Розв'язання вправ та завдань до підручника «УКРАЇНСЬКА МОВА» С.О. Карман 11 клас - варіант 2 - 2012 рік

Вправа 651

Різдвяний, різьбяр, торф’яний, свято, Святослав, надвечір’я, без’язикий, реп’ях, вітряк, пів’юрти, Кам’янка. .

Вправа 652

Уманський, доньчин, менший, тьмяний, неньчин, матінці, рибалці, п’ятдесят, повірте, станьте, призьба, різкий, баский, вузький.

Вправа 655

о-ди-на́д-цять

нав-ча́н-ня

на́-кле́п

сім-де-ся́т

за-ня́т-тя́

до-ві́д-ник

до́-го-ві́р

чер-го-ви́и

дро́-ва .. .,

пе-ре́-спі в

до́б-рий

о́-лень

ро́з-бі́р

гур-то́-жи-ток

доч'ка́

про-від-ни́к

ви-мо́-ва

ді́в-чи́-на

до-по-ві́-да́ч

ал-фа́-ві́т

ви́-го́-да

оз-на́-ка

ви́-па-док

ла́с-тів-ка

ку-лі-на-рі́-я

е-ре-те́-но

квар-та́л

ко-ро́-мис-ло

кі-ло-ме́тр

кро-пи-ва́

ба-ро́-метр

ки́ш-ка

про́с-тий

за́-хід

на-вза́-єм

Вправа 660

А. 1) студентство, молодь, юнацтво;

2) пісок, крейда, чай; висівки, парфуми;

3) сміливість, боягузтво, радість;

4) малювання, слухання, говоріння.

Б. 1) штани, двері, лещата, макарони,

2) веселощі, крайнощі, труднощі;

3) гілля, комашня, колосся;

4) сівба, свято, весна;

5) бензин, картопля, каша;

6) Суми, Альпи, Кордильєри.

Вправа 661

1) широкий, ясний, добрий;

2) кращий, довший, дужчий;

3) найнижчий, найближчий, найкращий;

4) славнесенький, білесенький, розумненький;

5) студентський, залізний, скляний;

6) материн, бабусин, Сергіїв;

7) зелен, дрібен, повен.

1)

І. ви́года — те, що дає добрі наслідки в чому-небудь, якийсь зиск;

II. виго́да — 1) сприятливі умови, зручність у чомусь; 2) обладнання, речі, що створюють певні зручності для людини у побуті;

2)

І. заня́ття — те, чим хто-небудь займається (справа, праця та ін.)

II. заняття́ — урок, лекція в навчальних закладах і взагалі навчальна вправа;

3)

І. за́хід — сторона світу; дія або засіб для досягнення чогось;

II. захі́д — заходження кудись; намір дії.

Вправа 662

1. а) три, сім, дванадцять;

б) чимало, кільканадцять, мало;

в) п’ятеро, п’ятнадцятеро, дев’ятеро;

г) три четвертих, дві дев’ятих, п’ять шостих;

2. сім, вісім, три;

3. одне, два, дві;

4. одна, одне;

5. другий, двадцять п’ятий, сімнадцятий.

Вправа 663

1) він;

2)собою;

3)ваш;

4) такий;

5)кожний;

6) який?

7) чий?

8) абихто, щось;

9) ніякий, ніскільки.

Вправа 664

1) робити, садити;

2) пишуть, пишеш;

3) малював, малювала, сидів;

4) працюватиму, думатимеш;

5) росте — ростуть, стукає — стукають;

6) летить — летять, косить — косять;

7) вів — вела — вело, вели; місив — місила — місило, місили;

8) замаринує — замаринують; провідмінює — провідмінюють;

9) промовить — промовлять, перелетить — перелетять;

10) розумітиму — розумітимемо, буду розуміти — будемо розуміти; співатиму — співатимемо, буду співати, будемо співати.

11) навчив би, навчила б, навчили б; сказав би, сказала б, сказали б;

12) читаймо, думаймо, змагаймося;

13) повеселілий, ростучий, ходячий;

14) опалий, збудований, написаний.

Вправа 665

1) сумно, боязко, красиво, розумно;

2) тричі, мало, багато, потроху;

3) навприсядки, по-українськи, швидко, пішки;

4) здалеку, прямо, ліворуч, знадвору;

5) увечері, зранку, довіку, торік, поночі;

6) зопалу, спросоння, мимоволі, Спересердя;

7) наперекір, напоказ, на щастя;

8) по-лисячи, по-тигрячи, по-рисячи;

9) двічі, тричі, поночі;

10) віднині, насправді, .вдень, доверху;

11) до останку, без смаку, з краю в край;

12) по-сусідськи, по-перше, тишком-нишком, будь-що-будь.

