Відповіді до підручника Геометрія 8 клас - Мерзляк А.Г. 2016-2020
Розділ ІV. Многокутники. Площа многокутника
23. Площа трапеції
772. Нехай ABCD— трапеція (AD||BC), AD = 12 см, ВС = 7 см, BF — висота, BF = 6 см. Тоді![]()
Відповідь. 57 см2.

773. Нехай ABCD — трапеція (AD||BC), MN— середня лінія, MN = 18 см, BF— висота, BF = 6 см. Тоді S = MN • BF; S = 18 • 6= 108 (см2).
Відповідь. 108 см2.

774. Нехай ABCD — трапеція (AD||BC), S = 96 см2, BF— висота, BF = 3 см, BC : AD = 3 : 5. Нехай BC = 3х см, тоді AD = 5x см. Тоді
24x = 192; х = 8. Отже, BC = 3 • 8 = 24 (см), тоді AD = 5 • 8 = 40 (см).
Відповідь. 24 см, 40 см.

775. Нехай ABCD — трапеція (AD||BC), S =45 см2, AD = 8 см, BF — висота. BF = 6 см. Тоді![]()
![]()
![]()
Відповідь. 7 см.

776. Нехай ABCD — рівнобічна трапеція (AD||BC, АВ = CD), AD=- 16 см, ВС = 14 см, АС = 17 см. Проведемо висоту CF. За властивістю рівнобічної трапеції
Розглянемо прямокутний трикутник AFC (
AFC= 90°). За теоремою Піфагора AC2 = AF2 + CF2, звідки CF2 = AC2 - AF2;
Тоді маємо:![]()
Відповідь. 120 см2.

777. Нехай ABCD— прямокутна трапеція (AD||BC,
BAD = 90°), AD = 16 см, BC = 9 см. Проведемо висоту CF. Тоді ABCF— прямокутник, AF = BC як протилежні сторони. За аксіомою вимірювання відрізків маємо: AD = AF + FD; FD = AD - AF; FD = 16 - 9 = 7 (см). Розглянемо прямокутний трикутник CFD (
CFD = 90°). За теоремою Піфагора CD2 = CF2 + FD2, звідки CF2 = CD2 - FD2;![]()
![]()
Тоді маємо: ![]()
Відповідь. 50 см2.

778. Нехай ABCD — рівнобічна трапеція (AD||BC, АВ = CD), AD = 32 см, ВС = 14 см, АВ = CD = 15 см. Проведемо висоту CF. За властивістю рівнобічної трапеції
Розглянемо прямокутний трикутник CFD (
CFD = 90°). За теоремою Піфагора CD2 = CF2 + FD2, звідки CF2 = CD2 - FD2;
Тоді маємо:![]()
Відповідь. 276 см2.

779. Нехай ABCD — рівнобічна трапеція (AD||BC, AB = CD), AD = 0,8 м, ВС = 1,2 м, DF = 1,5 смсм. Проведемо висоту DF. Тоді одержимо:
![]()
Відповідь. 1,5 м2.

780.
1) Нехай ABCD — трапеція (AD||BC), AD = 60 см, ВС = 40 см,
BAD =
CDA = 45°. Оскільки кути при нижній основі рівні, то трапеція рівнобічна. Проведемо висоту BF. За властивістю рівнобічної трапеції![]()
Розглянемо прямокутний трикутник AFB (
AFB = 90°). За властивістю гострих кутів прямокутного трикутника
BAF +
ABF = 90°, звідки
ABF = 90° -
BAF,
ABF = 90° - 45° = 45°, тому трикутник AFB — рівнобедрений, AF = BF = 10 см. Тоді ![]()
Відповідь. 500 см2;

2) нехай ABCD— трапеція (AD||BC), AD = 48 см, ВС = 32 см, АВ =10 см,
BAF = 60°. Проведемо висоту BF. Розглянемо прямокутний трикутник AFB (
AFB = 90°). Тоді BF = AB • sinBAF;
Тоді маємо:![]()
Відповідь.![]()

781. Нехай ABCD — трапеція (AD||BC), AD = 36 см, ВС = 24 см, CD = 20 см,
BCD = 150°. Проведемо висоту CF. За властивістю кутів при бічній стороні трапеції
C +
D = 180°;
D =180° -
C;
D = 180° - 150° = 30°. Тоді маємо:![]()
Відповідь. 300 см2.

