Відповіді до підручника Алгебра 8 клас - Істер О.С. 2016-2020
Розділ 2. Квадратні корені. Дійсні числа
§ 14. Квадратні корені. Арифметичний квадратний корінь
1) Існує, бо 9 ≥ 0;
2) існує, бо 16 ≥ 0;
3) не існує, бо - ≤ 0;
4) існує, бо 0 ≥ 0.
524.
1) Квадратними коренями із числа 4 є числа -2 і 2, бо (-2)2 = 4 і 22 = 4;
2) квадратними коренями із числа 25 є числа -5 і 5, бо (-5)2 = 25 і 52 = 25.
525.
1) Квадратним коренем з числа 0 є число 0, бо 02 = 0;
2) квадратними коренями із числа 1 є числа -1 і 1, бо (-1)2 = 1 і 12 = 1;
526.
1) Вираз
має зміст;
2) вираз
має зміст;
3) вираз
не має змісту.
527.
1) Вираз
має зміст;
2) вираз
не має змісту.
528.
1) Число 2 є арифметичним квадратним коренем із числа 4, бо 2 ≥ 0 і 22 = 4;
2) число -2 не є арифметичним квадратним коренем із числа 4, бо -2 < 0;
3) число 0,1 є арифметичним квадратним коренем із числа 0,01, бо 0,1 ≥ 0 і 0,12 = 0,01;
4) число 0,2 не є арифметичним квадратним коренем із числа 0,4, бо 0,2 ≥ 0, але 0,22 = 0,04 ≠ 0,4.
529.
1)
бо 13 ≥ 0 і 132 = 169;
2)
бо
і ![]()
530.
1)
і 42 = 16;
2)
бо 7 ≥ 0 і 72 = 49;
3)
бо 0,5 ≥ 0 і 0,52 = 0,25;
4)
бо 80 ≥ 0 і 802 = 6400;
5)
бо 0,3 ≥ 0 і 0,32 = 0,09;
6)
бо
і ![]()
7)
бо
і ![]()
8)
бо
і ![]()
531.
1)
бо 5 ≥ 0 і 52 = 25;
2)
бо 6 ≥ 0 і 62 = 36;
3)
бо 0,4 ≥ 0 і 0,42 = 0,16;
4)
бо 70 ≥ 0 і 702 = 4900;
5)
бо 0,2 ≥ 0 і 0,22 = 0,04;
6)
бо
і ![]()
7)
бо
![]()
8)
бо
і ![]()
532.
1)
— рівність правильна, бо 302 = 900;
2)
— рівність неправильна, бо -2 < 0;
3)
— рівність неправильна, бо 0,32 = 0,09;
4)
— рівність правильна, бо 0,82 = 0,64.
533.
1) ![]()
2) ![]()
3) ![]()
4) ![]()
Відповідь. 1) 36; 2) 97; 3) 54; 4) 5,5.
534.
1) ![]()
2) ![]()
3) ![]()
4) ![]()
5) ![]()
6) ![]()
7) ![]()
8) ![]()
Відповідь. 1) 13; 2) 1,8; 3) 8; 4) 90; 5) -0,1; 6) 0; 7) 10; 8) 1.
535.
1) ![]()
2) ![]()
3) ![]()
4) ![]()
5) ![]()
6) ![]()
7) ![]()
8) ![]()
Відповідь. 1) 10; 2) 20; 3) 13; 4) 16; 5) -0,2; 6) 6; 7) 5; 8) 0.
536.
1) Якщо а = 4, то
якщо а = -8, то
якщо а = -12, то ![]()
2) якщо m = 0,09, n = 0,07, то ![]()
3) якщо х = 49, то
якщо х = 121, то ![]()
4) якщо b = 1,96, то
якщо b = 0,04, то ![]()
537.
1) Якщо b = -9, то
якщо b = 15, то ![]()
2) якщо m = 1,69, то ![]()
538.
1)
х = 4;
2)
х = 0;
3)
рівняння не має розв’язків;
4)
x = 32; x = 9;
5)
х = 42; х = 16;
6)
х = 62; х = 36.
Відповідь. 1) 4; 2) 0; 3) рівняння не має розв’язків; 4) 9; 5) 16; 6) 36.
539.
1)
х = 12; х = 1;
2)
рівняння не має розв’язків;
3)
х = 52; х = 25;
4)
х = 72; х = 49.
Відповідь. 1) 1; 2) рівняння не має розв’язків; 3) 25; 4) 49.
540.
1)
Отже, заданий вираз не має змісту;
2)
— вираз має зміст, бо 2009 > 2008;
3)
— вираз не має змісту, бо 1000 < 1001.
541.
1)
— вираз має зміст, якщо х > 0;
2)
— вираз має зміст для всіх значень змінної;
3)
— вираз має зміст, якщо х ≥ 0;
4)
— вираз має зміст, якщо х < 0.
