Відповіді до підручника Алгебра 8 клас - Бевз Г. П. 2016-2020
Розділ 2. Квадратні корені і дійсні числа
13. Функція у = х2(575-613)
575.
Значення функції у = х2 дорівнює 4, якщо х = ±2; значення функції у = х2 дорівнює 9, якщо х = ±3; значення функції у = х2 дорівнює 16, якщо х = ±4; значення функції у = х2 дорівнює 25, якщо х = ±5; значення функції у = х2 дорівнює 0,01, якщо х = ±0,1; значення функції у = х2 дорівнює 0,04, якщо х = ±0,2; значення функції у = х2 дорівнює 0,36, якщо х = ±0,6.
576.
Значення функцій у = х2 і у = (-х)2 рівні при всіх відповідних значеннях аргументу, бо (-х)2 = х2 для всіх значень х. Графіки цих функцій одинакові.
577.
Криву лінію, яка є графіком функції у = х2, називають параболою, а криву лінію,
яка є графіком функції у = х_1; — гіперболою. Графіку функції у = х2 належать точки В(0; 0) і С(1; 1), графіку функції у = х-1 належать точка С(1; 1).
578.
Функція у = х2 не може набувати від’ємних значень, бо вираз х2 невід’ємний для всіх значень х.
579.
Щоб побудувати графік функції у = х2 + 3, досить перенести графік функції у = х2 на 3 одиниці вгору. Щоб побудувати графік функції у = -х2, досить відобразити симетрично графік функції у = х2 відносно осі х.
580.
![]()

581.
а) у = х2, де![]()
![]()
б) у = х2, де ![]()
![]()
в) у = х2, де ![]()
![]()

у = х2 , де
у = х2, де
у = х2, де ![]()
582.
а) Якщо х = -2,6, то у ≈ 6,8. Якщо х = -1,7, то у ≈ 2,9. Якщо х = -0,9, то у ≈ 0,8. Якщо х = 0,9, то у ≈ 0,8. Якщо х = 1,4, то у ≈ 2;
б) значення функції у = х2 дорівнює 2, якщо х ≈ ±1,4. Значення функції у = х2 дорівнює 3, якщо х ≈ ±1,7. Значення функції у = х2 дорівнює 4, якщо х ≈ ±2. Значення функції у = х2 дорівнює 5, якщо х ≈ ±2,2. Значення функції у = х2 дорівнює 6, якщо х ≈ ±2,4.
583.
а) Якщо х = 1,2, то у ≈ 1,4. Якщо х = 3,1, то у ≈ 9,6. Якщо х = 2,3, то у ≈ 5,3;
б) значення функції у = х2 дорівнює 4, якщо х ≈ ±2. Значення функції у = х2 дорівнює 5, якщо х ≈ ±2,2. Значення функції у = х2 дорівнює 6, якщо х ≈ ±2,4;
в) значення функції у ≈ х2 будуть меншими від 5, якщо аргумент набуває таких цілих значень: 0; ±1; ±2;
г) значення функції у = х2 будуть не більші від 7, якщо аргумент набуває таких цілих значень: 0; ±1; ±2.
584.
Графік функції у = х2 проходить через точку А(5; 25), бо рівність 52 = 25 — правильна. Графік функції у = х2 проходить через точку В(-5; 25), бо рівність (-5)2 = 25 — правильна. Графік функції у = х2 не проходить через точку С(5; -25), бо рівність: 52 = -25; 25 = -25 — неправильна.
585.
Графіку функції у = х2 належать точки: А(0,1; 0,01), бо рівність 0,12 = 0,01 — правильна; С(-10; 100), бо рівність (-10)2 = 100— правильна; D(-1,1; 1,21), бо рівність (-1,1)2 = 1,21 — правильна;
бо рівність
— правильна.
586.
![]()

587.
Нехай периметр квадрата дорівнює х(х> 0), тоді його сторона дорівнює
а площа
Будуємо графік функції
де х > 0.


