Географія - Великий довідник школяра і студента - 2008

Загальна географія
Гідросфера та води Світового океану і суходолу
ПІДЗЕМНІ ДЖЕРЕЛА

Приблизно 37,5 млн км³, або 98 % усіх прісних вод у рідкому стані припадає на підземні води, причому бл. 50 % з них знаходиться на глибинах не більше ніж 800 м. Однак об’єм доступних підземних вод визначається властивостями водоносних горизонтів і потужністю насосів, що відкачують воду. Запаси підземних вод у Сахарі оцінюються приблизно в 625 тис. км³. У сучасних умовах вони не поповнюються за рахунок поверхневих прісних вод, а внаслідок відкачування виснажуються. Деякі найбільш глибоко залягаючі підземні води взагалі ніколи не втягуються в загальний кругообіг води, і тільки в районах активного вулканізму такі води вивергаються у вигляді пари. Однак значна маса підземних вод все ж потрапляє на земну поверхню: під дією сили тяжіння ці води, рухаючись уздовж водонепроникних пластів гірських порід, виходять поблизу підніжжя схилів у вигляді джерел і струмків. Крім того, вони відкачуються насосами, а також витягуються корінням рослин і потім потрапляють в атмосферу. Дзеркало ґрунтових вод являє собою верхню межу доступних підземних вод. При наявності схилів дзеркало ґрунтових вод перетинається із земною поверхнею, і утворюється джерело. Якщо підземні води знаходяться під великим гідростатичним тиском, то в місцях їх виходу на поверхню формуються артезіанські джерела. У деяких частинах земної кулі зростаюче споживання підземних вод має серйозні наслідки. Відкачування великого об’єму підземних вод, що значно перевищує їх природне поповнення, призводить до недостачі вологи, а пониження рівня цих вод вимагає більших витрат на електроенергію, що використовується для їх отримання. У місцях виснаження водоносного горизонту земна поверхня починає просідати, і там ускладнюється відновлення водних ресурсів природним шляхом. Внаслідок безладного скидання або захоронення токсичних хімічних речовин відбувається їх просочення у водоносні горизонти, які є джерелами питної або іригаційної води. У ряді випадків досить кількох років або десятиріч, щоб шкідливі хімічні речовини потрапили в підземні води і нагромадилися там у відчутних кількостях.