Географія - Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів
ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЗЕМНОЇ КУЛІ
2. ГЕОГРАФІЧНА КАРТА
2.7. Значення карти в житті та господарській діяльності людини
Географічні карти містять у собі величезний науковий матеріал. Вони є джерелом знання. Вдумливе вивчення фізичної карти дає загальне уявлення про всю природу території. Тому для практичної мети потрібні детальні карти рельєфу, ґрунтів, рослинності, кліматичні та ін. На основі вивчення карт ведуться розвідування корисних копалин, роботи по проектуванню і будівництву залізниць, автомагістралей, трубопроводів, водних споруд тощо.
Економічні карти відображають господарство території, дають різноманітну його характеристику або часткову — однієї певної галузі (наприклад, промисловості). За допомогою карт проводиться детальне вивчення території для правильного географічного розміщення промисловості і сільського господарства, будівництва складних підприємств. Проектування господарського будівництва, які здійснюють десятки науково-дослідних інститутів, пов'язані із розробкою різноманітних і складних карт.
Економічні карти використовуються при техніко — економічному проектуванні і плануванні. В сільському господарстві за допомогою карт оцінюється природно-ресурсний потенціал, здійснюється меліорація, розглядаються питання економічної ефективності розвитку і розміщення.
Карти використовуються в навігації морських і річкових суден, літаків, космічних кораблів. Незамінні карти у військовій справі. Вони надійний путівник у туристичних походах і пішохідних маршрутах. Карти є незамінним посібником для шкільного навчання.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.