588.
Нехай менша сторона прямокутника дорівнює х(х > 0), тоді його більша сторона дорівнює 2х, а площа S(x) — 2х2. Залежність площі прямокутника від меншої сторони задається функцією S(x) = 2х2, де х > 0.
589.
Якщо довжина катета прямокутного рівнобедреного трикутника дорівнює а (а > 0), то його площа S(a) дорівнює 0,5а2. Залежність площі прямокутного рівнобедреного трикутника від його катета задається функцією S(a) = 0,5а2, де а > 0.
![]()
590.
а) Графік функції у = є пряма, а функції у = х2 —парабола. Графіки перетинається у двох точках;
![]()

б) графіком рівняння у = -2х + 4 є пряма, а функції у = х2— парабола. Графіки перетинаються у двох точках;


в) графіком функції у = х-1 є гіпербола, а функції у = х2 — парабола. Графіки перетинаються в одній точці;


г) графіком рівняння у = -3х є пряма, а функції у — х2 — парабола. Графіки перетинаються у двох точках.


591.
Функції у = х2 і у = 2х + 3 набувають рівних значень в абсцисах точок їх перетину. Графіки функцій у = х2 і у = 2х + 3 перетинаються у точках з абсцисами -1,3.
Відповідь. -1, 3.
592.
Графіком функції у = 8х1 є гіпербола, а функції у = х2 — парабола. Графіки перетинаються в точці (2; 4).


593.
1) Графік функції у = х2 перетинають графіки прямих у = 1, у = 8, у = 1000 відповідно у точках з абсцисами х = ±1, х ≈ ±2,8; х ≈ ±32.






2) графік функції у = -х2 перетинають графіки прямих у = -1, у = -8, у = -1000 відповідно у точках з абсцисами х = ±1, х ≈ ±2,8; х ≈ ±32.


![]()



594.
Пряма, паралельна осі у, задається рівнянням х = а, де а — будь-яке число. Підставивши це значення у рівняння функції у = х2, отримаємо у = а2. Отже, графіки перетинаються у точці (а; а2).Серед прямих у = b, паралельних осі х, не всі перетинають графік функції у = х2. Не перетинають, зокрема, ті з них, у яких b < 0.
595.
Значення функції у = х2 будуть меншими від 9, коли: х2 < 9; -3 < х < 3. Значення функції у = х2 будуть більшими від 9, коли: х2 > 9; х > 3 або х < -3.
596.
Якщо х = 5, то у = 52 = 25. Отже, графіки перетинаються у точці (5,25). Тоді друга функція задається рівнянням у = 25 — пряма, паралельна осі х. Друга точка перетину цих графіків має координати (-5, 25).
597.
y(1) = 12 = 1; у(2) = 22 = 4; у(3) = 32 = 9; у(4) = 42 = 16. На проміжку від 1 до 2 функція зростає на у(2) - у(1) = 4 - 1 = 3, а на проміжку від 3 до 4 — на у(4) - у(3) = 16 - 9 = 7. Отже, на проміжку від 3 до 4 функція зростає швидше.
598.
Графіки функцій у = х2 і у = |х| подібні тим, що вони обидва: розміщені у першій і другій координатній чверті; проходять через початок координат; симетричні відносно осі у; обидві функції спадають у другій чверті і зростають у першій чверті. Відрізняються графіки тим, що один з них є ламаною, а інший — кривою.



599.
Залежність площі S круга від довжини r його радіуса задається функцією
де
Побудуємо графік функції у = 3х2.


600.
а) Побудуємо графіки функцій
і у = х2. Графіки не перетинаються, тому рівняння
коренів не має;


б) перетворимо рівняння: х2 + 3 = x; х2= x - 3. Побудуємо графіки функцій у = х - 3 і у = x2. Графіки не перетинаються, тому рівняння x2 + 3= х коренів не має;


в) побудуємо графіки функцій
і у = х2. Рівняння
має корені, бо графіки перетинаються.


