Відповіді до підсумкових контрольних робіт для ДПА з української літератури - С. Витвицька 2019
Варіант 11
1. У романі П. Куліша «Чорна рада» йдеться про
В обрання гетьмана на Ніжинській раді (після смерті Б. Хмельницького).
2. «Зложити до купи обидва береги Дніпрові... щоб обидва... приклонились під одну булаву!» — закликав герой твору «Чорна рада»
В Сомко.
3. Підкреслена урочистість, декоративність, релігійне забарвлення, метафоричність мови, чудернацьке, незвичне — характерні ознаки доби
Б бароко.
4. Видами комічного є
Б гумор, іронія, сатира, сарказм, гротеск.
5. Основні ознаки народної балади записано в рядку
А психологізм, незвичайність описуваних подій, трагізм.
6. Зачинателем нової української літератури на західних землях України вважають
Г М. Шашкевича.
7. Про оплакування полеглого зозулями-жалібницями йдеться в баладі
Б«Ой летіла стріла».
8. Біблія розпочинається
Б книгою Буття.
9. Літописи належать до літератури
В оригінальної.
10. Психологізм, незвичайність описуваних подій, трагізм, метаморфоза — характерні ознаки жанру
В народної балади.
11. До козацьких літописів належить
Г «Літопис Самовидця».
12. Творив на порубіжжі культур двох народів
Б М. Гоголь.
13. Вертеп — це
В старовинний пересувний ляльковий театр, де ставили релігійні та світські п’єси.
14. Іван Котляревський працював над «Енеїдою» близько
В 30 років.
15. Зав’язкою в сюжеті п’єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка» є
А зустріч Наталки з возним, який пропонує їй вийти за нього заміж.
16. Різновид поеми, до якого належить «Кавказ» Т. Шевченка, —
Б сатирична з елементами лірики та героїки.
17. Установіть відповідність хронологічних меж і періодів творчості Т. Шевченка
1- В 1837-1843 — ранній період
2- А 1843-1847 — період «трьох літ»
3- Г 1847-1857 — період заслання
4- Б 1857-1861 — період останніх років життя
18. Установіть відповідність персонажів з назвами творів, де вони діють
1- Г Низ, Евріал, Турн — «Енеїда»
2- Д Черевань, Матвій Г винтовка, княгиня — «Чорна рада»
3- A Прокіп, Устина, Катря — «Інститутка»
4- Б Терпилиха, Макогоненко, Тетерваковський — «Наталка Полтавка»
19. Установіть відповідність між тропами та їх прикладами
1- Д Заплету віночок, — анафора
Заплету шовковий,
На щастя, на долю,
На чорні брови.
2- Б Добрий вечір тобі, пане господарю, — рефрен
радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий
народився.
Застеляйте столи та все килимами,
радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий
народився.
3- A Ой весна, весна — днем красна, — персоніфікація
Що ти нам, весно, принесла?
4- В Та вдарили з семи гармат — гіпербола
У середу вранці,
Накидали за годину
Панів повні шанці...
20. Установіть відповідність епізодів твору Марка Вовчка «Інститутка» та елементів сюжету, до яких вони належать
1- Б загострення стосунків панночки з кріпаками, її одруження і переїзд на хутір — розвиток дії
2- А сцена, у якій пані побила стару кріпачку. Хотіла побити й Устину, але на перешкоді став Прокіп — кульмінація
3- Г І розділ, у якому читач знайомиться з оповідачкою Устиною; про людей та події розповідається крізь призму світосприйняття героїні — експозиція
4- В приїзд панночки й обрання Устини покоївкою — зав’язка
21. Перша пам’ятка українського письменства, що була укладена розмовною українською мовою і започаткувала становлення нової української літератури, — «Енеїда».
22. «Повість минулих літ» — найвідоміший зразок доби монументалізму.
23. Відгуком на тогочасну імперську політику Росії є твір Т. Шевченка «Кавказ».
24. Усна народна творчість має такі роди: народна лірика, народний епос, народна драма, народний ліро-епос.
25. Яке значення алегоричних образів байок Григорія Сковороди?