Вправа 667

Леся Українка, найбільш дотепний, Середземне море, ніч і день, Київська область, байдики бити, на пам’ять, дорога широка, учень кмітливий, буду переписувати, перед очима, упродовж року, над морем.

Це не словосполучення.

Вправа 669

1. Море —- моря, морю, море, морем, на морі, моря, моря, морям, моря, морями, на морях — словоформи. 2. Моря та океани — сполучення слів. 3. Бурхливе море — словосполучення. 4. Я люблю спостерігати за дельфінами на морі — просте речення.

1. Смуток — смутку, смутку, смуток, смутком, у смутку — словоформи. 2. Через смуток і печаль — сполучення слів. 3. Мій смуток — словосполучення. 4. Не давай смуткові заволодіти тобою — просте речення.

1. Посадити — посаджу, посадиш, посадить, посадимо, посадите, посадять, посади, посадіть, посадімо, посадив би — словоформи. 2. Посадив та полив — сполучення слів. 3. Посадив калину — словосполучення. 4. Кожному в житті треба посадити й виростити хоч одне дерево — просте речення.

1. Три — трьох, трьом, трьома, на трьох — словоформи. 2. Три та п’ять — сполучення слів. 3. Три дні — словосполучення. 4. У казках часто зустрічається магічне число «три» —- просте речення.

1. Я — мене, мені, мною, на мені — словоформи. 2. Я і ти — сполучення слів. 3. Веселий я. 4. Я не люблю лицемірних людей —- просте речення,

1. Білий — білого, білому, білим, на білому, білі, білих, білим, білими, на білих — словоформи. 2. Білий і чорний — сполучення слів. З. Білий колір — словосполучення. 4. Білий колір розкладається на всі кольори веселки — просте речення.

1. Швидко— незмінне. 2. Швидко й пришвидшено —сполучення слів. 3. Швидко бігти — словосполучення. 4. Ігор швидко попрямував назустріч незнайомці — просте речення.

Вправа 670

Словоформи з прийменниками: без коректур, після потопу, після нас, в шати;

Частки: не, уже, а, все.

Вправа 671

а) сполучення слів: день і ніч, між небом і землею;

б) словосполучення: замалювати очі, джерельна вода, день за днем, орлиний зір, склянка води, вийти в космос, допитливі гімназисти, дякую вам, сталося через необережність, знати достеменно, залишив напризволяще, де- не-де видно, комп’ютерний клас, золота осінь, білий сніг, трояндова революція, біла акація, п’ять років, хтось із вас, метеоритні опади, Моя думо;

в) речення: Чорніє млин. Жовтіє листя. Стугонить узбережжя. Щебечуть солов’ї. Сніг біліє.

Форми слів: найбільш вразливий, піду подивлюся, над Чорним морем, протягом місяця, виконав би.

Вправа 673

I. Рослини-годинники

Ви часто буваєте в лісі, у полі або просто на природі? А може, дехто з вас любить слухати ніч?.. Що ж, це не дивина. Адже від спілкування з природою ви отримуєте, насолоду. І якщо у вас немає годинника — не біда. Час вам підкаже... природа.

Першим, хто зацікавився цим явищем, був шведський біолог Карл Лінней. Він зауважив, що у більшості рослин ритм цвітіння, а у птахів спів збігаються з певним часом доби.

Адже квіти доволі чутливі до змін температури та вологості повітря. Одні з них потерпають від вогкості, тому наприкінці дня закриваються. Інші полюбляють тепло, але надто чутливі до спеки, тому, зазвичай, розкриваються зранку чи в. другій половині дня, а коли сонце стоїть у зеніті — закриваються.

Для справжньої роботи біологічного годинника важливим є зв’язок рослин із комахами-опилювачами. Щоб віддати пилок і нектар, квіти розкриваються саме тоді, коли до них прилітають бджоли, джмелі, оси, мухи та метелики. Тому, коли настає темрява, починається життя нічних метеликів-опилювачів.

Біологічні ритми та добова активність наділяють птахів загостреним відчуттям часу.

Отже, біологічний годинник щодня не заводять. У нього немає стрілок, але працює він бездоганно. Влітку за ним можна точно визначити час. Ці особливості зелених друзів можна використати на садових чи присадибних ділянках (В. Рябчук).

