Розв’язання вправ та завдань до підручника «ГЕОМЕТРІЯ» Г. П. Бевз 11 клас - 2011 рік
§ 34. Об’єм кулі та її частин
1338.
а) Нехай ABCDA1В1C1D1 — куб.
Оскільки куля вписана в куб з ребром а, то 2г = а, ![]()
Отже, об’єм кулі ![]()
б) Оскільки діагональ куба дорівнює двом радіусам кулі, то знайдемо діагональ
з ΔB1BD: ![]()
Отже, радіус, кулі ![]()
Об’єм кулі V дорівнює: ![]()
Відповідь: а)
б) ![]()
1339.
Нехай SA — твірна конуса. ∠SAO = α.
З ΔSAO: AO = SA × cos α = l cos α.
(оскільки AO1 — бісектриса кута KAO).,
З ΔAO1O: ![]()
Отже, об’єм кулі V дорівнює: ![]()
Відповідь: ![]()
1340.
Нехай г — радіус кулі, вписаної в циліндр, тоді H — висота циліндра, H = 2г.
Отже, об’єм кулі
об’єм циліндра V2 = πr2H = πr2× 2г = 2πr2.
Твердження доведено.
1341.

Нехай ОО1 = KL = 2г. Об’єм циліндра V1 = πr2× 2г = 2πг3.
Об’єм шара
![]()
Отже, при виготовленні кулі сточено
матеріалу.
Відповідь: 33,3 %.
1342.

Нехай ABCD — квадрат — осьовий переріз циліндра,
AB = BC = CD = DА = 10 см. Радіус циліндра ![]()
Vциліндра = π ×AE2× AB = π × 25 × 10 = 250π (см3).
Об’єм кулі
750π = 4πг2,
![]()
Відповідь:![]()
1343.
V1— об’єм свинцевої кулі, ![]()
V — об’єм циліндричного знака V2 = π × г2 × 3 = 3πг2.
![]()
Відповідь: ![]()
1344.

Нехай SAB — осьовий переріз конуса, який вписано в шар з центом О,
AS = SB = l, ∠SAB = α.
З ΔSAB за теоремою синусів маємо: ![]()
або
звідси ![]()
Отже, об’єм кулі ![]()
Відповідь: ![]()
1345.

Куля розтинається гранями двогранного кута на дві частини: одна — четверта частина кулі, друга — три чверті кулі.
![]()
Відповідь:
πг3.
1346.

Нехай AO ┴ OB, OB ┴ ОС, ОС ┴ AO.
Об’єм частини кулі, обмеженої площинами АОB, BOC, COA
дорівнює
об’єму кулі, отже, ![]()
Відповідь: ![]()
1347.

Нехай АВ — діаметр кулі,
Об’єм кулі ![]()
Площинами куля розбилася на два кульові сегменти і кульовий пояс.
Знайдемо V1 — об’єм сегмента:
![]()
![]()
Об’єм кульового поясу:
![]()
Відповідь:
![]()
1348.

Нехай AO1 : O1B = 1 : 3, OA = OB = 12 см, AO1 = х; O1B = 3х, тоді х + 3х = 24;
4х = 24; х = 6. Отже, AO1 = 6 см, O1B = 18 см.
V1 — об’єм першого кульового сегмента;
![]()
![]()
Відповідь: 360π см3; 1944π см3.
1349.

Нехай OA = 17 см, S1 = 225π см 2, S2 = 264π см 2.
S1 = π × Ο,Α2; 225π = π × Ο1Α2;
O1A = 15 (см).
S2 = π × O2B2; 264π = π × O2Β2;
![]()
3 ΔO1AO: ![]()
З ΔOBO2: ![]()
Знайдемо висоту першого сегмента: CO1 = CO — O1O = 17 — 8 = 9 (см)
і другого DO2 = OD — OO2= 17 - 5 = 12 (см).
Об’єм першого сегмента:
![]()
Об’єм другого сегмента:
![]()
Об’єм кулі. ![]()
Об’єм кульового шару:
![]()
Відповідь: ![]()
1350.

При обертанні півкруга, розбитого на три частики, навколо діаметра утворяться два однакові кульові сектори і кульовий пояс, з якого витягнуто два конуси.
Об’єм кульового сектора ![]()
З ΔCOK: ∠COK = 60°; ![]()
KD = OD - OK = 9 - 4,5 = 4,5 (см).
Отже, ![]()
Об’єм кулі: ![]()
Тоді об’єм кульового поясу без двох конусів:
V2 = V- 2V1 = 972 - 2 × 243 = 486 (см3).
Відповідь: 243 см3; 486 см3.
1351.
Маса тіла обчислюється за формулою: m = р × V, де ρ— густина свинцю, V— об’єм тіла.
Знайдемо об’єм шматка свинцю: 1 = 11,4 × V, звідси ![]()
Знайдемо об’єм кульки: ![]()
Отже, зі шматка свинцю масою 1 кг відлили ![]()
Відповідь: ≈ 778 кульок.
1352.
Нехай радіус першого кавуна г, а другого — 2г.
Тоді об’єм першого кавуна
другого — ![]()
Густина кавунів однакова і дорівнює ρ,
тоді

