Географія - Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів
ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЗЕМНОЇ КУЛІ
1. ПЛАН МІСЦЕВОСТІ
1.1. Поняття про план місцевості
План — зображення на горизонтальній площині у великому постійному масштабі невеликої частини земної поверхні. Плани складаються переважно у масштабі 1 : 2000 і більше. На них зберігається обрис усіх елементів ділянки, але в зменшеному вигляді. Зменшення це залежить від взятого для плану масштабу. Для зображення на плані тих чи інших предметів застосовують певні умовні знаки. Так, наприклад, для позначення хвойного лісу використовують знаки у вигляді ялиночки, межі лісу виділяють крапками, лучну рослинність — парними рисочками, плодовий сад — рівним рядом маленьких кружечків.
Нерівності земної поверхні — рельєф — зображуються на планах горизонталями. Горизонталі — це лінії на земній поверхні, усі точки якої лежать на одній і тій самій висоті над рівнем океану. Горизонталі проводяться через рівне число метрів по висоті (по вертикалі). В поясненні до плану (у «легенді») завжди показують відстань між горизонталями по прямовисній лінії, взяту для даного плану, тобто різницю їхньої висоти, наприклад, 2,5, 10 м. Зображення рельєфу горизонталями дає змогу по карті розв'язувати багато різних завдань, які виникають при вивченні країни і при проектуванні найрізноманітніших інженерних споруд (залізниць, доріг, каналів, гребель, водосховищ тощо).
Окрім умовних знаків місцевих предметів і рельєфу, на планах є пояснювальні надписи населених пунктів, рік, озер та інших предметів.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.