Географія - Великий довідник школяра і студента - 2008

Материки - Географія материків і океанів
Австралія
ТЕМПЕРАТУРИ

Хоч Австралія вважається тропічним материком, насправді там прохолодніше, ніж у багатьох районах інших материків, розташованих на тих же широтах у Південній півкулі. Сезонні коливання температур загалом незначні. Зазвичай на узбережжі і в горах, особливо на південному сході, прохолодніше, ніжу внутрішніх районах. Північ і, зокрема, північно-західне узбережжя — найспекотніший район. Улітку, з грудня по березень, середні добові температури на території Австралії перевищують 32 °С і нерідко досягають 38 °С. У внутрішніх районах вони іноді можуть триматися вище за 41 °С. Вітри, що дують з внутрішніх районів, можуть принести прогріте повітря на південне і східне узбережжя, і тоді там кілька днів стоїть спекотна погода. Середня температура січня в Дарвіні 29 °С, Мельбурні 20 °С, Сіднеї 22 °С, Аліс-Спрінгсі (в центрі материка) 28 °С, Перті 23 °С. Хоч дуже низькі температури для Австралії нетипові, лише в окремих місцях взимку не буває морозів, а на південному сході морози впливають на вирощування сільськогосподарських культур і кормових трав. Основні райони, де не буває морозів, це Північна територія і Квінсленд на півночі від тропіка Козерога, а також усе узбережжя на півночі від затоки Шарк у Західній Австралії до Брісбена на східному березі. На більшій частині материка в середньому буває 300 і більше безморозних днів. У горах Нового Південного Уельса і Вікторії, Австралійських Альпах і на більшій частині Тасманії морози бувають у будь-яку пору року. Середні температури липня на південному сході 9° С в Мельбурні і 12° С в Сіднеї. На півночі цей показник 12° С у Дарвіні, а в центрі материка 25° С (в Аліс-Спрінгсі).





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.