Отже, один кавун у 8 разів важчий за другий.
Відповідь: у 8 разів.
1353.
Знайдемо об’єм півкулі: ![]()
Знайдемо об’єм конуса:

Отже, об’єм півкулі у 2 рази більший від об’єму конуса,
результат експерименту відповідає теорії.
Відповідь: так.
1354.
Знайдемо об’єм чавунної кулі: ![]()
Нехай г — внутрішній діаметр кулі, тоді ![]()
Отже, об’єм порожнистої кулі
![]()
![]()
4,71 ≈ 0,0073 × 4π(125 - г3);
0,092г3 ≈ 6,751; г3 ≈ 73,38; г ≈ 4,2.
Відповідь: ≈ 4,2.
1355.
Об’єм космічного апарата ![]()
Для того, щоб космічний апарат не тонув у воді, треба щоб його маса була менша ніж 4,18 т.
Відповідь: менша ніж 4,18 т.
1356.
Знайдемо масу краплі мильного розчину діаметром 6 мм: ![]()
Знайдемо зовнішній об’єм видутої кулі:
![]()
Знайдемо внутрішній об’єм видутої кулі: ![]()
тоді маса видутої кулі буде
![]()
Оскільки маса кулі не змінилася, то маємо:
![]()
27 ≈ 3 375 000 — г3 ≈ 3 374 974; г ≈ 149,9999.
Отже, товщина плівки бульки: 150,0000 — 149,9999 ≈ 0,0001 (нм).
Відповідь: 0,0001 нм.
1357.
Оскільки густина води 1 кг/дм3, то для того, щоб куля занурилася в воду тільки на половину, вона мати густину матеріалу 0,5 кг/дм3.
Відповідь: 0,5 кг/дм3.
1358.

Нехай R — радіус кулі, OO1 = Н. Тоді висота одного сегмента R - Н,
другого R + Н. Отже, маємо:
![]()
Додамо до першого рівняння друге, отримаємо: 4R3 = 2916; R3 = 729; г = 9, звідси H = 3.
Отже, O1B = R + H = 9 + 3 = 12 (см).
Відповідь: 12 см.
1359.

Нехай SABC — правильний тетраедр, в який вписано кулю з центром в точці О. SO1┴ (ABC).
З ΔАВС:
![]()
З ΔSO1B: ![]()
З ΔASD: ![]()
Враховуючи, що![]()
отримаємо: ![]()
Оскільки ΔSDO — ΔSOK, то

Отже, об’єм кулі![]()
Відповідь: ![]()
1360.

Нехай MABCDN — октаедр, KO = OL = г кулі. ![]()
Отже, об’єм кулі ![]()
Відповідь: ![]()
1361.

Нехай SABCD — задана піраміда, AB = BC = CD = DA = a,
Vsabcd = V, ∠SAO = α.
Позначимо радіус кулі г, висоту SO = Н.
![]()
З ΔABD: ![]()
![]()
З ΔBSO: ![]()
![]()
SK = 2r; SO + OK = 2г; OK = 2г = H.
ΔSCK — прямокутний. CO ┴ SK,
за властивістю перпендикуляра маємо: CO2 = SO × OK.
![]()
Отримаємо систему: 
Піднесемо перше рівняння до квадрата і підставимо в друге.
![]()
H2 ctg2α = H(2 г - H); H ctg2 α = 2г - H; 2 г = H ctg2α + H;
![]()
Отже, об’єм V кулі дорівнює:


Відповідь: ![]()
1362.

Нехай SABC — задана піраміда, ∠CSA = α
SO = H, AB = BC = CA = а, SO1 = O1A = R.
![]()
З ΔSOK: SK2 = SO2 + KO2, ![]()

З ΔAO1O:
![]()
![]()

Отже, об’єм кулі V дорівнює:

Відповідь: 
1363.

Нехай ABCDEFA1B1C1D1E1F1— правильна зрізана піраміда.
A1B1 = B1C1 = C1D1 = D1E1 = E1F1 = F1A1 = 3 см,
AB = BC = CD = DE = EF = FA = 4 см,
O1O2 = = 7 см, O1O = х, OA = R = ОВ.
Оскільки в основах зрізаної піраміди лежать правильні шестикутники,
то О,А = 3 см, O2B = 4 см.
З ΔO1AO: OA2 = O1O2 + O1A2, г2 = x2 + 9.
З ΔO2ΒΟ: OB2 = OO22 + O2B2; г2 = (7 — x)2 + 16.
Отримуємо систему:
x2 + 9 = 49 —14х + x2 + 16; 14x = 56; х = 4. Отже, O1O = 4 (см),
![]()
Об’єм кулі, описаної навколо правильної шестикутної піраміди,
![]()
Відповідь: ![]()
1364.

