Розв’язання вправ та завдань до підручника «УКРАЇНСЬКА МОВА» М. С. Вашуленка, О. І. Мельничайко, Н. А. Васильківської 3 клас - 2013 рік
РОЗДІЛ 4. СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА
§ 14. Слова, протилежні за значенням (антоніми)
Пояснення
Антоніми — це слова з протилежним лексичним значенням. Наприклад: далекий — близький, високий — низький. Використання в мовленні антонімів допомагає виразно висловити свою думку. Антоніми часто використовуються в прислів’ях, приказках.
129.

Вчений,— неук, незнайко — знайко, більше — менше, нових — старих.
Третє і четверте речення — спонукальні.
130. Донизу — догори, ясний — похмурий.
У слова «яка», «її», «ясний» звуків більше, ніж букв.
Слова «згорнулися» і «піднялися» мають протилежне значення тільки в поданому тексті.
133. Маленька праця краще за велике безділля. Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш. Де щира праця — там густо, а де лінь — там пусто.
134.
Пояснення
Слова можуть мати пряме і переносне значення.
Наприклад: Морж — 1. Водяний ластоногий ссавець із вусатою мордою, великими іклами та короткою шерстю.
2. Людина, що, купається в крижаній воді.
Синоніми — це слова, які мають різне звучання, але близьке або однакове значення. Наприклад: безкраїй, безмежний.
Антоніми — це слова, які мають протилежне значення. Наприклад: праворуч — ліворуч; високий — низький. Антоніми вживаються для порівняння когось або чогось, у реченнях вони використовуються парами. Частіше антоніми вживаються у приказках і прислів’ях. Автонімами можуть бути різні частини мови. Наприклад: іменники: день — ніч; прикметники: світлий — темний; дієслова: працювати — відпочивати.
Синоніми потрібно добирати, Щоб уникнути повторів у мовленні.
Перша публікація: 01/01/2013
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.