Відповіді до підручника Українська мова 8 клас - С. Я. Єрмоленко 2016-2020

§ 30. Речення зі вставними словами (словосполученнями, реченнями). Розділові знаки при вставних словах (словосполученнях, реченнях)

340.

Щось, видно, інше спало йому на думку. Ось він устав, підійшов до краю берега й вдивляється чогось до води в річці, що тече поволі та ліниво, місцями робить закруги, місцями вирує й щось потиху, здається, сама із собою говорить. І Володько, здається, також з нею розмовляє... Володько проводить їх поглядом і, здається, питає: куди пливете? Там три верби, ніби три горбаті верблюди, з обох боків берегів одна до одної похилились, і то так, що, здається, вони обнятися хочуть.

341.

1. Подорожні враження.

Традиційно почнемо. Як і всякий порядний «власний кореспондент». Різниця тільки та, що всякий «власний» пише свої подорожні враження за два, приблизно, тижні до від’їзду, а я не встиг, і от доводиться писати, приїхавши вже на місце. Я, мабуть, мину, як я до вокзалу їхав. По-перше, це для вас не дуже цікаво, а, по-друге, я не їхав, а йшов, пильно придивляючись, щоб по дорозі хто не хапнув з таратайки клунки з речами. Отже, за той час враження не було ніякісінького, крім «клунка». А далі вже пішли й враження. Чимале враження, безперечно, справили на мене два грізних запитання молодиці, що стояла на східцях у вагоні. Перше питання — це: куди я пру а друге: чи не повилазили мені очі?

342.

2. Поза сумнівом, художник — неординарна світла постать. Звідси виріс, на думку мистецтвознавців, його «вогнистий стиль», якому властива природна розкутість. Картини, представлені в експозиції, вирізняються бездоганним смаком (так стверджують відвідувачі виставки). Смак художника в усьому — жестах, миттєвих доторках пера чи пензля, поглядах його героїнь, їхньому мовчанні, беззахисній ніжності і, врешті, незбагненній красі руху.

3. Якщо дерева — сталість, то птахи — то рвучкість, політ. Ймовірно, це приваблює у них. Колись чула (звертаю вашу увагу), що думки ширяють, як птахи. Гляньте на картину: легко і невимушено, через доторк, мазок пензля створюється відчуття диво-казки, мрії, спомину. А ще, що й казати, думки про вирій.

343.

Навіть при обмеженому знанні іноземної мови, потрапивши за кордон, ви (і це правда) не повинні боятися розмовляти нею. Треба якомога більше (вам це допоможе) говорити, говорити в поїзді, автобусі, у ресторані, на пляжі — словом, скрізь. Не варто соромитися, що ви говорите не зовсім правильно, що вам бракує слів. Співрозмовники, на щастя, вам допоможуть. Так з кожним днем ви, як на диво, говоритимете дедалі краще. Якщо в даний момент ви забули якесь слово або просто його не знаєте, вдавайтесь до описів. Наприклад, вам треба сказати: «Я запізнився на поїзд».

Але, на жаль, ви забули слово «запізнився». Надайте своєму повідомленню (і зробіть це впевнено) описового характеру: «Я прийшов на вокзал, але поїзда вже не було».

344.

1. Жди, може ж, таки ми вийдемо? Це, мабуть, простір і відкритість степів дає нам оце відчуття — що йдемо планетою. Мабуть, син рибальський. Грудьми ставали на оборону Дніпрогесу, тримали рубежі, які, здавалося, нічим уже втримати не можна було. Здавалося, вони й самі випромінювали світло своїми жовтогарячими коронами, і, може, тому навкруги було якось особливо ясно, чарівно й святково, мов у заповіднику сонця. Тут навіть повітря, здавалося, несло в собі золотисті відтінки. Йому здавалося, що в юності він мріяв саме про неї, і ось тепер, хоч запізно, нарешті, зустрів, відшукав її. Здається, цей шматок сонячної дійсності, вихоплений уже десь із майбутнього, як взірець того, що буде колись на землі. У садках біліють хати дивної краси. Для щасливого літа, видно, білилися.

