше половини з них знаходиться в країнах Близького і Середнього Сходу. Газових родовищ — гігантів у світі понад 20. Такі родовища найхарактерніші для Росії, Узбекистану, Туркменістану та ін.
Передбачається, що поточного видобування нафти розвіданими запасами в цілому по світу вистачить на 45 років. Запасів природного газу повинно вистачити приблизно на 100 років.
Потенційні ресурси урану оцінюються в 10 млн. т. Економічно вигідно розробляти родовища, які мають вміст не менше 0,1% урану. В такому випадку одержання 1 кг. сировини коштує 80 доларів. За даними Міжнародного агентства з атомної енергетики (МАГATE), запаси урану за ціною 80 доларів за 1 кг. складали 1,6 млн. т. У першу сімку країн за запасами урану входять Австралія (460 тис. т.), ПАР (250), Нігер (180), Бразилія (165), Канада (155), США (125), Намібія (100 тис. т.). В цілому світові потреби в урані цілком забезпечені.
У сучасному світі рудні корисні копалини відіграють важливу роль в економіці. Великі запаси залізорудної сировини зосереджені в США, КНР, Індії, Росії, Україні. Відкриті залізні руди в басейні Амазонія в Бразилії, родовища в Ліберії, Гвінеї, Алжирі та ін. Великі родовища алюмінієвої сировини у Франції, Італії, Індії, Сурінамі, СІНА, державах Західної Африки. Основні родовища мідних руд зосереджені в Замбії, Заїрі, Чилі, США, Канаді, свинцево-цинкових — у США, Канаді, Австралії.
Багато видів мінеральних ресурсів через нераціональне використання або майже вичерпані, або дуже виснажені. Тому актуального значення набувають широке використання комплексної переробки мінеральної сировини, ресурсозберігаючої техніки, маловідхідної і безвідхідної технології, повторне використання ресурсів.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.