Відповіді до підручника Українська мова 8 клас - В.В. Заболотний 2016-2020

Словосполучення і речення. Головні та другорядні члени речення
§ 4. Речення

49.

І. Фламінго

У зоопарку цього, на жаль, не побачиш. То справді захоплююче видовище, коли злітає табунець рожевих фламінго.

Але в зоопарку можна спостерігати характерний танок птахів — ходять фламінго басейном, кумедно дріботячи ногами. В такий спосіб вони на волі здіймають мул і виловлюють молюсків, рачків, збирають водорості. Мулу в цементованому штучному озері немає, а їжа є в годівницях. Навіть добре попоївши, сновигають птахи басейном, перебираючи ногами, «добувають» харчі.

Ці птахи завжди вкупі: і їдять, і купаються, і чепуряться, і відпочивають усі разом. На голос одного тієї ж миті відгукується інший. На воді зросли — водою їхньої приязні не розіллєш (За Ю. Коваленком).

51.

1. Тихо скрипів старий клен. 2. Листя на деревах шелестить. 3. Чайки швидко летять над синім морем. 4. Плакало холодним дощем небо. 5. Увесь день накрапає теплий дощик.

52.

1. Економічний університет. Мій брат навчається в економічному університеті. Учора відбувся міський конкурс талантів, переможцями якого стати студенти економічного університету.

2. Житній хліб. Горобці клювали окраєць житнього хліба. Я збирався купити в крамниці буханець житнього хліба, але сестричка попросила принести бубликів.

53.

III. Тонкою, нові, оленів, ланей, муфлонів, фазанів.

54.

1. Двоскладні речення: 1. Стрімкі весни щоразу змінюватися на спекотне літо (І. Корсак). 2. Роздуми обірвав плач тримісячного братика (М. Павленко). 4. Ліворуч хата давня, наче гріх, шибками посміхається леваді (М. Боровко). 5. Бурлить родинне джерело добра і ласки (О. Довгоп’ят). 6. Теплий вечір горнеться до землі (В. Кучер). 7. Лунко гриміли громи, і злі блискавиці змигували (І. Корсак). 9. Ключі від важких металевих дверей лежали в тому ж міні-багажничку (В. Шкляр). Односкладні речення: 3. До школи аж ніяк не тягнуло(М. Павленко). 8. Надворі було так гарно... (А. Тесленко).

55.

І. 1. З великим пензлем у великих капцях фарбує гном оранжевий дашок (Л. Костенко). 2. Ти від куща червоної калини свою пригаслу душу засвіти (М. Грищенко). 3. З темного моря білявая хвилечка до прибережного каменя горнеться (Леся Українка). 4. Вклоніться, люди, майстрові старому, володареві слова й ремесла! (П. Перебийніс). 5. Дороги нищимо, завалюєм стежки, хоча ніхто за нами не женеться (М. Боровко). 6. Хай в маленьких очах відбивається світ од маленьких ромашок до стартів великих... (В. Симоненко). 7. Хіба є хто на Землі крилатіший за людину? (О. Гончар).

59.

А. Листопад у саду

Чому ж так швидко проминули сонячні погожі дні? (пит.) Дерева майже повністю скинули своє листя (розп.). Холодний дощ раз за разом поливає їхні голі віти та пожухле листя долі на траві (неокл.). Листопад забрав у природи її барвисте вбрання. Усе живе завмерло, очікуючи зустрічі з грізними зимовими місяцями-братами. Хай затримаються вони в дорозі й не поспішають на землю (спон.). Так хочеться ще хоч трішки тепла перед довгою зимою! (окл.)

60.

І. 1. Багряне листя під ногами покірно й тепло шелестить (В. Сосюра).

Речення розп., неокл., просте, двосклад., пошир.

2. І вийшов Колумб на берег Америки вранці, ступив на траву не відомої досі землі (Л. Костенко).

Речення розп., неокл., просте, двосклад., пошир.

II. 1. Невже багряне листя під ногами покірно й тепло шелестить? 2. Вийди, Колумбе, на берег Америки вранці, ступи на траву не відомої досі землі. 3. Навіщо вересень сипле сині загати, листям багряним шлях застила? 4. Хай угорі гойдається місяць в гамаку нічного неба.