УКРАЇНСЬКА МОВА 9 клас - Готові домашні завдання до підручника О. П. Глазової - 2017 рік

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО У 8 КЛАСІ. ГРАМАТИЧНА ОСНОВА РЕЧЕННЯ. ОДНОСКЛАДНЕ ТА ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

§ 33. Мовні аспекти вивчення речення (порядок слів у реченні, граматична основа, види речень)

Вправа 359, с. 213

Примітка. Речення з непрямим порядком слів виділено курсивом.

Вправа 361, с. 213-214

Вправа 362, с. 214

Талант — це крила. Якщо вони є, ти злітаєш (СПР умови). Якщо немає, то лиш марно махаєш руками (СПР умови). Кажуть, талант — це 99 % праці. Але без крил, хоч скільки б ти махав руками, обливався потом, не злетиш. (СПР допусту). Талант — це також невичерпна активність, енергія, розрахована на півтори сотні років, і саме вона надихає на любов до світу та людей, породжує бажання все опоетизувати (ССР). Талант — це любов! А де панує зневіра, занепад, безвір’я й ненависть — там немає таланту. (СПР місця). Проте талант — хитка, ефемерна річ, і його треба берегти. (ССР). Талант вимагає постійної праці, ненастанного вдосконалення, бережливого ставлення, і тільки невтомні трудівники, справжні подвижники зберігають цей Богом даний скарб на все життя. (ССР).

Примітка. Курсивом виділено речення, ускладнені однорідними членами.

Вправа 363, с. 214

Визначте вид кожного складнопідрядного речення.

Вправа 364 с. 215

Вправа 365, с. 215

Вправа 366, с. 215

1. Настала весна, віє теплом: зі стріх вода капле, сонечко світить, тане сніг, задзюрчали по вулицях струмочки, садки зазеленіли (Марко Вовчок). 2. Прийшла весна, весела верба зазеленіла, соловейко затьохкав, вишні цвітом укрилися (Б. Грінченко). 3. Красно гріє весняне сонце, на чистому небі весело стрибає його довге проміння; в прозорому повітрі теплий з полудня вітер віє понад землею і допомагає сонцю в його роботі (Панас Мирний). 4. Оксамитна святкова тиша сповивала весняну землю, в цій тиші синіло глибоке бездонне небо, по ньому до самого надзем’я гнувся Чумацький Шлях (За М. Стельмахом).

Висловлення «Моє місто Харків навесні»

Цього року весна прийшла до міста рано. Парки імені Т. Шевченка, імені М. Горького, Перемоги, бульвари академіка Юр’єва, Нетеченський та Профспілковий, проспекти Тракторобудівників, Ювілейний нашого славетного міста раділи теплим, сонячним дням. Спекотні, майже літні промені активно працювали над «причепуренням» міста: починали квітувати ранні нарциси; розкішні тюльпани, задоволені собою, відкривали назустріч сонцю свої лагідні личка; ніжні пелюстки черемхи та абрикосів соромливо притрушували жовтавим пилком зазеленілу травичку. І раптом знову повернулася зла, жорстока і холодна зима — парки, алеї, вулиці — все навкруги вкрилося кіркою важкого, холодного снігу; життя завмерло на декілька днів. Завалило снігами вулицю Шевченка, у квітневих снігових заметах на проспекті Тракторобудівників буксували нерозважливі водії; подвір’я та провулки були вкриті поваленими та поламаними деревами. Сумно було спостерігати за пониклими квітами; серце розривалося від болю за знищений цвіт дерев і засніжені клумби. Природа втрачала свої ніжні квітки, безладно метушилися сповнені розпачу харків’яни.

Але за кілька днів зим відступила, заливши вулиці та проспекти тоннами свіжої талої води, вивівши на вулиці зраділих дітей та заклопотаних дорослих. Харків, умитий несподіваною негодою, заяскравів сотнями тисяч нових квітів та свіжозасіяних клумб. Яке це щастя — жити у рідному місті, працювати над його розбудовою і пишатися ним!

Вправа 367, с. 216

(Безсполучн. та сполучн., зв’язок). 7. Себе я безнадійно вчу: дай більше, сміху, ніж плачу, не. нарікай на тьму злостиво, а крайте засвіти свічу! (Безсполучн., зв’язок).

Примітка. Курсивом виділені речення, ускладнені однорідними членами.

Вправа 368, с. 216

Вправа 369, с. 217

1. Знаєте, сонце вміє жити[:] (безспол. зв’язок) ранком воно веселе[,] (безспол. зв’язок) вдень — працьовите[,] (безспол. зв’язок) увечері — задумливе[, коли] (спол. зв’язок) за обрій відходить[, а] (спол. зв’язок) біля нього купчаться хмари[,] (безспол. зв’язок) обгортають сонце[;] (безспол. зв’язок) воно задумливе, як мудрець (Микола Хвильовий).

2. Сідало сонечко в сизо-червоні хмари[;] (безспол. зв’язок) мов шматки розірваної ганчірки, висіли вони над горою[, а] (спол. зв’язок) зверху їх гоготіло червоне зарево[;] (безспол. зв’язок) а коли воно блідніло-зменшувалося[,] (безспол. зв’язок) хмари, мов живі страховища, роздималися-піднімалися [— і] (спол. зв’язок) щось страшне бубоніли, блимаючи огненними очима (Панас Мирний).

Вправа 370, с. 217

Слухаючи телепередачі, читаючи статті в Інтернеті, ти часто натрапляєш на слова «людський фактор», «відповідальність», «самостійність»[, і] хоч стосуються вони і політики, і економіки, і управлінської діяльності[, але] найбільше ці слова стосуються... тебе самого! (СР із сурядним сполучн, та безсполучн. зв’язком ).Ти ходиш до школи, читаєш, відповідаєш на запитання, пишеш твори, виконуєш домашні завдання, спілкуєшся і з дорослими, і з однолітками, чимось пишаєшся, чогось соромишся, трапляється, в чомусь розчаровуєшся[, проте] частіше все ж чимось захоплюєшся[, хоч] чогось і уникаєш. (СР із сурядним сполучн., та підряди, сполучн., зв’язком). І що цікаво[:] зовні ти мало чим відрізняєшся від інших школярів[, які] живуть подібним життям! (СР із безсполучн. та підрядним сполучн., та зв’язком ). Але те[, як] ти все це робиш, показує, рухаєшся ти шляхом самовдосконалення чи ліниво пливеш за течією, міркуючи[:] «Як буде, так і буде». (СР із підрядним сполучн., та безсполучн. зв’язком). (За Ю. Орловим)

Вправа 371, с. 218