Розв'язання вправ та завдань до підручника «УКРАЇНСЬКА МОВА» С. О. Карамана 11 клас - 2012 рік

СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ

§ 35. Складнопідрядні речення і синонімічні до них звороти

ПОЯСНЕННЯ

Види складнопідрядних речень:

— означальні (який?);

— з’ясувальні (питання відмінків);

— обставини:

- місця (де? куди? звідки?);

- часу (коли? з якого часу? до якого часу?);

- ступеня і способу дії (як? яким способом?);

- мети (навіщо? з якою метою?);

- причини (чому? через що?);

- умови (за якої умови?);

- допустові (незважаючи на що?);

- наслідкові.

409.   І. Шовкові, з оксамитовим полиском полотна, тчуться на луках, де вже виблискують у ранковій росі трави (означ.). 2. Я з тих країв, де в сині оболоні гарячі персні розкидає день (означ.). 3. Спробуй розберися, де свої, а де вороги (з’ясув.). 4. Білі каштани, світлі огні, де б не бував я, — любі мені (обстав, місця).

410.   1. Дівчина вийшла на високий зарослий берег, звідки спостерігала широчінь простору (означальне).

[   ], (звідки..,).

2. Там, де зорі сяють з-за гори, над водою гнуться явори (обставинне місця).

[ , (де...), ].

3. Тепер ясно було чути, що це стогнав дуб (з’ясувальне).

[   ], (що...).

4. Я переконаний, що справжня вихованість проявляється насамперед у сім’ї, у стосунках зі своїми рідними (з’ясувальне).

[   ], (що...).

5. Хто в труді загартував серце, тим доріг второваних не треба (з’ясувальне),

(хто...) , [    ].

6. Цей світ такий чудовий, що дехто навіть не бажає йти у кращий (означальне).

[  ], (що...).

7. І стоїть той тихий осінній сум, що буває на одинокому ставку (означальне).

[  ], (що...).

8. По скляному поверху ставка, з глибини якого визирало темне зоряне небо, тихо плив білою хмарою туман (означальне).

[ , (якого...), ].

411.   І чомусь не чути жайворонків, начебто їхні голоси повигоряли на гарячому сонці. Обідали в урочистості почувань, мовби поряд із ними за столом сиділо весняне сонечко. Стовбур був білий і тільки де-не-де залатаний чорними клаптиками, наче його обліпили білобокі сороки.

415. Хмара кругом облягла, (і) поле у тінь уступило.

Неси до людей всі думки, почуття і слова, (і) серце твоє не згорить, не змовкне, не згасне.  

Серпневий день згорів над Києвом, і зорі висіяла ніч.

Проте і caм (не то) він справжній, (не то) набридла вічна блуканина.

Не тільки Галя бачила те синє диво,(але) й стара не відводила від нього очей.

(То) нива стрепене дужими і м’якими крилами і до самого обрію летить, (то) враз вона відкинеться назад, стихне, як пісня.

Не всі серця дадуться хробаку,(й) не всі шляхи у круг закуто,(і) проросте зелена рута на жовтому піску.

Вона настирливо з тобою говорила, (та) й їй далась не легко та розмова.

Безсполучниковим називається таке складне речення, частини якого об'єднані інтонацією — без сполучників чи сполучних слів:

Зраділа земля (,) усміхнулась висока трава срібного росою.

Розділові знаки у БСР

Кома ставиться, якщо його частини виражають одночасність, сумісність або послідовність дій: Дівчата гралися, двірник старанно змітав листя, дві баби з кошиками поспішали на базар. 

Крапка з комою ставиться, якщо частини БСР далекі за змістом або ускладнені: Це наддало світла; ще раз кинуло, з-за гори рожевим вогнем; крайнебомигоче, пашить.

Двокрапка ставиться:

—       якщо друга частина виражає причину того, про що говориться в першій;

—       якщо друга частина доповнює зміст першої.

Собі ж я заспокійливо кажу: за битого дають аж двох небитих.  

ПОЯСНЕННЯ

Тире ставиться:

 — якщо зміст частин протиставляється або зіставляється: Людина вмирає — людства безсмертне;

 — якщо в першій частині вказується на час дії, умову або наслідок того, про що говориться в першій: Незабаром відкриють міст — побіжать по ньому машини.

421. 1. Я — раціоналіст і скептик; він володіє даром образної мови (далекі за змістом частини). 2. І ще я тоді думаю: як гарно й природно ця людина особистим стилем своєї культури вписується в європейський контекст (друга частина доповнює зміст першої). 3. Ціле століття над Дніпровими кручами лунає «Заповіт»; в ньому різні покоління висловлюють своє (далекі за змістом частини). 4. І нічого дивного: колись такі прояви ходили вільно по світу навіть удень (друге речення доповнює зміст першого). 5. Сонце ще не зійшло — надворі було світло, вже ожило, загомоніло (тире ставиться, тому що зміст речень зіставляється; кома ставиться, тому що події відбуваються одночасно). 6. Цінує розум вигуки прогресу. Душа скарби прадавні стереже (одночасність подій). 7. А дні пливуть — мелодія в блакиті (наслідок).