Розв'язання вправ та завдань до підручника «УКРАЇНСЬКА МОВА» О.М.Біляєв 10 клас - 2004 рік
ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ФОНЕТИКИ, ЛЕКСИКОЛОГІЇ, ФРАЗЕОЛОГІЇ, СЛОВОТВОРУ, ГРАМАТИКИ, СТИЛІСТИКИ ТА ПРАВОПИСУ
§ 5. Орфограма. Принципи українського правопису
47. II. Легка (ненаголошений [е], уподібнення приголосного); м’якого (вживання апострофа); хочеться (правопис особових закінчень дієслів); щеміло (правопис ненаголошеного [е]).
48. II. Селянський (ненаголошений [е] в корені слова, вживання м’якого знака); одержимість (ненаголошений [е] о корені слова, вживання м’якого знака); експериментів (словникове слово, ненаголошені голосні [е], [и], що не перевіряються наголосом); прекрасного (правопис префікса пре-).
49. Предовгий, приписаний, присунути, предтеча, перегнути, безкоштовний, черезрядний, белетрист, вереда, Велес, череда, стелити, пожирати, перебирати, кляну, розминати, гребенястий, дрижати, стреміти, чекати, велетень, промовець, куриво, видиво, марево, терличка, ножички, невдоволення, звернення, вжалений, звеличений, віконечко, смужечка, мілина, ярина, невістчин, вовняним, пащею, бурмочеш, носиш, просимо, полеш, сушимо.
50.1. Ллється, пужальце, дівчиноньці, щастя, радість, тьмяний, сторінці, селянський, сміх, пальці, бренькіт, здається, виносся, звісно, вісті.
52.1. Цвях, сурм’яний, духмяний, розм’якнути, сіряк, дзвякнути, Аляб’єв, мавп’ячий, без’ядерний, узгір’я, мряка, торф’яний, свято, вп’ятьох, тьмяний, сп’янілий, різьбяр, пів'яблука, півогірка, пан’європейський, комп’ютер, бюро, Х’юстон, рельєф, портьєра, бязь, Гюго, Руж’е, кювет, ін’єкція.
Перша публікація: 01/01/2004
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.