782. Нехай ABCD — рівнобічна трапеція (AD||BC), АВ = CD), АС — бісектриса, MN—середня лінія, МK = 6 см, KN = 12 см. Оскільки АС— бісектриса кута А, то
ВАС =
CAD.
BCA =
CAD як внутрішні різносторонні при паралельних прямих AD і ВС та січній АС, звідки
ВАС = ![]()
ВСА. Тому трикутник ABC — рівнобедрений з основою АС, АВ = ВС. За аксіомою вимірювання відрізків MN = МK + KN; MN = 6 + 12= 18 (см). МK — середня лінія трикутника ABC, тому
ВС = 2МK; ВС = 2 • 6 = 12 (см). Аналогічно AD = 2KN; AD = 2 • 12 = 24(см). Проведемо висоту BF. За властивістю рівнобічної трапеції
. Тому АВ = ВС = 6 см. Розглянемо прямокутний трикутник AFB (
AFB = 90°). За теоремою Піфагора АВ2 = AF2 + FB2, звідки BF2= АВ2 - AF2;![]()
Тоді маємо:![]()
Відповідь.![]()

783. Нехай ABCD— прямокутна трапеція (AD||BC, ![]()
BAD = 90°), AD = 17 см, ВС = 9 см, АС— бісектриса кута С. Оскільки АС— бісектриса кута С, то
ВСА =
ACD. ![]()
ВСА =
CAD як внутрішні різносторонні при паралельних прямих AD і ВС та січній АС, звідки
ACD =
CAD. Тому трикутник ACD — рівнобедрений з основою АС, AD = CD = 17 см. Проведемо висоту CF. Тоді ABCF— прямокутник, AF = BC як протилежні сторони. За аксіомою вимірювання відрізків маємо: AD = AF + FD; FD = AD — AF; FD = 17 - 9 = 8 (см). Розглянемо прямокутний трикутник CFD (
CFD = 90°). За теоремою Піфагора CD2 = CF2 + FD2, звідки CF2 = CD2 - FD2;![]()
![]()
Тоді ![]()
Відповідь. 195 см2.

784. Нехай ABCD — трапеція (AD||BC), АВ = 17 см, CD = 25 см, АK і DK — бісектриси кутів А і D, BM = CN = 15 см. Оскільки АK — бісектриса кута А, то
ВАK =
KAD.
BKA =
KAD як внутрішні різносторонні при паралельних і прямих AD і ВС та січній АK, звідки
BAK =
BKA. Тому трикутник АВK — рівнобедрений з основою АK, АВ = ВK = 17 см. Оскільки DK — бісектриса кута D, то
ADK =
KDC.
ADK =
CKD як внутрішні різносторонні при паралельних прямих AD і ВС та січній DK, звідки
KDC =
CKD. Тому трикутник CKD — рівнобедрений з основою KD, CD = KС = 25 см. За аксіомою вимірювання відрізків маємо: ВС = ВK + KС; ВС = 17 + 25 = 42 (см). ABCF— прямокутник, MN = BC = 42 (см) як протилежні сторони. Розглянемо прямокутний трикутник АМВ (
AMB = 90°). За теоремою Піфагора АВ2 = ВМ2 + AM2, звідки AM2 = АВ2 - ВМ2;
Розглянемо прямокутний трикутник CND (
CKD = 90°). За теоремою Піфагора: CD2 = CN2 + ND2, звідки ND2 = CD2 - CN2;![]()
![]()
За аксіомою вимірювання відрізків маємо: AD = AM + MN + ND; AD = 8 + 42 + 20 = 70 (см). Тоді
![]()
Відповідь. 840 см2.

