Розв’язання усіх вправ і завдань до підручника «УКРАЇНСЬКА МОВА. 6 клас» Глазова О. П. - 2016 рік

СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ

§ 13. Змінювання і творення слів. Твірне слово

128. 1. Дерево міцне корінням, людина — родом і народом. 2. Птицю пізнають по пір’ю, а людину — по мові. 3. Без здоров’я немає людині щастя. 4. Наука для лю­дини — як сонце для життя. 5. І за морями люди живуть. 6. Людей питай, а свій розум май. 7. Хто людям добра бажає, той і сам його має.

Форми слова різняться граматичним значенням.

Слово людина є іменником. Форми іменника різняться закінченням.

129. Живи так, як велить тобі обов’язок людини. 2. Не будь лише сином свого батька, будь людським сином. 3. Хай у твоїй душі будуть совість і чесність, а в твоїх вчинках — людяність. 4. Нелюдяне слово — наче камінь: якщо його вимовиш, назад не повернеш. 5. Горджуся тим, що родом я із людства.

✵ Людський — той, що належить людям або відноситься до людини.

Людяний — який щиро, доброзичливо, чуйно ставиться до інших; уважний до чу­жих потреб; гуманний.

Ці слова різняться суфіксами -ськ- і -ян-.

Форми слова лексичне значення мають одне й те саме, різняться граматичним значенням. Спільнокореневі слова мають спільний корінь, однак відрізняються лексич­ним значенням.

Примітка. У слові бути і спільнокореневих корінь бу. (Див. словник морфем.)

Основні способи словотворення

132. Дерево → деревце; високий → превисокий; живий → оживити; межа → безмежний: кімната → кімнатний: рослина → рослинний: дорога → придорожній.

Завікували ← вікували (префікс.)

138. 1. Згода дім будує, а незгода руйнує. 2. Щастя й нещастя (нещастя ← щастя, префікс.) на однім коні їздять. 3. Од одного берега відстав (відставати ← ставати. преф.) та де другого не пристав (приставати ← ставати, преф.). 4. Маленька правда всі неправди (неправда ← правда, преф.) переважить. 5. Ліпше свій хліб недопечений (недопечений ← недопекти, суф.), ніж чужий перепечений (перепечений ← перепекти, суф.). 6. Невмілому википить (википіти ← кипіти, преф.), а вмілому накипить (накипіти ← кипіти, преф.). 7. Краще недоговорити (недоговорити ←говорити. преф.), ніж переговорити (переговорити ← говорити, преф.).

139. Давній — недавній, однаковий — неоднаковий, вдалий — невдалий, близький — неблизький, глибокий — неглибокий, тісно — нетісно, холодно — нехолодно. (Префіксальний)

140. Усі виділені слова утворені префіксально-суфіксальним способом.

142. 1. Згадую мамину руку на чолі, мов прохолодний листок подорожника на рані. 2. Дуби, як побратими, обнялися віттям. 3. Стояв свіжий осінній надвечірок. 4. Підпаски з поля гнали череду. 4. Дуби, як побратими, обнялися віттям. 5. Мене вітають в піднебессі птиці, і я їх також привітати рад. 6. Мерехкотить підфарниками шлях. 7. Черемха зацвітає перед останнім приморозком.

Слова, утворені префіксально-суфіксальним способом:

143. Слова, утворені безафіксним способом: вись ← високий, синь ← синій, блакить є- блакитний, шир ← широкий, духмянь ← духмяний, спочив ← спочивати, безмір ← безмірний.

✵ Вивчені орфограми: небесна («Літери е, и, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів»), колосся («Подвоєні літери»), пшениці («Літери е, о після шиплячих та й»), п’ю («Апостроф»), духмянь («Апостроф»), безмір («Літера з у префіксах»).

144. І. Заявити → заява, розтинати → розтин, занепадати → занепад, юний → юнь, зелений → зелень, міцний → міць, мазати → мазь, обстріляти → обстріл, перек­ладати → переклад.

II. Переглядати → перегляд, переходити → перехід, відлітати → відліт, перела­зити → перелаз, розкладати → розклад, запливати → заплив, щеміти → щем, молодий → молодь, лютий → лють.

145. Усі ці слова утворені способом складання основ або слів.

Суховій — сухий гарячий вітер, що супроводжується високою температурою, дуже низькою відносною вологістю повітря і викликає тривалу засуху.

