Розв’язання усіх вправ і завдань до підручника «УКРАЇНСЬКА МОВА. 6 клас» Заболотний О. В. - 2016 рік

ЗАЙМЕННИК

§ 65. Узагальнення вивченого з теми «Займенник»

554. II. 1. Ви (ос., Н. в., мн.); вам (ос., Д. в., мн.); нікого (запер., Р. в.); (до) нього (ос., Р. в., ч. р., одн.); він (ос., Н. в., ч. р., одн.); нічого (запер., Р. в.). 2. Він — займ., п. ф. він, ос., ч. р., одн., Н. в., підм.

555. Твій брат просив передати тобі, що він затримується. Візьми книжку, яку я подарував йому, і чекай на нього біля офісу вашої мами.

557. II. Я (ос.), їх (ос., п. ф. вони), мої (присв., п. ф. мій), мені (ос., п. ф. я), себе (звор.), мене (ос., п. ф. я), тих (вказ., п. ф. той), яких (відн., п. ф. який), ними (ос., п. ф. вони), наших (присв., п. ф. наш), собою (звор.), Ви (ос.).

558. Б. Пригоди маленького жолудя

Одного разу на гілочці дуба з’явився маленький жолудь. З кожним днем він усе більше ріс і набирався сили. Йому подобалося позирати зверху на лісову галявину. Та якось налетів сильний вітер. Жолудь не втримався на гілці, упав на землю і відкотився від свого рідного дуба. Через деякий час жолудь почув, що до нього хтось наближається. Це був лісовий вепр. Жолудю стало дуже страшно, бо він знав, що вепр схоче ним поласувати. Але раптом поблизу пролунали дитячі голоси. Вепр швидко зник у гущавині. Діти вийшли на галявину і побачили в траві жолудя. Дівчинка підняла його і поклала в кошик, а хлопчик сказав: «Навесні ми посадимо тебе в землю. Ти виростеш і станеш могутнім дубом».

Готуємося до контрольного оцінювання

1. Правильним є твердження: Г Неозначені займенники утворюємо від питальних за допомогою часток.

2. Означальний займенник ужито в реченні: Б У кожнім слові краси майбутнього шукай (М. Рильський).

3. До одного розряду за значенням належать обидва займенники рядка: В ти, вони.

4. Правильно написано всі займенники рядка: Г який-небудь, якоїсь, хтозна-кому, декому.

5. Три займенники вжито в реченні: А Добре того навчати, хто хоче все знати.

6. Підкресліть займенники як члени речення. Визначте їхній розряд.

Хто (відн.) розуму не має, тому, (вказ.) й коваль не вкує (Нар. творчість).