Розв’язання вправ та завдань до підручника «ГЕОМЕТРІЯ» М. І. Бурда 7 клас - 2015 рік
Розділ 1. Найпростіші геометричні фігури та їх властивості
§ 2. Відрізки та їх вимірювання
28. 1) Кінці відрізка MN: М і N; внутрішні точки: А, О, В. 2) Кінці відрізка AN: A i N; внутрішні точки: О i B. 3) Кінці відрізка AB: А і В; внутрішня точка: О.
29. ![]()
Утворилося три відрізки: AB, АС, ВС.
30.

KL = 3,5 см; MN = 4 см; KL < MN.
31. 1)

AB = 3,5 см = 35 мм; CD = 42 мм; AB < CD.
2)

AB = 50 мм; CD = 0,5 дм = 50 мм; АВ = CD.
32. ![]()
OP = AB; OF = BC; OM = AC.
33. ![]()
Утворилися відрізки: AE, CE, DE, BE, FE, AC, AD, AB, AF, CD, CB, CF, DB, DF, BF.
34. 1) АС = 3 см, BD = 20 мм = 2 см, KL = 0,3 дм = 3 см. AC = KL > BD.
2) AC = 0,01 дм = 0,1 см, BD = 10 см, KL = 1 мм = 0,1 см. AC = KL < BD.
3) AC = 4,2 мм = 0,42 см, BD = 0,42 дм = 4,2 см, KL = 0,42 см. AC = KL < BD.
35. PO = PT + TQ = 0,3 дм + 30 мм = 3 см + 3 см = 6 CM.
36. ![]()
AB > АС, оскільки відрізок АС є частиною відрізка AB.
37. ![]()
1) KN = MN - MK = a - b = 6 cм - 4,5 cм = 1,5 см.
2) KN = а - b = 0,3 дм - 20 мм = 3 см - 2 см = 1 см.
3) KN = а - b = 40 мм - 1,5 см = 4 см - 1,5 см = 2,5 см.
38. ![]()
АС |
10 см |
6,7 см |
2,2 дм |
AB |
5,5 см |
4,3 см |
16 см |
ВС |
45 мм |
2,4 см |
6 см |
АС = АВ + ВС = 5,5 см + 45 мм = 5,5 см + 4,5 см = 10 см.
AB = АС - ВС = 6,7 см - 2,4 см = 4,3 см.
ВС = АС - AB = 2,2 дм - 16 см = 22 см - 16 см = 6 см.
39. 1) Якщо точка С між точками А і В, то AB = АС + СВ. Але 5 см ≠ 11 см + 6 см. Отже, точка С не лежить між точками А і В. 2) Якщо точка С лежить між точками А і В, то AB = АС + СВ. Оскільки 12 CM = 3,5 CM + 8,5 см, то точка С лежить між точками А i B.
40. 1) Якщо точка В лежить на відрізку АС, To AC = AB + BC. Але 10cм ≠ AB + 14 см. Отже, точка В не лежить на відрізку АС. 2) Якщо точка В лежить на відрізку АС, то АС = AB + BC. Оскільки 11 см = 4 см + 7 см, то точка В лежить на відрізку АС.
41. 1) Якщо точки А, В, С лежать на одній прямій, то найбільший із відрізків АС, AB, ВС дорівнює сумі двох інших. Оскільки за умовою найбільший із заданих відрізків AB = 17 см, а сума двох інших АС + ВС = 6,5 см + 10,5 см = 17 см, то точки А, В, С лежать на одній прямій. 2) Якщо точки А, В, С лежать на одній прямій, то найбільший з відрізків АС, AB, ВС дорівнює сумі двох інших. Оскільки за умовою найбільший відрізок дорівнює 1,5 дм, а сума двох інших АС + ВС = 0,6 дм + 1 дм =1,6 дм. 1,5 дм ≠ 1,6 дм, то точки А, В, С не лежать на одній прямій.
42. 1) ![]()
На промені ВА від його початку можна відкласти тільки один відрізок даної довжини.
2) На доповняльних променях BA i ВС від їх спільного початку можна відкласти два відрізки даної довжини (один на промені ВА і один на промені ВС).
43.
АВ |
9 см |
86 мм |
16,6 мм |
АО |
4,5 см |
43 мм |
8,3 мм |
OB |
4,5 см |
43 мм |
8,3 мм |
AB |
0,9 дм |
0,86 дм |
0,166 дм |
AO |
0,45 дм |
0,43 дм |
0,083 дм |
OB |
0,45 дм |
0,43 дм |
0,083 дм |
AB |
0,09 м |
0,086 м |
0,0166 м |
АО |
0,045 м |
0,043 м |
0,0083 м |
OB |
0,045 м |
0,043 м |
0,0083 м |
44. ![]()
Якщо AB = 8 см, то