542.
1)
— вираз має зміст, якщо у ≥ 0;
2)
— вираз має зміст, якщо у > 0;
3)
— вираз має зміст для всіх значень змінної;
4) — вираз має зміст, якщо у ≤ 0.
543.
1)
рівняння розв’язків не має;
2)
х = 32;
3)
х + 3 = 42; x + 3 = 16; х = 13;
4)
2х - 5 = 22; 2х - 5 = 4; 2х = 9; х = 4,5.
Відповідь. 1) Рівняння не має розв’язків; 2) 32; 3) 13; 4) 4,5.
544.
1)
3х = 62; 3х = 36; х = 12;
2)
рівняння розв’язків не має;
3) ![]()
4)
2х + 7 = 32; 2х + 7 = 9; 2х = 2; х =1.
Відповідь. 1) 12; 2) рівняння не має розв’язків; 3)
4) 1.
545.
1)
має зміст, якщо а = 0;
2)
має зміст, якщо а = -3;
3)
має зміст при будь-якому значенні а;
4)
має зміст, якщо а ≥ 0 і а ≠ 3.
546.
1)
|2x -1| = 9; 2х - 1 = 9 або 2х - 1 = -9; 2х - 10 або 2х = -8; х = 5 або х = - 4;
2)
х = 16;
3)
х = 72; х = 49.
Відповідь. 1) -4; 5; 2) 16; 3) 49.
547.
1)
|2х + 3|=25; 2х + 3 = 25 або 2х + 3= -25; 2х = 22 або 2х = -28; х = 11 або х = -14;
2)
х = 72; х =49.
Відповідь. 1) -14; 11; 2) 49.
548.
![]()
![]()
Відповідь.-1.
549.
1) х2 — 6x + 9 + у2 = 0; (x - 3)2 + у2 = 0. Рівняння має розв’язок, якщо (х - 3)2 = 0 і
у2 = 0;x = 3 і у = 0;
2)|х + 2| + у2 + 2у + 1 = 0; |х + 2| + (у + 12 = 0. Рівняння має розв’язок, якщо |x + 2| = 0 і (у + 1)2 = 0; x = -2 і у = -1.
Відповідь. 1) х = 3, у = 0; 2) х = -2, у = -1.
550.
1) ![]()
2) ![]()
3) ![]()
4) ![]()
551.
1) ![]()
2) ![]()
3) ![]()
4) ![]()
552.
1) ![]()
2) ![]()
3) ![]()
4) ![]()
553. Розглянемо випадки.
1. xyzt + 4 = х2 + у2 + z2+ t2; xyzt = x2 + y2 + z2 + t2 - 4; xyzt = (x2 - 1) + (у2 - 1) + (z2 - 1) + (t2 - 1). Отже, у лівій частині міститься непарне число як добуток непарних простих чисел, а в правій— сума парних чисел, яка є парним числом (квадрат непарного числа є непарним, а якщо від нього відняти 1, то стане парним числом). Отже, рівність неможлива.
2. Деякі з простих чисел х, у, z і y дорівнюють числу 2. Тоді можливі випадки:
2.1. серед простих чисел х, у, z і t непарна їх кількість дорівнює простому числу 2. Тоді значення виразу в лівій частині рівності є парним числом (як сума двох парних чисел, одне з яких має множником число 2, а інше дорівнює 4), а в правій — непарним (як сума одного непарного та трьох парних або трьох непарних і одного парного чисел). Тому рівність неможлива.
2.2. серед простих чисел х, у, z і t два числа дорівнюють простому числу 2. Тоді 2 • 2 • zt = (22 - 1) + (22 - 1) + (z2- 1) + (t2 - 1); 4zt = 6 + (z2- 1) + (t2 - 1); 4zt = 6 + (z - 1)(z + 1) + (t - 1) (t + 1). Оскільки числа z i t непарні, то вирази в дужках (z - 1), (z+1), (t - 1), (t + 1) — парні, а їхні добутки (z — 1)(z + 1) і (t - 1)(t + 1) кратні 4. Тому 4zt - (z - 1)(z + 1) + (t - 1)(t + 1) = 6. Вираз у лівій частині рівності кратний 4, а вираз у правій не кратний 4. Отже, рівність неможлива.
2.3. серед простих чисел х, у, z і t усі числа дорівнюють простому числу 2. Тоді 2 • 2 • 2 • 2 + 4 = (22 - 1) + (22 - 1) + (22 - 1) + (2 - 1) — рівність неможлива, бо 24 + 4 ≠ 4 • 3; 20 ≠ 12.
Отже, дана рівність неможлива при будь-яких значеннях простих чисел х, у, z і t.
Перша публікація: 01/01/2016-2020
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.