601.
а) Побудуємо графіки функцій у = х + 2 і у = х2. Графіки перетинаються у точках з абсцисами -1 і 2. Перевіркою встановлюємо, що ці числа є коренями рівняння х2 = х + 2;


б) побудуємо графіки функцій у = 3х - 2 і у = х2. Графіки перетинаються у точках з абсцисами 1 і 2. Перевіркою встановлюємо, що ці числа є коренями рівняння х2 = 3х- 2;


в) перетворимо рівняння:
Побудуємо графіки функцій
і у = х2. Графіки перетинаються у точці з абсцисою 1. Перевіркою встановлюємо, що це число є коренем рівняння ![]()


г) побудуємо графіки функцій
і у = х2. Графіки перетинаються у точці з абсцисою 2. Перевіркою встановлюємо, що це число є коренем рівняння ![]()


ґ ) перетворимо рівняння: х2 - х = 6; х2 - х + 6. Побудуємо графіки функцій у = х + 6 і у = х2. Графіки перетинаються у точках з абсцисами -2 і 3. Перевіркою встановлюємо, що ці числа є коренями рівняння х2 — х = 6;
![]()

д)перетворимо рівняння: х2 + 2х - 3 = 0, х2 = -2х + 3. Побудуємо графіки функцій у = -2х + 3 і у = х2. Графіки перетинаються у точках з абсцисами -3 і 1. Перевіркою встановлюємо, що ці числа є коренями рівняння х2 + 2х - 3 = 0.
![]()

602.
а) Розглянемо рівняння
Побудуємо графіки функцій у = 4 і
Графіки перетинаються в одній точці першої чверті. Отже, рівняння
має один корінь у першій чверті;


б) розглянемо рівняння
Побудуємо графіки функцій у = 4 і
Графіки перетинаються в одній точці другої чверті. Отже, рівняння
має один корінь у другій чверті;


в) розглянемо рівняння
Побудуємо графіки функцій у = -4 і
Графіки перетинаються в одній точці третьої чверті. Отже, рівняння
має один корінь у третій чверті;


г) розглянемо рівняння
Побудуємо графіки функцій y = -4 і
Графіки перетинаються в одній точці четвертої чверті. Отже, рівняння
має один корінь у четвертій чверті.


603.
а) Розглянемо рівняння х2 = 3. Побудуємо графіки функцій у = х2 і у = 3. Графіки перетинаються у двох точках першої і другої чвертей. Отже, рівняння х2 = 3 має один корінь у першій чверті й один корінь у другій чверті;
![]()

б) розглянемо рівняння
Побудуємо графіки функцій у = х і
Графіки перетинаються у двох точках першої і третьої чвертей. Отже, рівняння
має один корінь у першій чверті й один корінь у третій чверті;


в) розглянемо рівняння
Побудуємо графіки функцій у = -х і
Графіки перетинаються у двох точках другої і четвертої чвертей, які симетричні відносно початку координат. Отже, рівняння
має один корінь у другій чверті й один корінь у четвертій чверті, які симетричні відносно початку координат;

г) розглянемо рівняння
Побудуємо графіки функцій у = х і
Графіки перетинаються у двох точках першої і третьої чвертей, які симетричні відносно початку координат. Отже, рівняння
має один корінь у першій чверті й один корінь у третій чверті, які симетричні відносно початку координат.

604.
а) Розв’яжемо рівняння х2 = 2х. Побудуємо графіки функцій у = х2 і у = 2х. Графіки перетинаються у точках з абсцисами 0 і 2. Перевіркою встановлюємо, що ці числа є коренями рівняння х2 = 2х:

б) розв’яжемо рівняння х2 = 1. Побудуємо графіки функцій у = х2 і у = 1. Графіки перетинаються у точках з абсцисами -1 і 1. Перевіркою встановлюємо, що ці числа є коренями рівняння х2 = 1;

в) розв’яжемо рівняння х2 = 8х- 16. Побудуємо графіки функцій у = х2 і y = 8х - 16. Графіки перетинаються у точці з абсцисою 4. Перевіркою встановлюємо, що це число є коренем рівняння х2 = 8х - 16;

