Географія - Великий довідник школяра і студента - 2008
Економічна і соціальна географія світу
Країни Африки
КЕНІЯ
Кенія, Республіка Кенія — держава в Східній Африці. Площа 582,6 тис. км2. Населення 29,2 млн людей (2000), головним чином народи кикуйо, луо, лухья, камба. Міське населення 25,3 % (1991). Офіційні мови — англійська і суахілі. Віруючі — християни, мусульмани і ті, що дотримуються місцевих традиційних вірувань. Адміністративно-територіальний поділ: 7 провінцій і столичний округ. Столиця — Найробі. Входить у Співдружність. Глава держави і уряду — президент. Законодавчий орган — однопалатні Національні збори. Кенія займає північно-східну частину Східно-Африканського плоскогір’я (г. Кенія, 5199 м). Клімат субекваторіальний. Середні температури січня 14—27 °С, липня 12—25 °С. Опадів від 250 мм на північному сході до 1500—2000 мм в горах. Основні річки Тана, Галана; озеро Рудольф (Туркана), східний берег озера Вікторія. Савани і саванні ліси, напівпустелі; по схилах гір — вічнозелені тропічні ліси. Національні парки: Цаво, Сибілон, Маунт-Кенія, Меру, Абердер; декілька морських національних парків, заповідники.
Кенія — аграрна країна. Частка в ВВП (1994, %): сільського, лісового господарства і рибальства 29, промисловості бл. 17. Товарні сільськогосподарські культури: чай, кава, піретрум, сизаль. Тваринництво (м’ясо-молочне). Рибальство. Заготівля деревини. Видобуток природної соди. Харчова, текстильна промисловість; шкіряні, цементні, хімічні, металообробні, нафтопереробні підприємства. Виробництво електроенергії 3,7 млрд кВт*год (1995). Довжина залізниць 3 тис. км (1993), автошляхів 63,6 (1996). Морський порт — Момбаса. Експорт: кава, чай, нафтопродукти, консервовані ананаси, цемент, сизаль. Основні зовнішньоторгівельні партнери: Великобританія, Німеччина, США, Японія, Нідерланди. Іноземний туризм. Грошова одиниця — кенійський шилінг.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.