Готові домашні завдання 9 клас - Розв'язання вправ та завдань до підручника «АЛГЕБРА» О. С. Істера - 2017 рік

Розділ 1. МЕТОД КООРДИНАТ НА ПЛОЩИНІ

§ 3. Координати середини відрізка. Відстань між двома точками із заданими координатами

Початковий рівень

67. О — середина CD.

68. О — середина MN.

Достатній рівень

Так як АВ = АС, то ΔАВС — рівнобедрений.

KL = КМ, тому ΔKLM — рівнобедрений.

81. О1 — середина АС;

O2 — середина BD;

О1 і O2 збігаються. Отже, діагоналі чотирикутника ABCD перетинаються і точкою перетину діляться навпіл, тому ABCD — паралелограм.

82. О1 — середина КМ;

O2 — середина LN;

О1 і O2 збігаються. Отже, діагоналі чотирикутника KLMN перетинаються і точкою перетину діляться навпіл, тому KLMN — паралелограм.

83. О — середина діагоналі КМ;

О — середина діагоналі LN.

Нехай N(x; у), тоді Отже, N(-5; 5).

84. О — середина діагоналі АС;

О — середина AD. Нехай D(x; у), тоді Отже, D(4; -31).

АВ = CD і ВС = AD. Протилежні сторони чотирикутника попарно рівні, тому ABCD — паралелограм.

2) Знайдемо О1 — середину діагоналі АС.

O2 — середина діагоналі BD.

О1 і O2 не збігаються. Отже, діагоналі чотирикутника ABCD не діляться точкою перетину навпіл, отже, ABCD не паралелограм.

86. КМ — середня лінія ΔАВС; KM || АС. К — середина АВ; М — середина ВС.

87. АВ — середня лінія ΔPLK; AB || KL.

A — середина PK;

В — середина PL;

88. Нехай A(x; 0), B(0; y), N — середина АВ. Тому

у = 24. Тому A(-10; 0).

89. M(x; 0), N(0; у), тоді

90. AM — медіана ΔABC, тому M — середина BC.

91. N — середина АС;

96. Якщо точка K лежить на осі абсцис, то вона має координати (х; 0).

Так як МK = NK, то

Отже, К(-3; 0).

97. Нехай С(0; у) — шукана точка на осі ординат.

Отже, С(0; 8).

Високий рівень

М — середина AB.

K — середина AM.

К — середина PN.

D — середина KN.

Отже, точки А, В, С лежать на одній прямій і т. В лежить між точками А і С.

Отже, точки P, L, М лежать на одній прямій, точка М лежить між точками P і L.

102. O1 — середина АС;

O2 — середина ВD;

О1 і O2 збігаються. Отже, діагоналі перетинаються і точкою перетину діляться навпіл, тому ABCD — паралелограм.

АС = ВD. Діагоналі паралелограма ABCD рівні. Отже, ABCD — прямокутник.

103. О1 — середина АС; O1(3; 5); О2 — середина ВD; O2(3; 5).

Діагоналі перетинаються і точкою перетину діляться навпіл. ABCD — паралелограм.

У паралелограма ABCD діагоналі не рівні, а сусідні сторони рівні. Отже, ABCD — ромб.

Так як трикутник рівиосторонній, то АС = АВ і АС2 = АВ2, тому

АВ2 = ВС2 + АС2, так як тобто 500 = 10 + 490, то ΔАВС — прямокутний. ∠А і ∠В — гострі кути прямокутного трикутника.

(знаходимо за таблицею або за допомогою калькулятора).

Отже, LM2 = KL2 + KM2.

Отже, ΔKLM — прямокутний, ∠K = 90°, ∠L і ∠M — гострі.

(знаходимо за таблицею).

Вправи для повторення

ABCD — рівнобічна трапеція. BK ⊥ AD; CM ⊥ AD.

KM = BC = 6 см; AK + MD = 16 - 6 = 10 (см); AK = MD = 5 (см).

З ΔABK: AB = 2 ∙ AK = 2 ∙ 5 = 10 см (властивість прямокутного трикутника з кутом 30°).

За теоремою Піфагора: ВK2 = АВ2 - АK2 = 102 - 52 = 75.

З ΔBKD — прямокутного: ВD2 = ВК2 + KD2. KD = КМ + MD = 6 + 5 = 11; ВD2 = 75 + 112 = 75 + 121 = 196; ВD = 14 (см).

AB — хорда, AB = 20 CM; CD — діаметр. AB ⊥ CD, тоді CD ∩ AB = K; KA = KB = 15 CM.

Нехай KD = x CM, тоді CK = (x + 40) CM.

ΔCAD — прямокутний (∠A = 90°). AK — висота, проведена до гіпотенузи.

AK2 = CK ∙ KD або x(x + 40) = 152; х2+ 40x - 225 = 0; x1 = 5, x2 = -45 — не є розв’язком задачі. Отже, х = 5, тобто KD = 5 см; СК = 45 CM. d = CD = 5 + 45 = 50 (CM).

Нехай KC = х, тоді 252 = 202 + KC2; КС2 = 225; KC = 15, тоді ВК = 20 - 15 = 5 см.

З ΔАВК:

Або: АK ⊥ ВС;

Розв’яжіть та підготуйтесь до нового матеріалу

113. О — середина MN;





Перша публікація: 01/01/2017

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.