Хвилеріз — І. Загострена носова частина судна, яка розрізає хвилю під час йо­го руху. 2. Споруда (поздовжня дамба), що захищає морську гавань, берег і т. ін. від хвиль; хвилелом.

Окомір —визначення якихось розмірів (довжини чого-небудь, відстані і т. ін.) на око, без приладів.

146. Володимир — володіти миром; Ярослав — яра слава; Богдан — Богом да­ний; Мирослава — мир, слава; Владислав — влада, слава; Добродія — добро діяти; Борислав — бороти славу; Любомир — любий миру; Булимир — будити мир; Людмила — людям мила; Святослав — свята слава; В’ячеслав — вяща (велика, сильна) слава.

Князі Володимир Великий, Володимир Мономах, Ярослав Мудрий, Святослав; гетьман Богдан Хмельницький, письменник Богдан Лепкий; український актор Бори­слав Брондуков; український політичний діяч В’ячеслав Чорновол.

147. Природолюби (від любити природу, складання основ) переказують ці­каву німецьку легенду. Кущики чорниці густо вкривають землю в тих місцях, де живуть крихітні гноми й карлики. Ці сивобороді (від сива борода, складання основ) істоти колись марно шукали надійної схованки для себе і своїх самоцвітів. Люди знаходили їх скрізь: у підвалах, льохах, ущелинах, лісах і яругах. Їх переслідували союзники жадібних до дорогоцінного каміння людей: лопата, кирка й сокира.

Нарешті над карликами змилувався буйнолистий чорничний кущ. Він упустив (від пустив, префіксальний) блукальців під зелене шатро чорничного ліска. У рукот­ворних печерах під зеленню (від зелений, безафіксний) ягідних кущів і живе тепер крихітний хитромудрий народець (від народ, суфіксальний).

✵ Це висловлювання є текстом. У нього є тема, головна думка; він має зачин, ос­новну частину і кінцівку.

Речення, ускладнені однорідними членами:

148. Чорне море → чорноморський, Кам’яний Брід → кам’янобродський, Кра­сне Поле → краснопольський, Далекий Схід → далекосхідний, Східна Європа → східноєвропейський.

Назви Доброславівка, Старовишнівецьке, Новоолександрівка утворені складан­ням основ у поєднанні із суфіксацією.

149. Тримати → підтримувати → підтримка;

кликати → викликати → виклик;

їздити → переїжджати → переїзд;

рада → радити → радник;

батько → батьків → батьківський → Батьківщина.

150. Учениця ← ученик ← учень ← учитися;

привіт ← привітати ← вітати;

колискова ← колиска ← колисати;

записка ← записати ← писати;

розквітнути ← квітнути ← квіти;

горицвіт ← горіти + цвісти;

вибір ← вибирати.

152. Народний (суфікс.), авторський (суфікс.), перечитати (префікс.), пере­жити (префікс.), повчальний (суфікс.), незрівнянний (преф.-суф.), добродій (склад, основ), дивосвіт (скла, основ), вибір (безафіксн.), книгарня (суфікс.).

Незрівнянний ← зрівняти (префіксально-суфіксальний);

дивосвіт ← диво + світ (складання основ);

вибір ← вибирати (безафіксний);

книгарня ← книга (суфіксальний).

153. Земельний (стосовний землі) і землистий (кольору землі) (обидва — від зем­ля, суфіксальн.).

Зв’язаний (1. Дієприкметник до зв’язати. 2. Обмежений у рухах, діях, вчинках і т. ін.) (від зв'язати) і пов’язаний¹ (дієприкметник до пов’язати) (від пов'язати) (суфіксальн.).

Блискавичний (швидкий) (від блискавиця) і блискучий (який дає блиск, бли­щить; лискучий, сяючий) (від блиск) (суфіксальн.).

Вникати (старатися, намагатися зрозуміти суть чого-небудь, розібратися в чому-небудь; вдумуватися) й уникати (1. Намагатися не спілкуватися з ким-небудь, цуратися когось, не бажати чогось. 2. Берегтися, рятуватися від чого-небудь) (обидва — від никати) (префіксальн.)

¹ Дієприкметники утворюються від дієслів. Тобто зв'язаний утворено від зв’язати, а пов'язаний від пов'язати, а не від в’язаний.