Як байкар Григорій Сковорода мав своїх попередників в Україні, Алегоричні сюжетні оповідання з повчальними висновками здавна відомі в народній творчості. Уже в ХVIІ ст. з’являється і літературна байка, але як складова частина деяких проповідей, полемічних послань. Подібними прийомами користувався також Сковорода у власних філософських трактатах. Але він пішов далі від своїх попередників, виділивши байку в самостійний жанр. Свідченням цього була його збірка «Басні Харьковскія» (1774). Тому Сковороду вважають зачинателем української літературної байки.
Збірка «Басні Харьковскія» складається із 30 байок, які мають дидактичне і філософське спрямування. Автор роздумує над багатьма явищами сучасного йому життя. Його цікавили не стільки побутові явища, скільки людська природа, душа людини, її серце. «Басні Харьковскія» написані прозою. Вони складаються з двох частин: фабули і «сили», тобто висновку, моралі, яка в останніх п’ятнадцяти байках значно переважає за обсягом фабулу, перетворюючись на невеликий філософський трактат. В окремих байках «сила» є синтезом тематично споріднених прислів’їв і приказок. Посилається автор і на висловлювання видатних мислителів або тексти з Біблії.
Основну групу байок Сковорода присвятив прославленню суспільно-корисної, «сродної» праці, відповідної природним покликанням і здібностям людини. Так, у байці «Бджола та Шершень» письменник розкриває суспільне й моральне значення праці. Перша частина байки — це короткий діалог між працьовитою Бджолою і дармоїдом Шершнем. Шершень називає Бджолу «глупою» за те, що вона так пильно трудиться, а плоди її праці забирають люди. Бджола відповідає, що їм, бджолам, набагато приємніше саме збирати мед, ніж його споживати: «К сему мы рождены».
А далі йде повчальна частина— «сила». Автор роз’яснює, що Шершень — це людина, яка живе «хищенієм чуждаго» і лише для того, щоб їсти і пити. А Бджола— це «герб мудраго человека», що займається «сродною» працею. Сковорода впродовж усього життя роздумував над проблемою «сродності». Сенс життя — у тому, щоб знайти себе у творчій праці на благо інших. На прикладі тварин (собаки й кота) автор розвиває цю ідею: «И нет радостнее, как жить по натуре». Свої роздуми про те, що треба вчитися жити згідно з природою, він підсумовує цитатою з Епікура: «Благодареніє блаженной натуре за то, что нужное сделала нетрудным, а трудное ненужным». А вся байка завершується словами апостола Павла: «Иже есть всяческая во всем...» Усе на світі має глибокий зміст («всяческая во всем»), і завдання людини цей зміст знаходити насамперед у своїй душі, у своєму серці й у всьому сущому.
У байці «Олениця і Кабан» Сковорода знову повертається до ідеї природженої («сродної») праці, адже про людину судять не за її одягом чи словами, а за справами. Тому Олениця називає Кабана так само, як і раніше, хоч він «підвищений у Барани»: «Ви ж так само, як і колись, риєте землю і ламаєте тини».
У ряді байок («Собака і Вовк», «Соловей, Жайворонок і Дрізд») Сковорода прославляє дружбу людей. У байці «Собака і Вовк» автор називає своїх персонажів античними іменами (пастух Тітир, собаки Левкон і Фирідам), немовби підкреслюючи цим самим важливість теми. Дві собаки, які жили у великій дружбі, прославились серед диких і домашніх тварин. Вовк, «побужден их славою», намагався стати третім їх другом. Він розказав собакам про своє знатне походження і «модні науки», які вивчав. А щоб ще більше прихилити до себе собак, нагадав, що він у чомусь схожий на них — «голосом і волосом». І цитує латинське прислів’я: «Бог веде подібне до подібного». Однак собаки не погоджуються на дружбу з Вовком, хоч він і в чомусь подібний до них, бо серце його «далече отстоит». Єднаючись, люди мусять бути чесними, мати єдність сердець і поглядів. У Вовка ж — «лукавий взор», «косо» спрямований на баранчика. У «силі» стверджена думка про те, що дружбу може утвердити тільки «сердце, в мыслях согласное, и одинокая честность».
Отже, байки Сковороди були значним досягненням у цьому жанрі в давній українській літературі. Письменник через алегорії утверджував у них найвищі людські чесноти: працьовитість, скромність, чесність, порядність — і вивів цей жанр на самостійний шлях розвитку.