Нехай SABCD — правильна чотирикутна піраміда,
OF ┴ SB,
SO = R.
З ΔSOF:
![]()
ΔSOF — ΔSO1В (∠O1SB — спільний). ![]()
R2— BO21 = 12R2 — 36; ![]()
З ΔBKO1:
![]()
![]()
З ΔОВК: OK2 = OB2 + BK2; ![]()
R4= 6R2 — 18 + 5R2; R4 — 11R2 + 18 — 0; R2 = 2,
R2 = 9, R = 3.
Отже, об’єм кулі V дорівнює:
або ![]()
Відповідь:
або 36π м3.
1365.

Нехай SABCD — правильна чотирикутна піраміда, в яку вписано кулю з центром в точці O1. SSCD = = SABCD ,AB = BC = CD = DA = а.
ASCD — рівнобедрений, SL ┴ DC.
SABD =AD × DC = а2;
![]()
З ΔSOL:
![]()
(як дотичні, проведені з однієї точки до кулі);
![]()
ΔSOL — ΔSO1P. З подібності трикутників маємо:
звідси 
Об’єм кулі V1 дорівнює ![]()
Об’єм піраміди V2дорівнює: ![]()
![]()
Відповідь: ![]()
1366.

Нехай ABCD — осьовий переріз зрізаного конуса, в який вписано кулю з центром в точці О, AK = у, DL = x. AK = AM = у (як відрізки дотичних, проведені з однієї точки до кола). DL = DM = х (як відрізки дотичних, проведені з однієї точки до кола). ΔAOD — прямокутний, OM ┴ AD. За властивістю висоти, проведеної з прямого кута MO2 = AM × MD = y × х. DN = DL = NL = х - у.
З ΔADN:

![]()
За умовою 
![]()
(1 + cos φ)2+ 1 - cos2φ + (1 — cos2φ) = 2m(1 — cos2φ);
1 + 2 cos φ + cos2 φ + 1 — cos2φ + 1 — 2 cos φ + cos2φ = 2m(1 — cos2φ);
3 + cos2φ = 2m — 2m cos2φ; cos2φ(1 + 2m) = 2m —3.
![]()
Відповідь: ![]()
1367.

Нехай ABCD — осьовий переріз зрізаного конуса., в який вписано кулю радіуса R, BK = х, AL = у. BK = х, AL = у.
Нехай V1— об’єм зрізаного конуса, V2 — об’єм кулі.
![]()

![]()
З ΔABD: 
Нехай
тоді
1 — t = = (1 + t) × cos φ;
1 — cos φ = (1 + cos φ) × t; ![]()
![]()
1 — 2 cos φ + cos2φ + 1 — cos2φ + 1 + 2 cos φ + cos2φ = 2k — 2k cos2φ;
3 + cos2φ = 2k — 2k cos2φ; cos2φ(1 + 2k) = 2k - 3;
![]()
![]()

![]()
![]()
![]()
Отже,
![]()
Відповідь:
![]()
1368.
Нехай H — висота частини кулі, яка виступає над водою,
тоді
![]()
![]()
90πH2 — 5πH3 = 1296р; 5H2 — 90H2 + 1296 = 0,
Розв’язавши це рівняння, отримаємо H ≈ 4дм.
Відповідь: ≈ 4 дм.
1369.
Нехай ребро куба дорівнює а. Якщо шар дотикається двох прямих, що перетинаються, то центр його лежить на площині, яка перпендикулярна до площини цих прямих і проходить через їх бісектрису. Звідси зрозуміло, що центр кулі лежить в центрі куба.
Цей куб виступає з куба шістьома сегментами, кола основи яких вписані в квадрати граней куба.
Звідси маємо радіус кулі
висота сегмента
радіус
кола основи сегмента
отже, об’єм сегменту:
![]()
Отже, об’єм спільний кулі і куба, дорівнює:
![]()
Об’єм куба ![]()

Відповідь: ![]()
1370.


Нехай ABCDA1B1C1D1— куб. Розглянемо переріз куба, який проходить через точки O1, E, F. Нехай сторона куба дорівнює а, радіус кулі R, тоді O1O2 = а,
ОО2 = а — R.
3 ΔOFO: OF2 = OO2 + O2F2;
![]()
4R2 = 4а2 — 8аR + 4R2 + а2; 8аR = 5а2;

![]()
Відповідь: 384 : 125π.
Перша публікація: 01/01/2011
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.