OB = АВ - АО = 8 см - 2 см = 6 см.
Відповідь: АО = 2 см; OB = 6 см.
45. ![]()
1) Точка Z) лежить на відрізках: AE, AD, BE, СЕ, BD, CD, ED.
2) Точка С не лежить на відрізках AB і DE.
46.

Існує шість відрізків з кінцями в точках А, В, С, D: AB, AC, AD, ВС, CD, BD.
47. ![]()
Нехай ВС = х см, тоді АС = 3х см. За властивістю вимірювання відрізків маємо: AB = АС + ВС, х + 3х = 8; 4х = 8; х = 2. Отже, ВС = 2 см, АС = 3 x 2 = 6 (см).
Відповідь: 2 см і 6 см.
48. AB = CD за умови, що ВС = BD.
49. 1) Оскільки ВС = 2 дм = 20 см, a AB + АС= 16 см + 4 см = 20 см, тобто виконується умова ВС = AB + АС, то точка А лежить між точками В і С.
2) Оскільки AB + ВС =АС, то точка В лежить між точками А і С.
3) Оскільки ВА + АС = ВС, то точка А лежить між точками В і С.
4) Оскільки BA = BC - AC, то BC = BA + AC. Отже, точка А лежить між точками В і С.
50. Оскільки AM + MB = AB, то точка М лежить між точками А і В. Оскільки AM = MB, то точка М — середина відрізка AB.
51. 1) ![]()
АС = AB + ВС = 6 см + 5 см = 11 см.
2) ![]()
АС = АВ - ВС = 6 см - 5 см = 1 см.
52. а) ![]()
МК = MN + NK =14 + 16 = 30 (см);
б) ![]()
МК = NK - MN = 16 - 14 = 2 (см).
Відповідь: 30 см або 2 см.
53. 1) ![]()
ВС = АС - ВА = 40 мм - 30 мм = 10 мм.
2) AN = NC = АС : 2 = 40 мм : 2 = 20 мм;
АК = КВ =АВ : 2 = 30 мм : 2 = 15 мм;
KN = AN - АК = 20 мм - 15 мм = 5 мм.
Відповідь: 1) 10 мм; 2) 5 мм.
54. ![]()
Нехай AB = 18 см, АС, ВС — частини відрізка AB, N — середина відрізка АС, М — середина відрізка ВС.
NC = 1/2АС, СМ = 1/2ВС, тоді

Відповідь: 9 см.
55. ![]()
Точка К — середина відрізка AB,
КВ = і AB = і - 2 см = 1 см.
![]()
Точка М — середина відрізка CD,

KM = KB + ВС + CM = 1 см + 3 см + 2 см = 6 см.
Відповідь: 6 CM.
56. ![]()
Утворилося п’ять відрізків, що мають не більше ніж одну спільну точку.
57. Оскільки точки А, В, С лежать на одній прямій і точки В, С, D лежать на одній прямій, то ці прямі мають спільні точки В і С. Згідно з властивістю прямої, ці прямі збігаються. Отже, точки А, В, С і D лежать на одній прямій.
58. Нехай відрізок AB лежить на прямій а, а відрізок CD лежить на прямій b. Оскільки відрізки AB і CD мають дві спільні точки, то і прямі а і b мають також дві спільні точки. Тоді, згідно з властивістю прямої, прямі а і b збігаються. Отже, відрізки AB і CD лежать на одній прямій.
59. а) ![]()
Утворилося 3 відрізки: AB, АС, ВС;
б) ![]()
Утворилося 6 відрізків: АС, AD, AB, CD, CB, DB;
в) ![]()
Утворилося 10 відрізків: АС, AD, AF, AB, CD, CF, CB, DF, DB, FB.
2) Якщо на відрізку вказано n точок, то всього утвориться (n + 1) + n + (n - 1) + ... + 2 + 1 відрізків або
відрізків.
60. а) ![]()
BD = BC + CD = BC + AB = АС = 5 см;
б) ![]()
BD = CD — ВС = АВ — BC = AC = 5 см.
Відповідь: 5 см.
61. ![]()
1) DB = AB — AD = AB - (AC - CD) = AB - AC + CD = 6 - 10 + 5 = 1 (см).
2) AD = AC - CD = 10 - 5 = 5 (см).
Відповідь: 1) 1 см; 2) 5 см.
62. ![]()
Точка М — середина відрізка АС, тоді MC = 1/2АС. N — середина відрізка СВ, тоді CN = 1/2СВ.

