Географія - Великий довідник школяра і студента - 2008

Загальна географія
Біосфера
ЕКОЛОГІЧНА ФІТОГЕОГРАФІЯ, АБО ГЕОБОТАНІКА

Розподіл типів рослинності на поверхні планети підпорядкований суворим закономірностям. У схожих за умовами середовища місцях завжди виникають схожі за структурою і функціонуванням угруповання. Екологічна фітогеографія, або геоботаніка, намагається пояснити зв’язок цих особливостей фітоценозів з кліматом, Грунтом, активністю тварин, вогнем (тобто регулярно виникаючими пожежами) і геологічною історією. Клімат — найважливіший чинник, що впливає на характер рослинного покриву. Якщо рухатися від холодних полярних областей до екватора або спускатися від високогірних льодовиків на теплі рівнини, то можна побачити, як, разом зі зміною середніх температур місцевостей, змінюють одна одну різні зони рослинності. Велике значення має також вологість. Наприклад, рухаючись від вологих областей до більш посушливих, можна бачити, як ліси змінюються степами, а ті, у свою чергу, пустелями. На загальному фоні такої «зональної» рослинності зустрічаються ділянки, де особливості фітоценозів визначаються насамперед ґрунтовими умовами. Так, поблизу джерела в пустелі може рости невеликий ліс, а на кам’янистій кручі, що підноситься серед вологого лісу, поселяються посухостійкі трави. Така рослинність називається екстразональною, якщо знаходиться поза своєю кліматичною зоною, азональною — якщо зустрічається в різних зонах, але ніде не утворює власної зони, і інтразональною — якщо характерна тільки для однієї зони, але не є основною в її межах, бо пов’язана лише з обмеженими, особливими за природними умовами ділянками (наприклад, солончак серед степу).