Географія - Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів

ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ
ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

18. НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВІ РЕСУРСИ

18.3. Природний рух населення

Природний рух населення — це зміна чисельності і складу населення в результаті народжуваності і смертності без врахування механічного переміщення (міграції). Кількість населення збільшується за рахунок природного приросту населення, тобто перевищення кількості народжених над кількістю померлих за рік. Може вона і зменшуватися внаслідок депопуляції, тобто переважання кількості померлих над кількістю народжених. Для України характерний останній процес. У 1996 році загальний показник народжуваності складав 9,1 на 1000 осіб, а смертності — 15,2 на 1000 осіб, тобто відбулося зменшення населення на 6,1 осіб на кожну тисячу населення. Особливо інтенсивно зменшується населення Чернігівської, Вінницької, Житомирської та інших центральних областей нашої держави.

Причинами цього явища є екологічна криза, що виникла через неправильну експлуатацію великої кількості "брудних" підприємств, а також радіаційне забруднення в результаті чорнобильської катастрофи. На природний приріст населення впливає також економічна криза — наслідок соціалістичного способу виробництва.

Головна ж причина перевищення смертності над народжуваністю, а зростання смертності і зменшення народжуваності в Україні почалося ще з 1965 року, криється в підриві життєвої сили українського народу внаслідок винищення найздоровішої, найжиттєздатнішої частини нації під час голодоморів, воєн і репресій за часів перебування нашої держави в складі Радянського Союзу.

Негативно позначається на природному прирості населення і розпад традиційної української сім'ї, що супроводжується зростанням розлучень.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.