Розв’язання усіх вправ і завдань до підручника «УКРАЇНСЬКА МОВА. 6 клас» Глазова О. П. - 2016 рік

ПОВТОРЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

§ 4. Тема і головна думка тексту. Мікротема, тематичне речення. Будова тексту: зачин, основна частина, кінцівка. Стилі і типи мовлення

43. В Україні вірили. що лелека приносить щастя оселі, біля якої він збудував гніздо. Господаря такої оселі шанували в селі. Якщо лелече гніздо поруйнують, у родині могла статися біда. Тому гнізда лелек оберігали.

Щодо походження лелеки існувало чимало легенд. Одна з них стверджує, що колись лелека був чоловіком. Бог позбирав у мішок усіх гадів і послав лелеку кинути лантух у море. Дорогою лелека поцікавився, що ж він несе. Гади вислизнули на волю й порозлазилися землею. Бог перетворив чоловіка на лелеку й наказав збирати жаб, гадюк та вужів.

Лелека мас чимало народних назв. У різних місцевостях його називають чорно­гузом, буслом, веселиком.

Тема тексту: про лелеку.

Заголовок: Лелека. Заголовок виражає тему.

План:

1. Лелека приносить щастя.

2. Походження лелеки.

3. Народні назви лелеки.

44. Тема: про соняшник.

Головна думка: Справжня краса завжди проб’є собі дорогу.

Заголовок: Золотий соняшник.

Зачин тексту: Іду вчора центром... один-однісінький соняшник.

Кінцівка тексту: Назавтра іду... на душі стало радісно!

Монолог: Іду вчора центром розпеченого кам’яного міста...

Діалог:

— Де ти тут узявся? — сварю його, дурненького.

— Як де? Виріс.

Стиль тексту: художній.

45. І — науковий стиль.

II — художній стиль.

III — публіцистичний стиль.

IV — розмовний стиль.

46. Соняшник — син сонця

На високому стеблі — квітка із золотими пелюстками. Вона схожа на сонце. Тому і називають квітку соняшником.

Спить уночі соняшник, схиливши ніжні пелюстки. Та вранці, тільки сходить зі­рниця, пелюстки тремтять. То соняшник жде сходу сонця, радіє йому: «Добрий день, сонечко, я так довго чекав тебе!»

Удень сонце підіймається все вище, і вище, пливе по небу.

47. І — розповідь. II — опис. III — роздум.

49. По ньому (по Левові) — займенник; Мишу, Мишка — спільнокореневі сло­ва; тварина (Миша) — лексичний повтор; тварина, тваринку — спільнокореневі сло­ва; його (Лева) — займенник; вона (Миша) — займенник; істота (Миша) — лексичний повтор.

✵ 3 великої літери написані імена персонажів байки.

Українські байкарі: Григорій Сковорода, Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребін­ка, Леонід Глібов та ін.

Зарубіжні байкарі: Езоп, Федр, Жан де Лафонтен, Іван Крилов та ін.

Вдячність — почуття поваги до іншої людини за зроблене нею добро, надану до­помогу, підтримку чи послугу.

Докладний усний переказ тексту художнього стилю

51. Тема тексту: про доброго лісоруба.

Головна думка: не можна кривдити нічого живого, а також не можна мати над­мірні бажання.

Спіть тексту — художній.

✵ Втратити спільну мову — втратити взаєморозуміння з ким-небудь. Коли люди­на втрачає спільну мову з природою, природа починає мститися людині. Діяльністю людини спричиняються повені, землетруси, зсуви ґрунту тощо. Безгосподарність людини призводить до глобальних катастроф.

✵ План

1. Не рубай нас, добрий лісорубе!

2. Ліс живе, ліс думає!

3. Подяка Лісовика.

4. Щасливе життя.

5. Надмірні бажання.

6. Дерева оніміли.

52. Шум листя — то мова моєї землі

Я сиджу і слухаю, як народжується вітер. Спочатку десь поблизу млосно затрі­потіло листя на осокорі. Потім той шелест перехопився на дуба, і з нього пороснули додолу жолуді. Загули вільхи, волого й густо. І заговорив ліс ширше, гучніше. Ма­буть, отак народжуються ріки, почуття, музика. Шум листя — то мова моєї землі