Розв’язання вправ та завдань до підручника «ГЕОМЕТРІЯ» Г. В. Апостолової 11 клас - 2011 рік
Розділ 3. Тіла. Багатогранники. Тіла обертання
§ 20. Властивості сфери і кулі
Завдання 17
1.
Відстань, яка б відділяла мене від мого антипода дорівнювала б
двом радіусам Землі.
Відповідь: 2R Землі.
2.
Нехай АО — радіус Землі, ОА = 6400 км, О1А - радіус Полярного кола Землі.
Координати Полярного кола Землі 66°31′ п.ш.
∠АОВ = 66°31'; ∠О1ОА = 90° - 67° = 23°.
З ΔO1ОA: Ο1Α = ОА sin ∠Ο1ΟΑ = 6400 × sin 23° = 6400 × 0,39 = 2496 (км).
Довжина Полярного кола С = 2π × О1А ≈ 2 × 3,14 × 2496 = 15 675 (км).
Відповідь: 15 675 км.
Нехай ОА — радіус Землі, ОА - 6400 км.
Координати міста Харків 50° п. ш.
∠АОВ = 50°, ∠O1ОA = 90° - 50° = 40°.
З ΔOO1A: О1А = ОА × sin 40° = 6400 × 0,64 = 4096 (км).
Шлях С, який проходить за добу місто Харків, дорівнює:
С = 2π × Ο1Α ≈ 2 × 3,14 × 4096 = 25 723 (км).
Відповідь: 25 723 км.
Найбільшим колом земної кулі є екватор.
1) Нехай AM = MB, OB = ОА — радіус сфери. Розглянемо ΔSABO: ОВ = ОА — як радіуси кулі, отже, ΔАОВ - рівнобедрений. AM = MB, отже, ОМ — медіана, а в рівнобедреному трикутнику медіана є і висотою. Отже, ОМ ┴ АВ.
2) Нехай ОА і О В — радіуси сфери. Розглянемо АОАВ: ОА = ОВ, отже, АОАВ — рівнобедрений, ОМ ┴ АВ, а оскільки АОАВ — рівнобедрений, то он є медіаною.
Звідси AM = MB.
Нехай ОА = OB = R, AM = MB.
1) R = 15 см, AB = 18 см. ОМ ┴ AB; OB = R = = 15 см.
З Δ OMB:
2) R= 10 дм, OM = 60 см. AB = 2AM; AO = R = 10 дм.
З Δ АМО: АВ = 2AM = 2 × 8 = 16 (см).
3) R = а, ОМ = b, OA = R = а. З Δ АМО:
Відповідь: 1) 12 см; 2) 16 см; 3)
7.
Нехай АВ — хорда, АВ = m, ОВ — радіус сфери OB = R. Проведемо ОС ┴ АВ.
З ΔСОВ:
Відповідь:
8.
Рівняння сфери з центром у точці (а; b; c) і радіусом R має вигляд:
(х - а)2 + (у - b)2 + + (z - с)2 = R2.
1) O(0; 0; 0); R = 5 см.
Рівняння сфери буде мати вигляд: x2 + у2 + z2 = 25.
2) O(1; 0; 1); R =5 см.
Рівняння сфери буде мати вигляд: (х - 1)2 + у2 + (z- 1 )2 = 25.
2) O(2; 5; -1); R = 5 см.
Рівняння сфери буде мати вигляд: (х - 2)2 + (у - 5)2 + (z + 1)2 = 25.
Відповідь:
1) х2 + у2 + z2 = 25;
2) (х - 1)2 + у2 + (z - 1)2 = 25;
3) (x - 2)2 + (у - 5)2 + (z + 1)2 = 25.
9.
1) Складемо рівняння сфери з центром
O(1; -2; 6) і радіусом 3: (х - 1)2 + (у + 2)2 + (z - b)2 = 9.
Перевіримо, чи належить точка (1; —2; 3) отриманій сфері:
(1 - 1)2 + (-2 + 2)2 + (3 - 6)2 = 9; 0 + 0 + (-3)2 = 9; 9 = 9.
Отже, точка (1; -2; 3) належить сфері.
2) Складемо рівняння сфери з центром
Р(-1; 2; 0) і радіусом 2: (х + 1)2 + + (у - 2)2 + z2 = 4.
Перевіримо, чи належить точка (1; -2; 3) сфері:
(1 + 1)2 + (-2 - 2)2 + 9 = 4; 22 + 42 + 9 = 4; 4 + 16 + 9 = 4; 29 = 4.
Рівність неправильна 29 ≠ 4, тобто точка (1; -2; 3) не належить сфері.
Відповідь: 1) так; 2) ні.
10.
Радіус сфери дорівнює 1, сфера дотикається до координатних площин.