785. Нехай ABCD — трапеція (AD||BC), АВ = 10 см, CD = 17 см, ВK і СK — бісектриси кутів В і С, ВМ = CN = 8 см. Оскільки ВK — бісектриса кута В, то
ABK =
KBC.
KBC =
BKA як внутрішні різносторонні при паралельних прямих AD і ВС та січній ВК, звідки
ABK =
BKA. Тому трикутник АВK— рівнобедрений з основою ВK, АВ = АK = 10 см. Оскільки СK — бісектриса кута С, то
BCK =
KCD.
BCK =
CKD як внутрішні різносторонні при паралельних прямих AD і ВС та січній СK, звідки
KCD =
CKD. Тому трикутник CKD — рівнобедрений з основою КС, CD = KD = 17 см. За аксіомою вимірювання відрізків маємо: AD = АK + KD; AD = 10 + 17 = 27 (см). MBCN— прямокутник, MN = ВС як протилежні сторони. Розглянемо прямокутний трикутник АМВ (
AMB = 90°). За теоремою Піфагора АВ2 = ВМ2 + АМ2, звідки AM2 = АВ2 - ВМ2;
Розглянемо прямокутний трикутник CND (
CND = 90°).За теоремою Піфагора CD2 = CN2 + ND2, звідки ND2 = CD2 - CN2;![]()
![]()
За аксіомою вимірювання відрізків маємо: AD = AM + MN + ND; MN = AD — (AM + ND); MN = 27 - (15 + 6) = 6 (см). Тоді ![]()
Відповідь. 132 см2.

786. Нехай ABCD — рівнобічна трапеція (AD||BC, АВ = CD),
BAD =
CDA = 60°. Проведемо висоту BF. Розглянемо прямокутний трикутник AFB (
AFB = 90°). За властивістю гострих кутів прямокутного трикутника маємо:
A +
ABF = 90°;
ABF = 90° -
A;
ABF = 90° - 60° = 30°. За властивістю катета, що лежить проти кута 30°, одержимо:![]()
![]()
За теоремою Піфагора АВ2 = AF2 + FB2, звідки BF2 = АВ2- AF2;
Оскільки в трапецію можна вписати коло, то АВ + CD = AD + ВС; ![]()
Тоді![]()
Відповідь.![]()

787. Нехай ABCD — рівнобічна трапеція (AD||BC, АВ = CD), AD = 50 см, ВС = 32 см. Оскільки в трапецію можна вписати коло, то АВ + CD = AD + ВС; AD + BC = 50 + 32 = 82 (см); АВ + CD = 2АВ; 2АВ = 82; АВ = CD = 41 (см). Проведемо висоту BF. За властивістю рівнобічної трапеції одержимо:![]()
Розглянемо прямокутний трикутник AFB (
AFB = 90°). За теоремою Піфагора АВ2 = AF2 + FB2, звідки BF2 = АВ2 - AF2;![]()
Тоді маємо:
![]()
Відповідь. 1640 см2.

788. Нехай ABCD — прямокутна трапеція (AD||BC,
BAD = 90°), АВ = 8 см,
DC = 45°. Проведемо висоту CF. Тоді ABCF— прямокутник, АВ = CF = 8 см як протилежні сторони. Розглянемо прямокутний трикутник CFD (
CFD = 90°). За властивістю гострих кутів прямокутного трикутника
FCD +
D = 90°;
F - CD = 90°-
D;
FCD = 90°- 45° = 45°. Отже, трикутник CFD — рівнобедрений з основою CD, звідки CF = FD = 8 см. За теоремою Піфагора CD2 = CF2 + FD2;
Оскільки в трапецію можна вписати коло, то АВ + CD = AD + ВС;
Тоді ![]()
Відповідь.![]()

789. Нехай ABCD— прямокутна трапеція (AD||BC,
BAD = 90°), CD = 28 см,
ADC = 30°. Проведемо висоту CF. Розглянемо прямокутний трикутник CFD (
CFD = 90°). За властивістю катета, який лежить проти кута 30°, маємо:
Тоді ABCF— прямокутник, AB = CF = 14 см як протилежні сторони. Оскільки в трапецію можна вписати коло, то АВ + CD = AD + ВС; AD + ВС = 14 + 28 = 42 (см). Тоді
![]()
Відповідь. 294 см2.

790. Нехай ABCD— трапеція (AD||BC), MN— середня лінія, MK = KN. Проведемо висоту BF. МК— середня лінія трапеції ABXY, KN— середня лінія трапеції YXCD. Тоді за наслідком з теореми про площу трапеції маємо: SABXY = МK • BF; SYXCD = KN • BF. Врахувавши, що МK = KN, маємо: SABXY = SYXCD, тобто трапеції рівновеликі.

