Країни світу у цифрах і фактах - Стадник О.Г. 2004

Австралія і Океанія
СОЛОМОНОВІ ОСТРОВИ

Форма правління й територіального устрою. Унітарна держава у складі співдружності. Складається із семи провінцій та одного муніципалітету. Голова держави — королева Великої Британії, яку представляє генерал-губернатор. Законодавчий орган — однопалатний Національний парламент.

Столиця: Хоніара (39 тис).

Країна одержала незалежність 7 липня 1978 р.

Географічне положення. Південно-західна частина Тихого океану, південно-східна частина Соломонових островів і прилеглі острови.

Площа: 29 тис. км2 (можна порівняти з Полтавською областю).

Природні умови. Острови вулканічного походження з гористим рельєфом. Середні температури протягом року +26— 28°С. Опадів випадає 1000—2300 мм і більше. 91% території вкрито лісами.

Населення. 447 (1458) тис. Меланезійці. Щільність 15 чол/км2. Середньорічний приріст 25 чол. на 1000 жителів. Середній вік 18 років.

Віросповідання: християнство, традиційні вірування. Державна мова: англійська, використовується піджин. Економіка. ВВП на душу населення 760 (1700)дол. США. Структура ВВП 42% — 11% — 47%. Сільське господарство: рослинництво (кокосова пальма, какао, банани), скотарство. Промисловість: лісова й деревообробна, харчова, текстильна. Туризм.

Зовнішня торгівля. Експорт: 47 млн дол. США (деревина, риба, копра, пальмова олія, какао). Імпорт: 82 млн дол. США (продовольство, устаткування, паливо, хімічні товари). Основні зовнішньоторговельні партнери: Австралія, Японія, Південна Корея, Сінгапур.

Рекреаційні ресурси, визначні пам'ятки. У країні: Національний музей, Культурний центр, ботанічний сад, вічнозелені ліси, повноводні річки, коралові рифи, пляжі.

ІРЛП: 121 місце, після Гватемали, перед Ботсваною.





Перша публікація: 01/01/2004

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.