Розв’язання усіх вправ і завдань до підручника «УКРАЇНСЬКА МОВА. 6 клас» Глазова О. П. - 2016 рік

СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ

§ 15. Чергування приголосних при творенні слів

158. Харківський — Харківщина, чернівецький — Чернівеччина. канівський — Канівщина, Хмельницький — Хмельниччина, панський — панщина, турецький — Туреччина.

Одеський — Одещина, кагарлицький — Кагарличчина, уманський — Уманщина, козацький — козаччина, кріпацький — кріпаччина, чигиринський — Чигиринщина.

Назви областей та районів пишемо з великої літери.

Львів → львівський → Львівщина.

159. 1. Піснею любові і добра стала ти, Черкащино (черкаський), для мене. 2. Є в Україні, серед милої Полтавщини (полтавський), чудовий краєвид! 3. Звенигородщина (Звенигородський) — співучий куток України. 4. По Вінниччині (вінницький) мандру­вали ми. На весь світ уславилися ткані на Кролевеччині (кролівецький) рушники.

Речення, ускладнене звертанням: 1. Піснею любові і добра стала ти, Черкащино (черкаський), для мене. (Зв. в середині речення, виділяємо комами з двох боків).

160. 1. Люблю тебе, слов’янщино зелена. 2. Десь там, за морем, за туманом, уже Туреччина була. 3. У світлий день ведуть шляхи твої, Сумщино! 4. Без Донеччи­ни навіки зів’яли б всі мої пісні! 5. Головним районом розселення українців у Словаччині є Пряшівщина.

Речення, ускладнені звертаннями: 1, 3.

Чергування приголосних при творенні прикметників із буквосполученням -чн- (-шн-)

162. Вулиця — вуличний, криниця — криничний, аптека — аптечний, штука — штучний, медик — медичний, комік — комічний, математик — математичний, електрика — електричний, бібліотека — бібліотечний, безпека — безпечний, сонце — сонячний.

163. 1. Вдячні нащадки дбайливо оберігають історичні пам’ятки. 2. Зі мною розмовля природи голос вічний. 3. Наснились мальви, рута-м’ята і скрип криничний журавля. 4. Перелилася на терасу молочна піна черемшин. 5. Тумани, неначе пшеничні млинці, в глибокій долині парують. 6. Місячні плями — як вибухи світла рушничні.

164. 1. Труд буває скучний, та плід його смачний. 2. Хто із сонцем встає, у того весь день сонячний настрій. 3. Не клади яєчної шкаралупи, а клади пшеничне слово.

Смак — смачний [к//ч], сонце — сонячний [ц//ч], яйце — яєчний [ц//ч], пшениця — пшеничний [ц//ч].

165. 1. Я хочу пити сонячні настої, пізнать до краю радощі земні! 2. Соняшник злотоголовий лице за сонцем поверта. 3. Навіщо нам торішні бур’яни? 4. Кожний ніжний рух сердечний в пісню срібну переллю.

166. 1. У День народження прийміть мої сердечні привітання. 2. У і 841 році в альманасі «Ластівка» побачила світ повість Г. Квітки-Основ’яненка «Сердешна Окса­на». 3. У бабусі стався серцевий напад.

167. 1. Україна — це край людей сміливих і мужніх і в той же час сердечних і поетичних. 2. Іде сердешний батько додому та й плаче. Приходить, а дочка й питає: «Чого, тату, плачете?» 3. Якби ти знав, як много важить слово, одно сердечне, теплеє слівце!

Правильно сказати серцевий напад (серцевий — який стосується серця, пов'язаний із хворобами серця).

— хто-небудь тяжко мучиться, страж­дає, відчуває душевний біль.

— хтось пережи­ває тяжкі душевні муки, страждання.

у кого, чиє — можна вплинути на когось, домогтися доб­розичливості, прихильності.

168. 1. На осонні соняшник підроста, голову до сонечка поверта. 2. По до­розі зупинились у селі, щоб попити криничної води. 3. Знову весільні музики заграли, знов молоді на рушник ставали. 4. Дівчина слухала землю своїх предків, гладила пшеничний колосок і думала: «Гарний колосок, але колючий». 5. Віддалені шари атмосфери Сонця, які під час його затемнень сприймаються у вигляді сяйва, назива­ють сонячною короною.

Стати на рушник — одружитися.

Слати старостів з рушниками — просити згоди на шлюб в обраної особи та її ба­тьків.

Вернутися з рушниками — засватати.

— те саме, що засилати старостів.

Зміни приголосних при творенні прикметників із суфіксами -ськ-,-цьк-, -зьк- та іменників із суфіксами -цтв(о), -зтв(о), -ств(о).

171. І. Юнацтво ← юнак —[ц] // [к];

боягузтво ← боягуз — чергування не відбувається;

птаство ← птах — [с] // [х];

II. Кравецтво ← кравець — [ц] // [ц'];

убозтво ← убогий —[з] // [г];

товариство ← товариш — [с] // [ш].

172. Парубок — парубоцький, Запоріжжя — запорізький, француз — францу­зький, кравець — кравецький, ткач — ткацький, чех — чеський, латиш — латиський, Буг — бузький.

173. Хлібороб — хліборобство; чумак — чумацтво; бджільник — бджільницт­во; мірошник — мірошництво; ткач — ткацтво; кравець — кравецтво; килимар — килимарство; рибалка — рибальство; мисливець — мисливство; столяр — столярство.

174. Мова гагаузів — гагаузька мова, земля кавказців — кавказька земля, тра­диції латишів — латиські традиції, звичаї узбеків — узбецькі звичаї, пісні таджиків — таджицькі пісні, готелі турків — турецькі готелі, танці чехів — чеські танці, дотеп­ність французів — французька дотепність.

Перепишіть, утворюючи прикметники від поданих у дужках слів. В утворених словах виділіть суфікси.

175. 1. Військо запорізьке поверта з походу, відчиняє Київ Золоті ворота. 2. Я гордий, мов козацький предок мій. 3.1 котить обрії увись і вшир земля черкаська. 4. В Паризькому окрузі живуть мої друзі. 5. Водій дав мені свою єсентуцьку адресу й телефон.

176. Як на конях козацтво летіло навперейми своїм ворогам! 2. Добре ж твоє, козаченьку, серденько воліло! Виступаєш з товариством на святеє діло. 3. Твори М. Коцюбинського перекладені на французьку, німецьку, чеську, польську і російську мови.

Речення, ускладнені звертанням та однорідними членами: 2 3.

Прочитайте. Виділені слова вимовте відповідно до правил орфоепії. Передайте ці слова звукописом. Назвіть приголосні звуки, що уподібнюються.

179. Справді найбільше багатство людей — їхній духовний скарб. 2. Дово­дила одна нікчемність, що підлабузництво — це чемність. 3. Мене так ранили і неуцт­во, й байдужість. 4. Байдужість — це каліцтво. 5. Які слова страхітливі: дволикість, дворушництво, двоєдушність! 6. Ми врятуємо Всесвіт од сорому, од брехні, боягузт­ва.