Відповіді до підручника Українська мова 8 клас - В.В. Заболотний 2016-2020

Уроки розвитку мовлення
Тема 9. Письмовий докладний переказ розповідного тексту з елементами опису пам’ятки історії та культури в публіцистичному стилі

432.

II. Ансамбль, палац, вежа, альтанка, павільйон, амфітеатр, фасад, корпус, флігель, лоджія, баня, підбанник.

III. План

I. Палацово-парковий ансамбль у Качанівці.

II. Два рівні ансамблю.

III. Архітектура палацу.

IV. Малі архітектурні форми в парку.

V. Садиба Тарновських — осередок культури.

1. Підтримка культурних починань.

2. Василь Тарновський — колекціонер українських старожитностей.

3. Дружба мецената з Тарасом Шевченком.

VI. Качанівський палац — найкращий зразок садибної архітектури кінця

XVIII-XIX століття.

Качанівська садиба

Коли будете мандрувати Чернігівщиною, обов’язково завітайте до селища Качанівка Ічнянського району. Саме тут у середині XVIII - наприкінці XIX століття було створено пишний палацово-парковий ансамбль, який зачаровує архітектурною довершеністю. Протягом 150 років неоднократно змінювався просторовий устрій садиби.

Качанівський ансамбль займає два рівні. На верхньому плато розкинувся палац із вежею, також тут розташована альтанка, Георгіївська церква, пам’ятник Тарасові Шевченку. Нижній рівень представлений ландшафтним парком із 12 ставками, павільйоном, скульптурами, містками, амфітеатром.

Центральна споруда всієї садиби — це палац у стилістичних формах класицизму. На головному фасаді палацу під прямим кутом до корпусу прилягають два одноповерхові флігелі. Фасад прикрашено глибокою двоповерховою лоджією й увінчано півсферичною декоративною банею на високому підбаннику. По боках — скульптури, а в центрі — барельєфна композиція.

Заслуговують на увагу відвідувачів палацу і малі архітектурні форми. У нагірній частині парку над ставом височіє альтанка Михайла Глинки. Також можна помилуватися скульптурами сплячих левів обабіч головною входу та постояти на двох кам’яних містках, перекинутих через яри.

Уславили качанівську садибу представники роду Тарновських, які не тільки спонсорували видання книжок та інші культурні починання, а й виступали організаторами літературного, мистецького, музичного життя. У палаці Тарновських гостювали письменники Тарас Шевченко, Марко Вовчок, Микола Гоголь, композитори Михайло Глинка, Семен Гулак-Артемовський, художники Ілля Рєпін, Михайло Врубель і багато інших діячів. Василь Васильович Тарновський захоплювався колекціонуванням українських старожитностей. Його колекція стала основою для створення Чернігівського історичного музею та музею Тараса Шевченка в Києві. З Тарновськими підтримував тісні дружні зв’язки Шевченко. Вони потоваришували в серпні 1845 року, коли Тарас Григорович, подорожуючи Київською губернією за дорученням Київської археографічної комісії, заїхав у Потоки, маєток Тарновських, і залишився тут гостювати. Саме тут Шевченко багато писав, малював і частенько роздаровував свої витвори. Після арешту поета Тарновським удалося зберегти його малюнки та папери.

Розповідь про качанівську садибу може бути ще довгою, але краще самому поїхати на Чернігівщину й поспілкуватися з працівниками музею. Мандрівка подарує вам тільки приємні враження, адже цей палац — найкращий зразок садибної архітектури кінця XVIII-XIX століття.