791.
1) Дано: Трапеція, AD і ВС— основи, BF— висота. Побудувати: рівновеликий паралелограм.
Схема побудови. Будую у трапеції ABCD середню лінію MN. Для цього достатньо побудувати серединні перпендикуляри до її бічних сторін і сполучити точки перетину серединних перпендикулярів з основами відрізком MN. Проводжу в трапеції висоту BF. Будую довільну пряму m і вибираю на ній довільну точку А. Через точку А проводжу пряму n
m. Будую коло з центром у точці А радіуса BF, яке в перетині з прямою n дасть точку F. Через точку F проводжу пряму k
n, на якій вибираю довільну точку В. Будую коло з центром у точці А радіуса MN, яке в перетині з прямою m дасть точку D, і коло з центром у точці В радіуса MN, яке в перетині з прямою k дасть точку С. Сполучаю відрізком точки С і D. Паралелограм ABCD — шуканий, бо Sтр. = MN • BF, Sпар. = AD • AF;

2) Дано: Трапеція, AD і ВС— основи, BF— висота. Побудувати: рівновеликий прямокутник.
Схема побудови. Будую у трапеції ABCD середню лінію MN. Для цього достатньо побудувати серединні перпендикуляри до її бічних сторін і сполучити точки перетину серединних перпендикулярів з основами відрізком MN. Проводжу у трапеції висоту BF. Будую довільну пряму m і вибираю на ній довільну точку А. Через точку А проводжу пряму n
m. Будую коло з центром у точці А радіуса BF, яке в перетині з прямою n дасть точку В. Через точку В проводжу пряму k
n. Будую коло з центром у точці А радіуса MN, яке в перетині з прямою m дасть точку D, і коло з центром у точці В радіуса MN, яке в перетині з прямою k дасть точку С. Сполучаю відрізком точки С і D. Прямокутник ABCD— шуканий, бо Sтр. = MN • BF, Sпр. = AD • AB.

792. Дано: Трапеція, AD і ВС — основи, BF— висота Побудувати: рівновеликий трикутник.
Схема побудови. Будую довільну пряму m і вибираю на ній довільну точку А. Через точку А проводжу пряму n
m. Будую коло з центром у точці А радіуса BF, яке в перетині з прямою n дасть точку В. Будую коло з центром у точці А радіуса AD, яке в перетині з прямою m дасть точку D, і коло з центром у точці D радіуса ВС, яке в перетині з прямою m дасть точку С. Сполучаю відрізком точки С і В. Трикутник ABC — шуканий, бо Sтр. = MN •BF,![]()

793. Нехай ABCD — рівнобічна трапеція (AD||BC, AB = CD), AD = 40 см, ВС = 24 см, AC
CD. За властивістю рівнобічної трапеції одержимо:
Розглянемо прямокутний трикутник ACD (
ACD = 90°). За метричним співвідношенням у прямокутному трикутнику маємо: CF2 = AF • FD;![]()
![]()
Тоді маємо: ![]()
Відповідь. 512 см2.

794. Нехай ABCD— рівнобічна трапеція (AD||BC, AB = CD), АВ = CD = 15 см, (О; R) — описане коло, R = 12,5 см, AC
CD. Оскільки
ACD = 90°, то трикутник ACD — прямокутний, тому центр кола, описаного навколо трикутника, міститься на середині гіпотенузи. Тоді АО = OD = R = 12,5 см, звідки AD = 2AO; AD = 2 • 12,5 = 25 (см). За метричним співвідношення у прямокутному трикутнику ACD маємо: CD2 = AD • FD;
За аксіомою вимірювання відрізків AD = AF + FD; AF= AD - FD; AF = 25 — 9 = 16 (см). За метричним співвідношення у прямокутному трикутнику ACD маємо: CF2 = AF • FD;
За властивістю рівнобічної трапеції одержимо:
Тоді маємо:
S = AF • CF; S= 16 • 12 = 192 (см2).
Відповідь. 192 см2.

795. Нехай ABCD— трапеція (AD||BC), AC
BD, АС = 48 см, MN— середня лінія, MN = 25 см. Побудуємо висоту трапеції CF і пряму CK||BD. Чотирикутник BCKD — паралелограм, звідки ВС = DK, BD = СK як протилежні сторони паралелограма; AC
BD, CK|BD, тому АС
СK. За теоремою про середню лінію трапеції
AD + ВС = 2MN; AD + ВС = 2 • 25 = 50 (см). За аксіомою вимірювання відрізків AK = AD + DK = AD + ВС; АK = 50 (см). Трикутники ABC і CDK мають рівні сторони ВС і DK і спільну висоту CF, тому вони є рівновеликими, Sabc = SCDK. Розглянемо прямокутний трикутник АСK (
ACK = 90°). За теоремою Піфагора АK2 = АС2 + СK2, звідки СK2 = АK2 - АС2;![]()
Тоді маємо: ![]()
![]()
![]()
Відповідь. 336 см2.

