УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (у стислому переказі) - Готові домашні завдання 9 клас - 2017 рік
ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ (Поети-романтики)
ЄВГЕН ГРЕБІНКА (1812-1848)
Ведмежий суд
Лисичка подала у суд таку бумагу:
Що бачила вона, як попелястий Віл
На папській винниці пив, як мошенник, брагу,
Їв сіно, і овес, і сіль.
Суддею був Ведмідь, Вовки були підсудки.
Давай вони його по-своєму судить
Трохи не цілі сутки.
«Як можна гріх такий зробить!
Воно було б зовсім не диво,
Коли б він їв собі м'ясиво»,—
Ведмідь сердито став ревіть.
«А то він сіно їв!» — Вовки завили.
Віл щось почав був говорить,
Да судді річ його спочинку перебили,
Бо він ситенький був. І так опреділили
І приказали записать:
«Понеже Віл признався попелястий,
Що він їв сіно, сіль, овес і всякі сласті,
Так за такі гріхи його четвертувать
І м'ясо розідрать суддям на рівні часті,
Лисичці ж ратиці оддать».
Коментар ____________________________________________
Байка Є. Гребінки «Ведмежий суд» — суцільна алегорія, і «ведмежий суд» — це «панський суд», який захищав багатих і сильних та знатних, а не судив по справедливості. Волові, тільки за те, що він був «ситненький», висунули абсурдне звинувачення, що він, мовляв, їсть сіно, а не м’ясо, як усі хижі звірі. То ж і присудили «... за такі гріхи його четвертувать І м'ясо розідрать суддям па рівні часті, Лисичці ж ратиці оддать». Не останню роль у вчиненні такої несправедливості грають і панські прислужники, як Лисичка — адвокати, захисники та їм подібні.
Перша публікація: 01/01/2017
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.