Відповідь: m/2.
63. ![]()
M — середина відрізка АС, тоді АС = 2MC. N — середина відрізка СВ, тоді CB = 2CN.
AB = АС + СВ = 2MC + 2CN = 2(MC + CN) = 2 x MN = 2 x n = 2n.
Відповідь: 2n.
64. ![]()
AM + NB = AB - MN = 16 - 14 = 2 (см).
CD = MN — MC - DN = MN - (MC + DN) = MN - (AM + NB) = 14 - 2 = 12 см.
Відповідь: 12 см.
65. ![]()
За умовою AB = BC, CK = KD, DL = LF, FN = NM, AM = 24 см, BN = 20 см.
AB + NM = AM - BN = 24 - 20 = 4 (см).
BC + FN = 4 см.

Відповідь: 8 см.
66. 1) Розглянемо три випадки:
a) ![]()
Шукана точка лежить ліворуч від т. А, тоді 2АХ = ХВ, або 2АХ = АХ +АВ. Враховуючи, що АВ = 9 см, маємо: 2АХ — АХ = 9, АХ = 9 см;
б) ![]()
Якщо шукана точка лежить між точками А і В, тоді 2АХ = ХВ, 2АХ = AB - АХ, 3АХ = АВ, 3АХ = 9, АХ = 3 см;
в) ![]()
Якщо точка X лежить праворуч точки В, то такий випадок неможливий, бо АХ = АВ + ВХ, тобто АХ > ВХ, а за умовою АХ < ВХ.
2) Розглянемо три випадки:
а) ![]()
Випадок (шукана точка X розташована ліворуч точки А) неможливий, бо АХ + ВХ = АХ + АХ + АВ = 2АХ + АВ = 2АХ + 8, тобто АХ + ВХ > 8 см;
б) ![]()
Нехай точка X лежить між точками А і B, тоді АХ + ВХ = АВ = 8. Отже, будь-яка внутрішня точка відрізка AB буде шуканою.
в) ![]()
Випадок (шукана точка X розташована праворуч точки В) неможливий, бо АХ + ВХ = AB + ВХ + ВХ = AB + 2 ВХ = 8 + 2 ВХ, тобто АХ + ВХ > 8 см.
3) Розглянемо три випадки:
а) ![]()
Випадок (шукана точка X знаходиться праворуч від точки А) неможливий, бо ХА - ХВ = ХА + AB - ХА = AB, але за умовою ХВ - ХА = 2 см, а AB = 14 см.
б) ![]()
Нехай точка X розташована між точками А і В. Якщо ХВ - ХА = 2 см, тоді АВ — ХА — ХА = 2,14 - 2ХА = 2; 2ХА = 14 - 2; 2ХА = 12; ХА = 6 см.
![]()
Якщо ХА — ХВ = 2 см, тоді ХА - (АВ - ХА) = 2,2ХА - АВ = 2; 2ХА - 14 = 2; 2ХА = 16; ХА = 8 см.
в) ![]()
Випадок (шукана точка X знаходиться праворуч точки В) неможливий, бо ХА - ХВ = AB + ХВ - ХВ = AB, але за умовою ХВ - ХА = 2 см, а AB = 14 см.
67. Відстань від Києва до Сум дорівнює 480 км - 140 км = 340 км.
69. 1) Людина перебуває на відстані менше 5 км і більше 4 км від будинку;
2) Людина перебуває на відстані менше 4 км і більше 3 км від будинку.
Перша публікація: 01/01/2015
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.