II. Науково-популярний стиль, тип — розповідь.

Вправа 674

Звуки літньої ночі

Перед нами картина Сергія Одайника «Звуки літньої ночі». Літо. Пізній вечір. У саду стоїть стіл зі скромною вечерею. За столом сидять дві жінки, мабуть, мати й дочка. Цілий день вони працювали. Обличчя втомлені, але задоволені — встигли зробити все, що потрібно було, що задумали.

— Мамо, — говорить дочка, — я піду трохи з дівчатами посиджу, чуєш, як гарно співають.

— Доню, ти ж втомилася, завтра знову рано вставати, — відповідає мати.

— Нічого, пісня сили додає. Та й соловейко он як заливається, все одно спати не дасть.

— Ну, дивися сама, тільки недовго.

— Добре, добре, звичайно!

Картина має темний фон, але він м’який, теплий. Просвічуються гілки дерев з налитими соком плодами. Так і хочеться простягти руку, зірвати смачне яблуко.

Обличчя героїнь, стіл освітлені яскравою гасовою лампою, що світить, як сонечко, надає картині теплоти й задушевності.

Вправа 675

— Ставлення до історії — керування;

— національної історії — узгодження;

— до власної спадщини — узгодження;

— до духовної спадщини — узгодження;

— рівень свідомості — керування;

— національної свідомості —- узгодження;

— втрата мови — керування;.

— веде до втрати — керування;

— національної ідентичності — узгодження; .

— наші пращури — узгодження;

— вимовляли літеру керування;

— зараз вимовляється — прилягання;

— вимовляється українцями — керування;

— в Київських літописах — узгодження;

— Галицько-Волинських літописах — узгодження;

— вживалася на означення — керування;

— на означення земель — керування;

— південних земель — узгодження;

— земель Давньоруської держави — керування.

Вправа 678

1. Велике діло — добре слово. Воно часом дорожче від усього і потрібне людині, як хліб, як мед, як жива вода (О. Довженко). 2. Говорити — не горох молотити (Нар. творчість). 3. Жити серед саду — значить збагнути саму сутність буття (О.Донченко).4. Доля дозволила побачити йому минуле України тільки на мить (Р. Іваничук).

Вправа 679

Чумацький шлях простягся на південь через дикі стени. Історія —- хороша вчителька. Один із присутніх виступив на зборах із досить різкою критикою доповіді виступаючого. Колектив авторів видав чудовий «Великий універсальний словник української мови». Емпатія — це здатність бачити, відчувати настрій іншої людини й діяти відповідно до нього. День, на диво, видався погожим. Успіху, як правило, досягають цілеспрямовані, працьовиті, відповідальні люди.

Вправа 680

1) називні;

2) означено-особове;

3) безособове;

4) безособове;

5) неозначено-особове;

6) означено-особове;

7) означено-особове.

Вправа 682

Юнак не спав кілька ночей. Лежав тихо і міркував над своїм життям. Тулив обличчя в подушку і роздумував. Але наша перемога і потіха будуть тим більші, наскільки ми не впадемо духом. Не дай мені, доле, зійти без сліду з цього світу!.. Дай мені здійматися до ясних висот, впиватися красою, дай орлиним зором оглядати ту нещасну землю і допоможи творити, щоб полегшити трудівників...

Обернувся на другий бік і роздумував далі. Світ лукавий, але під небосхилом є чотири ясні безсмертні сили. Це — сили щастя і краси, що надихають митця. І коли вони здійсняться і наберуть відомих форм, — потягнуть за собою все найкраще на землі. Перша сила — це шалений розмах і прогрес людства, друга — вічно молодечий запал митця, третя сила — це бистра творчість, а четверта — це сила гарячої любові й братерства народів (М. Яцків).

Вправа 683

Філософські роздуми

І. Бог для Григорія Сковороди — це могутній розум, вічність, та сила, що приводить у рух цілий всесвіт, мов механізм годинника, творець світової гармонії. Власне, Бог і природа (те, що ми тепер звемо об’єктивною реальністю) — одне і то ж. Саме цей розум створив світ, який розкладається, з одного боку, на матерію і форму, а з другого, на макрокосмос (великий світ) і мікрокосмос — світ малий. Макрокосмос — це природа, космос, що також складається з форми й матерії, а мікрокосмос — людина і світ символів, що є тінню всесвітнього розуму. Людина як складник мікрокосмосу має в собі плоть і дух. Плоть — видиме, змінне, гріхи й пристрасті, тваринне в нас, а дух — невидиме, незмінне (від Бога, хоч все, що символізує добро, Вірність, Любов, Вічність —- це від Бога), бо приносить людині спокій, вічну волю й думку.