г) розв’яжемо рівняння х2 = -3х. Побудуємо графіки функцій у = х2 і у = -3х. Графіки перетинаються у точках з абсцисами -3 і 0. Перевіркою встановлюємо, то ні числа є коленями тиняння х2= -3х:

ґ) розв’яжемо рівняння
Побудуємо графіки функцій у = 1 і
Графіки перетинаються у точці з абсцисою 9. Перевіркою встановлюємо, що це число є коренем рівняння![]()

д) розв’яжемо рівняння х2 = х + 2. Побудуємо графіки функцій у = x2 і у = х + 2. Графіки перетинаються у точках з абсцисами -1 і 2. Перевіркою встановлюємо, що ці числа є коренями рівняння х2 = х + 2.

605.
а) Перетворимо рівняння:
Побудуємо графіки функцій у = -2х і у = х2, якщо х < 0, і графіки функцій у = 2х і у = х2, якщо .
Графіки перетинаються у точках з абсцисами -2, 0 і 2. Перевіркою встановлюємо, що ці числа є коренями рівняння![]()
![]()

б) перетворимо рівняння:
Побудуємо графіки функцій
і у = х2, якщо х < 0, і графіки функцій
і у = х2, якщо
Графіки перетинаються у точках з абсцисами -1 і 1. Перевіркою встановлюємо, що ці числа є коренями рівняння ![]()


606.
а) Графіком функції у = х2 + 2 є квадратна парабола у = х2, піднята на 2 одиниці вгору;

б) графіком функції у = 3 - х2 є квадратна парабола у = -х2, піднята на 3 одиниці вгору;

в) графіком функції у = (х + 1 )2 є квадратна парабола у = х2, зміщена на 1 одиницю ліворуч.

607.
а) Побудуємо графіки функцій у = х2 і у = 2 - х2. Графіки перетинаються у точках з абсцисами -1 і 1. Перевіркою встановлюємо, що ці числа є коренями рівняння х2 = 2 - х2;

б) побудуємо графіки функцій у = х2 - 1 і
Графіки перетинаються у точці з абсцисою 2. Перевіркою встановлюємо, що це число є коренем рівняння ![]()


в)побудуємо графіки функцій y = (x - 3)2 і у = х - 1. Графіки перетинаються у точках з абсцисами 2 і 5. Перевіркою встановлюємо, що ці числа є коренями рівняння (х - 3)2 = х - 1.