796. Нехай ABCD — рівнобічна трапеція (AD||BC, АВ = CD), ВС = а, АС — бісектриса, AC
CD. Оскільки АС — бісектриса кута А, то
ВАС =
CAD.
CAD =
АСВ як внутрішні різносторонні при паралельних прямих AD і ВС та січній АС. Тому
ВАС =
АСВ, звідки маємо, що трикутник ВСА— рівнобедрений з основою АС, тому АВ = ВС = а. Нехай
CAD = x, тоді
BAD = 2х. Оскільки
CDA =
BAD як кути при основі рівнобічної трапеції, то
CDA = 2х. Розглянемо прямокутний трикутник ACD (
ACD = 90°). За властивістю гострих кутів прямокутного трикутника
CAD +
CDA = 90°; х + 2х = 90°; 3х = 90°; х = 30°. Отже,
CAD = 30°, тоді
CDА = 2 • 30° = 60°. За властивістю катета, який лежить проти кута 30°, маємо:
AD = 2CD; AD= 2 • а = 2а. Розглянемо прямокутний трикутник CFD (
CFD = 90°). CF = CD • sinCDF;![]()
Тоді маємо:![]()
Відповідь.![]()

797. Нехай ABCD — рівнобічна трапеція (AD||BC, АВ = CD), (О; R) — вписане коло, АМ = 9 см, MB = 4см. За властивістю відрізків дотичних, проведених до кола з однієї точки, маємо: ВМ = ВР = 4 cm, AM = АK = 9 см. Оскільки трапеція рівнобічна, то AD = 2АK; AD = 2 • 9 = 18 (см); ВС = 2ВР; ВС = 2 • 4 = 8 (см). Проведемо висоту CF. За властивістю рівнобічної трапеції одержимо:
Розглянемо прямокутний трикутник CFD (
CFD = 90°). За теоремою
Піфагора маємо: CD2 = CF2 + FD2, звідки CF2 = CD2 - FD2;
Тоді маємо: ![]()
Відповідь. 156 см2.

798. Нехай ABCD— прямокутна трапеція (AD||BC,
BAD = 90°), (О; R) — вписане коло, R= 12 см, ND = 16 см. За властивістю вписаного кола АK = АМ = МВ = BP = ON = 12 см. За властивістю відрізків дотичних, проведених до кола з однієї точки, маємо: DK = DN = 16 см, CP = CN. За аксіомою вимірювання відрізків AD = АK + KD, AD = 12+ 16 = 28 (см). Розглянемо прямокутний трикутник COD (
COD = 90°). За метричним співвідношенням у прямокутному трикутнику ОМ2 = CN • ND;
За аксіомою вимірювання відрізків ВС = ВР + PC; ВС = 12 + 9 = 21 (см). AB = 2R; AB = 2 • 12 = 24 (см). Тоді ![]()
Відповідь. 588 см2.

799. Нехай ABCD— рівнобічна трапеція (AD||BC, AB = CD), BM = 15 см, MF = 12 см, АВ = ВС. За аксіомою вимірювання відрізків BF = BM + MF; BF= 15 + 12 = 27 (см). Оскільки AB = ВС, то трикутник ABC — рівнобедрений з основою АС, звідки
ВАС =
BCA як кути при основі рівнобедреного трикутника.
BCA =
CAD як внутрішні різносторонні при паралельних прямих AD і ВС та січній АС, тому
BAC =
CAD, а це означає, що АС — бісектриса кута А. Розглянемо прямокутний трикутник AFB (
AFB = 90°). За властивістю бісектриси маємо:
Нехай АВ = 5х см, тоді AF= 4х см. За теоремою Піфагора маємо: AB2 = BF3 + AF2; (5х)2 = 272 + (4х)2; 25x2 = 729 + 16х2; 9х2 = 729; х2 = 81; х = 9. Отже, АВ = 5 • 9 = 45 (см), тоді AF = 4 • 9 = 36 (см). За властивістю рівнобічної трапеції одержимо:
AD = 2AF + BC; AD = 2 • 36 + 45 = 117 (см). Тоді![]()
Відповідь. 2187 см2.