Зі смертю людина входить у свій початок — у ніщо, отже, початок і кінець — те ж саме (до речі згадати, що думкою про смерть починається й кінчається «Сад божественних пісень») (В. Шевчик).

ІІ. світової [св’ітово́йі] сві-то-во́́-ї — 4 склади, всі відкриті

с — [с’] — приголосний, глухий, пом’якшений, свистячий

в — [в’] — приголосний, дзвінкий, пом’якшений, сонорний

і — [і] — голосний, ненаголошений

т — [т] — приголосний, глухий, твердий

о — [о] — голосний, ненаголошений

в — [в] — приголосний, дзвінкий, твердий, сонорний

о — [о] — голосний, наголошений

ї — [й] — приголосний, дзвінкий, м’який

[і] — голосний, ненаголошений

8 б., 9 зв.

об’єктивною [обйе^икти́внойу] об’-єк"ти́в-но-ю — 5 складів: 1, 2, 3 — закриті, 4, 5 — відкриті .

о — [о] — голосний, ненаголошений

б’ — [б] — приголосний, дзвінкий, твердий, губний

є — [й] — приголосний, м’який, дзвінкий

[е^и] — голосний, ненаголошений

к —- [к] —- приголосний, глухий, твердий

т — [т] — приголосний, глухий, твердий

и — [и] — голосний, наголошений

в — [в] — приголосний, дзвінкий, твердий, сонорний

н — [н] — приголосний, дзвінкий, твердий, сонорний

о — [о] —- голосний, ненаголошений

ю — [й] — приголосний, дзвінкий, м’який

[у] — голосний, ненаголошений

10 б., 12 зв.,

починається [почи^ена́йец’:а]

а — [п]— приголосний, глухий, твердий, губний

о — [о] — голосний, ненаголошений

ч — |ч] — приголосний, глухий, твердий

и — [и^е] — голосний, ненаголошений

н — [н] — приголосний, дзвінкий, твердий, сонорний

а — [а] —- голосний, наголошений

є — [й] — приголосний, дзвінкий, м’який

[e] — голосний, ненаголошений

ь — [ц’:] приголосний, глухий, м’який, довгий

я — [а] — голосний, ненаголошений

11 б., 10 зв.

Вправа 684

Жив як учив

Самостійний, самолюбний, гордий, дивакуватий, убогий, але мудрий, будив сумління і научав. «Що життя? — запитував він. —- То блукання. Прокладаю собі дорогу, не знаючи, куди йти, нащо йти. І завжди блукаю між нещасними степами, колючими чагарями, гірськими виступнями — а буря над головою, і ніде сховатися від неї. Але, —закінчує Григорій Сковорода цю трохи невеселу тираду, — бадьорись!» (В. Шевчук).

Вправа 686

Не потребує доведень те, що підставою для характеристик конкретних людей наведеними словами є передовсім їхнє мовлення, спілкувальна поведінка.

Великий князь Мономах у своєму «Повчанні», звертаючись до дітей та всіх, хто слухатиме його «грамотицю», серед іншого радив: «при старших годиться мовчати, премудрих слухати», «бесіду вести без лукавства, а щонайбільше розумом вбирати», «не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові», «брехні остерігатись», «не проминути ніколи людину, не привітавши її, і добре слово їй мовити».

Іспанський філософ-мораліст XVII століття Бальтасар Ґрасіан писав: «Грубість шкодить усьому, навіть справедливому й розумному, люб’язність усе скрашує: позолотить «ні», підсолоджує істину, підрум’янить старість.

Оце «як» — як сказано, як написано, як поглянуто, як відреаговано і т. п. — для культури спілкування має природне значення; дуже часто саме від нього залежить успіх чи неуспіх контактів між людьми (Я. Радевич-Винницький).

Вправа 688

1. Коли любиш, чекатимеш довіку, виглядатимеш милого з далекої дороги та близької, заглядатимеш щодня до поштової скриньки, триматимеш біля себе мобільний телефон, подумки молитимешся за нього, —- і доля нагородить тебе.

2. Якщо вибирати між красою і правдою, між досконалим і реалістичним, гармонійним і чесно відображеним, — я вибираю красу.

3. Коли я погляд у небо зводжу, коли озираю простори моря, коли розмірковую над новою книгою чи дивлюся на карту зоряного неба, — нових зірок на них не шукаю.

4. Як тільки сонце виходить на небо, осяває все навкруги, пташки починають співати, бджілки вилітають на роздобуток до квіточок, що розкрили свої вічка, — ліс прокидається всіма веселками свого життя.