608.
а) 47 000 000 = 4,7 • 107;
б) 308 000 000 = 3,08 • 108;
в) 0,000000039 = 3,9 • 10-8;
г) 0,00000407 = 4,07 • 10-6;
ґ) 803 • 109 = 8,03 • 102 • 109 = 8,03 • 1011;
д) 0,067 • 107 = 6,7 • 10-2 • 107 = 6,7 • 105;
е) 3,7 • 1005 = 3,7 • (102)5 = 3,7 • 1010;
є) 0,42 • 10-7 = 4,2 • 10-1 • 10-7 = 4,2 • 10-8;
ж) 20005 = (2 • 1000)5 = (2 • 103)5 = 32 • 1015 = 3,2 • 10 • 1015 = 3,2 • 1016.
609.
a) Порядок числа 2,3 • 108 дорівнює 8;
б) порядок числа 7,8 • 10-12дорівнює -12.
610.
а) 2а2 + 3 - ((а2 - 5аb) - (7 - 3аb)) = 2а2 + 3 - (а2 - 5аb - 7 + 3ab) - 2а2 + 33- а2 + 5ab + 7 — 3ab = а2 + 2ab +10;
б) —(1 - 6ху) + (7 + х4 - (4ху + 6 - 2х4)) = -1 + 6xу + (7 + x4 - 4ху - 6 + 2x4) = -1 + 6ху + 7 + х4 - 4ху - 6 + 2x4 = 3х4+ 2ху;
в) 4а3 + b3 - (а3 - 5аb + (3а3 - (3b3 + 4ab - a3))) = 4a3 + b3- (а3 — 5ab + (3а3 — 3b3 - -4аb + а3)) = 4а3 + b3 - (а3 - 5аb + 3а3 — 3b3 - 4аb + а3) = 4а3 + b3 - а3 + 5аb - 3а3 + 3b3 + 4ab - а3 = -а3 + 4b3 + 9ab.
611.
a) Значення виразу 6n у десятковому записі при будь-якому натуральному значенні n закінчується цифрою 6. Тоді значення виразу 6n - 1 у десятковому записі при будь-якому натуральному значенні n закінчується цифрою 5 і тому ділиться на 5. Отже, значення дробу
при будь-якому натуральному значенні n є натуральним числом;
б) значення виразу 10n у десятковому записі при будь-якому натуральному значенні n містить першу цифру 1 і решту цифр — 0. Тоді значення виразу 10n + 5 у десятковому записі при будь-якому натуральному значенні n містить першу цифру 1, решту цифр — 0 і останню — цифру 5. Сума цифр такого числа дорівнює 1 + 5 = 6 і ділиться на 3, тому число 10n + 5 ділиться на 3. Отже, значення дробу
при будь-якому натуральному значенні п є натуральним числом;
в) значення виразу 10n у десятковому записі при будь-якому натуральному значенні n містить першу цифру 1 і решту цифр — 0. Тоді значення виразу 10n - 1 у десятковому записі при будь-якому натуральному значенні n містить лише цифри 9. Сума цифр такого числа ділиться на 9, тому число 10n - 1 ділиться на 9. Отже, значення дробу
при будь-якому натуральному значенні n є натуральним числом;
г) вираз 34n є степенем числа 3 із показником, кратним 4. Значення цього виразу в десятковому записі при будь-якому натуральному значенні nп закінчується цифрою 1. Тоді значення виразу 34n+ 4 у десятковому записі при будь-якому натуральному значенні n закінчується цифрою 5 і тому ділиться на 5. Отже, значення дробу
при будь-якому натуральному значенні n є натуральним числом;
ґ) вираз 74n є степенем числа 7 з показником, кратним 4. Значення цього виразу в десятковому записі при будь-якому натуральному значенні n закінчується цифрою 1. Тоді значення виразу 74n- 1 у десятковому записі при будь-якому натуральному значенні n закінчується цифрою 0 і тому ділиться на 10. Отже, значення дробу
при будь-якому натуральному значенні n є натуральним числом;
д) вираз 92n - 1 є степенем числа 9 з непарним показником. Значення цього виразу в десятковому записі при будь-якому натуральному значенні n закінчується цифрою 9. Тоді значення виразу 92n - 1 + 1 у десятковому записі при будь-якому натуральному значенні n закінчується цифрою 0 і тому ділиться на 10. Отже, значення дробу
при будь-якому натуральному значенні n є натуральним числом.
612.
а) Значення виразу
буде найменшим, якщо найменшим буде значення виразу
Оскільки значення виразу
невід’ємні при будь-якому значенні х, то найменшого значення 0 він набуватиме при х = 5;
б) значення виразу
буде найбільшим, якщо значення виразу
буде найменшим. Оскільки значення виразу
невід’ємні при будь-якому значенні х, то найменшого значення 0 він набуватиме при 2x + 3 = 0; 2х = -3; x = -1,5.
613.
а)
х - 5 = 8 або х - 5 = -8; х = 13 або ж = -3.
Відповідь. -3 або 13;
б)
2х - 3 = 2,5 або 2 x - 3 = -2,5; 2х = 5,5 або 2х = 0,5; х = 2,75 або х = 0,25.
Відповідь. 0,25 або 2,75;
в)
х - 3 = х, якщо x >3; 0х = 3 — коренів немає; -(x - 3) = х, якщо х < 3; 2x = 3, якщо x < 3; х = 1,5, якщо х < 3.
Відповідь. 1,5.
Перша публікація: 01/01/2016-2020
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.