Географія - Великий довідник школяра і студента - 2008

Загальна географія
Літосфера і рельєф
ІНТЕНСИВНІСТЬ ЗЕМЛЕТРУСІВ

Інтенсивність землетрусів оцінюється в балах за величиною руйнування наземних споруд або деформацій земної поверхні. Для ретроспективної оцінки бальності історичних землетрусів використовують деякі емпірично отримані співвідношення. У США оцінка інтенсивності зазвичай проводиться за модифікованою 12-бальною шкалою Меркаллі.

1 бал. Відчувається тільки особливо чутливими людьми в сприятливих для цього умовах.

3 бали. Відчувається людьми як вібрація від проїжджаючої вантажівки.

4 бали. Деренчать посуд і віконне скло, скриплять двері і стіни.

5 балів. Відчувається майже всіма; багато сплячих прокидається. Незакріплені предмети падають.

6 балів. Відчувається всіма. Невеликі пошкодження.

8 балів. Падають димарі, пам’ятники, розвалюються стіни. Змінюється рівень води в колодязях. Сильно ушкоджуються капітальні будівлі.

10 балів. Руйнуються цегляні будівлі і каркасні споруди. Деформуються рейки, виникають обвали.

12балів. Повне руйнування. На земній поверхні спостерігаються хвилі.


У Росії і деяких сусідніх з нею країнах прийнято оцінювати інтенсивність коливань у балах MSK (12-бальної шкали Медведєва — Шпонхойєра — Карника), в Японії — в балах ЯМА (9-бальної шкали Японського метеорологічного агентства). Інтенсивність у балах (що виражаються цілими числами без дробів) визначається при обстеженні району, в якому стався землетрус, або опитуванні жителів про їх відчуття за відсутності руйнування, або ж розрахунками за прийнятими для даного району формулами.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.