Відповіді до підручника Фізика 8 клас - Сиротюк В.Д. 2016-2020

Електричні явища. Електричний струм
Безпека людини під час роботи з електричними приладами і пристроями (286-309)

286. З підвищенням температури зростає кількість вільних йонів, які є носіями електричного струму. Досліди показують, що розпад речовин на йони може бути зумовлений не лише розчинником. Деякі оксиди металів та солі можуть розпадатися на йони внаслідок значного збільшення температури. Тому розплави цих речовин теж проводять електричний струм, а їхній опір зменшується з підвищенням температури.

287. Вільних електронів у йонних кристалах немає, а ті, що віддають атоми металу (наприклад, Na⁺), утворюють негативні йони галогену (наприклад, Сl^-), унаслідок чого вникає хімічний зв’язок. За невисоких температур йонні кристали є гарними ізоляторами.

288. Для міцного зчеплення покриття з основним металом.

289. Залежно від призначення гальванічні покриття поділяють на захисні та захисно- декоративні. Прикладом захисних покриттів, які наносять на сталеві деталі, є цинкове покриття. Воно захищає від корозії, але не надає виробу декоративного оздоблення. Захисно-декоративні покриття наносять на вироби зі сталі, сплавів міді та цинку, синтетичних матеріалів і мають поряд із захисною функцією ще й декоративну. Такі покриття бувають двошарові (нікель — хром) або багатошарові. Нікель і хром мають гарну антикорозійну стійкість, привабливий вигляд та відносно недорогі (порівняно, наприклад, із золотом).

290. Молекули води є полярними: атоми Гідрогену й атом Оксигену в молекулі води розташовані несиметрично, тому з одного боку молекули домінує позитивний заряд, а з іншого боку — такий самий негативний заряд. Отже, молекулу води можна уявити як електричний диполь. Коли кристалик, наприклад, кухонної солі потрапляє у воду, диполі води оточують йони Натрію та йони Хлору, орієнтуючись певним чином. Деякі диполі води потрапляють у проміжки між йонами та значно послабляють силу їх притягання. Унаслідок цього процесу і внаслідок теплового руху молекул води йони відокремлюються від кристалика. Таким чином утворюються вільні позитивні йони та негативні йони. Оскільки у водному розчині солі, кислоти чи лугу є вільні носії заряду, то такий розчин є провідником.

291. Струму немає, якщо немає електричного поля.

292. З підвищенням температури зростає кількість вільних йонів, які є носіями електричного струму.

293. Унаслідок електролітичної дисоціації нейтральна молекула розпадається на два йони, які мають рівні за величиною і протилежні за знаком електричні заряди. Отже, в електроліті сумарний заряд негативних йонів дорівнює за модулем сумарному заряду позитивних йонів.

294. Потрапляючи на катод, позитивні йони (катіони) отримують необхідну кількість електронів і стають нейтральними атомами чи молекулами. Аналогічно на аноді аніони віддають надлишкові електрони і теж стають нейтральними атомами чи молекулами певної речовини. Якщо до складу електроліту входить лише одна сіль (чи кислота, чи луг), то на електродах осідатимуть чисті речовини.

295. Унаслідок електролітичної дисоціації в розчині електроліту утворюються позитивні й негативні йони. Вони є вільними носіями заряду. За наявності зовнішнього електричного поля йони впорядковано рухаються: катіони до катода, аніони до анода.

296. Електрична дуга виникає так: спочатку зближують і вводять у контакт вугільні електроди, замикаючи коло. Внаслідок теплової дії струму, що проходить через точкові контакти з великим електричним опором, кінці електродів розжарюються до світіння. З поверхні електродів вилітають з великою швидкістю електрони і через зіткнення йонізують газ у прилеглому просторі. Якщо електроди розвести, то електричний струм у колі не припиняється, він протікає через йонізований газ, що супроводжується його розжаренням та яскравим світінням.

297. Спочатку повітря між електродами не йонізоване і не проводить електричний струм. Якщо між електродами підвищувати напругу, то відбудеться пробій газового проміжку — іскровий розряд. Після цього середовище між електродами провідне (йонізований газ), і для підтримування електричного струму достатньо подавати на електроди невисоку напругу.

298. Полум’я йонізує повітря.

299. Коронний розряд виникає за атмосферного тиску поблизу загострених частин провідника з великим електричним зарядом.

300. Коронний розряд виникає за атмосферного тиску поблизу загострених частин провідника з великим електричним зарядом.

301. За рахунок конвекції повітряні потоки та хмари в результаті зіткнень електризуються. При цьому одна частина хмари електризується позитивно, а інша — негативно. Напруга між двома хмарами або між хмарою і Землею сягає десятків мільйонів вольтів. Виникає величезна іскра— блискавка. Блискавка є прикладом велетенського іскрового розряду.

302. Високе дерево є природним блискавковідводом. Під час грози існує висока ймовірність того, що блискавка влучить у нього. Тому під час грози не варто ховатися від дощу під високим деревом.

303. Не зможе.

304. Відповідно до першого закону Фарадея, маса речовини, що виділяється на електроді під час електролізу, прямо пропорційна силі струму і часу проходження струму через електроліт: m = klt. Оскільки It = q, то m = kq. Отже, маса речовини, що виділяється на електроді під час електролізу, прямо пропорційна заряду, який пройшов через електроліт. Тому

305.

Відповідь:

306.

Відповідь: 2 А.

307.

Відповідь: 15 А.

308.

Відповідь: 86,5 г.

309.

Відповідь: .