2. Г. 7.

345.

Без сумніву, на жаль, безумовно, наприклад, справді, з одного боку, з іншого, хай воно і незначне, мабуть, насправді.

346.

Сміття великого міста — це тверда частина побутових відходів, що утворюється в житлових масивах.

Є чимало варіантів використання сміття для отримання енергії, компосту. Замість спалювати, викидати й закопувати побутові відходи потрібно повторно використати їх, відповідно переробивши.

348.

2. Пішли в кіно (давно там не були) — і втішилися. Розказували мені (у цьому пізніше впевнилася) про смачне апельсинове варення. Такого дива — впевнена на 100% — ти ще не бачив. І буває так (і дуже часто), що трапляються дива.

349.

Погожі дні можна, здається, перелічити на пальцях. А то раптом — після обложних дощів, після дражливого холоду — народжується, наче в купелі, лагідний ранок. Повнісінький безрух у повітрі, і, либонь, такий самий мирний безрух западає в душі. Ще, здається, зовсім недавно така одноманітно зелена й буйна, дужа й життєрадісна її плоть нині вже позначена першими прикметами згорання, згасання, умирання. Але вони, ці прикмети, - навпаки! — видаються за владною й непереборною інерцією якимись потужними прикметами здоров’я й сили могутньої плоті природи, яка продовжує існувати з бездумною величчю, із відчайдушною безтурботністю.

Ні тобі лялечки — нікогісінько.

351.

1. Я вам говорю це цілком серйозно. 2. У мене і моїх тодішніх товаришів. 3. Та де фарби. 4. Так ми її, люблячи, прозвали.

352.

І вже не той, то інший свіжий журнал нечитаним перебирається на горище та, нехай пізніше, то одна, то друга книжечка нечитаною осідає в шафі, надолужу колись, колись! Відвертість — одна з найцінніших, за моїми уявленнями, людських рис. Передав, може, куті меду? Намалював ти, правда, непогано, але ... шукаємо до чого б причепитися, чому на зарядку спізнився? Може, й не завжди — ох, далеко не завжди! — щастить знайти правильне слово.

353.

3. Байдуже, безвихідь, глибоко, жадібний, завжди, задарма, заіржавілий, шкереберть.

Він зажурився, — безвихідь яка, — але заспокоївся і пішов далі. Усе вирішилося, — а могло і шкереберть піти, — минулося. Ми були вражені, глибоко ж як, але і цікаво.

354.

У взуттєвому магазині:

— Скажіть, прошу, у вашому відділі є крокодилячі чобітки?

— Звичайно, є. Який розмір у вашого крокодила?

355.

Сплило, тече поволі, оригінальність, сам-таки, самоціллю, словосполучення, корисної, зрідка, отже, по-перше, нарешті, мабуть, на жаль, до речі, коротше кажучи, безперечно, тире, аеропорт, дедалі краще, власний кореспондент, чимале враження, ніхто, ввічливість, навіть, якомога більше, ресторан, жовтогарячий, сміття, зношене взуття, вугілля, безпечно, керамічний посуд, все-таки, адже, либонь, французька, невелика річка, безтурботливістю, величчю, сіножаті, Ганна Петрівна.

356.

1.Б. 2. А. 3. Б. 4. А. 5. Г. 6. А.

357.

1. Щастя осіннього надвечір’я

Видно, і в їхній крові озвався поклик далеких предків, бо зробили над ними аж три великих кола. Врешті, посідали. У них, тату, крилонька зомліли, так? — докинула й старшенька словами пісні про лелеченьок. — Так, доню, так. Ішли ми далі, і, здавалося, йшло з нами поруч тихе та добре щастя.

Б. 2. В. 3. Б.

358.

1. Принаймні почасти. Власне, майже чотири. Як тепер кажуть.