800. Нехай ABCD— прямокутна трапеція (AD||BC,
BAD = 90°), СM = 15см, MF= 9см, CD-BC. За аксіомою вимірювання відрізків CF = CM + MF; CF = 15 + 9 = 24(см). Оскільки CD = BC, то трикутник BCD— рівнобедрений з основою BD, звідки
CBD =
CDB як кути при основі рівнобедреного трикутника.
CBD =
BDA як внутрішні різносторонні при паралельних прямих AD і ВС та січній BD, тому
CDB =
BDA, а це означає, що BD — бісектриса кута D. Розглянемо прямокутний трикутник CFD (
CFD = 90°). За властивістю бісектриси маємо:
Нехай DC = 5x см, тоді DF= 3x см. За теоремою Піфагора маємо: DC2 = CF2 + DF2; (5х)2 = 242 + (3x2; 25x2 = 576 + 9х2; 16х2 = 576; х2 = 36; х = 6. Отже, DC = 5 • 6 = 30 (см), тоді DF = 3 • 6 = 18 (см). За аксіомою вимірювання відрізків маємо: AD = AF + FD = BC + FD, AD = 30 + 18 = 48 (см). Тоді![]()
Відповідь. 936 см2.

801. Нехай ABCD — трапеція (AD||BC), AM = MB, S — площа трапеції. Проведемо висоту BF і середню лінію MN. Якщо АМ = MB, то за теоремою Фалеса BR = RF. За наслідком з теореми про площу трапеції маємо: S = MN • BF. SCMD = SCMN + SNMD. Проведемо висоти СK і DP трикутників CMN і NMD. Маємо:
![]()
Відповідь.![]()

802. Нехай ABCD — паралелограм, PABCD = 50 см, PABD = 40 см, AD = BD. Нехай АВ = х см, AD = y см. Тоді P ABCD = 2(AB + AD); 50 = 2(х + y); x + y = 25; PABD = AB + BD + AD; 40 = x + y + y; 40 = 25 + y; y = 40 — 25 = 15. Тоді x + 15 = 25; x = 10. Отже, AB= 10 см, AD = 15 см.
Відповідь. 10 см, 15 см.

803. Нехай ABCD— ромб, (О; R) — коло, d = АС, АМ = МВ. Діагоналі ромба перпендикулярні, тому трикутник АОВ— прямокутний. Оскільки AM = МВ, то ОМ— медіана. За властивістю медіани прямокутного трикутника, проведеної до гіпотенузи, маємо:
звідки ОМ = АМ. Тоді трикутник АОМ — рівносторонній, бо ОА = ОМ як радіуси, ОМ = AM за доведеним вище. Тоді
OAM =
AMO =
AOM = 60°. Розглянемо прямокутний трикутник АОВ (
AOB = 90°). За властивістю гострих кутів прямокутного трикутника
OAM +
ABO = 90°;
ABO = 90° -
OAM;
ABO = 90° - 60° = 30°. Діагоналі ромба є бісектрисами його кутів, тому
DAB = 2
OAM;
DAB = 2 • 60°= 120°;
ABC = 2
ABO;
ABC = 2 • 30° = 60°.
Відповідь. 120°, 60°, 120°, 60°.

804. Нехай ABC — трикутник, M∈AB, K∈BC, D∈AC, MK||AC, DK||AB, BK : KС = 3 : 2, AC = 15 см, AB = 25 см. Оскільки MK||AC, то
MBK ~
ABC, звідки за властивістю подібних трикутників
Нехай ВK = 3х см, тоді KС = 2х см. За аксіомою вимірювання відрізків ВС = ВK + KС; ВС = 3х + 2х = 5х (см). Маємо:
Чотирикутник AMKD— паралелограм, бо МK||АС, DK||AB за умовою. За аксіомою вимірювання відрізків AB = АМ + MB; АМ = АВ - MB; AM = 25 - 15 = 10 (см). P = 2(AM + MK); P = 2(10 + 9) = 2 • 19 = 38 (см).
Відповідь. 38 см.

805. He можна. Діагональ квадрата, сторона якого дорівнює 1 см, за теоремою Піфагора дорівнює
а це менше від 1,5 см. Тому квадрат, сторона якого дорівнює 1 см, можна покрити тільки одну вершину квадрата, сторона якого дорівнює 1,5 см.
Перша публікація: 01/01/2016-2020
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.