Абсциса і ордината її центра додатні, а апліката від’ємна, отже, центр сфери знаходиться в точці А(1; 1; -1). (х - 1)2 + (у - 1)2 + (z + 1)2 = 1.
Відповідь: (х - 1)2 + (у - 1)2 + (z + 1)2 = 1.
11.
1) O(0; 0; 0); R = 4; 2) O(0; 0; 0); 3) O(5; 1; -1); R = 3;
4) x2 + 2х + у2 + z2 = 8; х2 + 2х + 1 - 1 + у2 + z2 = 8;
(х +1)2 + у2 + z2 = 9; O(-1; 0; 0); R = 3;
5) х2 - 2х + у2 + 5у + z2- z = 0;
х2 - 2х + 1 + у2 + 5у + 6,25 + z2 - z + 0,25 - 1 - 6,25 - 0,25 = 0;
(х -1)2 + (у + 2,25)2 + (x - 0,5) 2 = 7,5; O(1; - 2,25; 0,5);
12.
При гомотетії з центром у початку координат коефіцієнтом k координати довільної точки, образу M1(x1; у1; z1) і її прообразу М(х; у; z) пов’язані співвідношенням:
Координати центра даної сфери O(0; 0; 0). Тоді координати центра О1 шуканої сфери O1 (0; 0; 0). Радіус, даної сфери дорівнює 4. Тоді радіус шуканої сфери дорівнює:
1) R1 = 0,5 × 4 = 2. Рівняння сфери з центром у точці O(0; 0; 0) і радіуcом R1= 2 має вигляд: х2 + у2 + z2 = 4.
2) R1 = 2 × 4 = 8. Рівняння сфери з центром у точці O1(0; 0; 0) і радіусом R1 = 8 має вигляд: х2 + у3 + z2 = 64.
3) R1 = │-1│ × 4 = 4. Рівняння сфери з центром у точці О1(0 0; 0) і радіусом R1 = 4 має вигляд: x2 + у2 + z2 = 16.
Відповідь: 1) x2 + у2 + z2 = 4; 2) x2 + у2 + z2 = 64; 3) x2 + у2 + z2 = 16.
13.
Оскільки точки 4(1; 0; z) і В(-1; у; 0) належать сфері x2 + у2 + z2 = 10. Підставивши коoрдинати точки A в рівняння сфери, отримаємо: 12 + 02 + z2 = 10; z2 = 9;
Підставивши координати точки В в рівняння сфери, отримаємо:
(-1)2 + у2 + 02 = 10; y2 = 9; Таким чином, отримали точки і
Відповідь:
14.
1) z = 0; х2 + у2 = 4; центр кола A(0; 0; 0), r = 2.
2) у = 1; x2 + z 2 + 1 = 4; x2 + z2 = 3; центр кола A(0; 1; 0), радіус кола
3) х = 1; 1 + у2 + z2 = 4; у2 + z2= 3; центр кола A(1; 0; 0), радіус кола
3) х + у + z = 2; х2 + у2 + z 2 = 4.
4) Знайдемо відстань р від центра сфери O(0; 0; 0)
До площини заданої рівнянням х + у + z - 2 = 0.
Радіус кола г знайдемо за теоремою Піфагора
Отже, центр колаа радіус
Відповідь: 1) A(0; 0; 0), r = 2; 2) A(0; 1; 0), 3) A(1; 0; 0),
4)
15.
1) Центр сфери (x - а)2 + (у — b)2 + (x - с) 2 = 1 є точка (а; b; c).
Оскільки радіус кулі дорівнює 1, то а = b = с = -1.
Відповідь: (-1; -1; -1).
2) Знайдемо відстань від центра сфери до перерізу
Тоді радіус перерізу дорівнює Площа перерізу
Відповідь:
16.
Нехай ОА — радіус кулі, ОА = 41 дм, OO 1 — відстань від
центра кулі до січної площини, ОО1 = 9 дм.
За теоремою 2 маємо:
Відповідь: 1600π дм2.
17.
Нехай ОА — радіус сфери,
∠OAO1 = 45°. Проведемо ОО1 ┴ АВ (де АВ — діаметр кола перерізу).
З ΔAO1O:
Отже, довжина кола перерізу С дорівнює С = 2π × АО1 = 2π × 2 = 4π (м).
Відповідь: 4π м.
18.
Нехай ОА — радіус сфери, ОА = R, АС — діаметр кола перерізу, ∠CAB = α. З’єднаємо точки С і В, отримаємо ΔАСВ, ∠ C = 90°, оскільки він спирається на діаметр. Ο1 — центр перерізу
Знайдемо АС з ΔАСВ: АС = АВ × cos ∠CAB = 2 · ОА × cos α = 2R × cos α.
1) R = 5см, α = 45°.
Довжина кола перерізу С дорівнює:
2) R = 2 см, α = 30°.
Довжина кола перерізу С дорівнює:
3) R = 4 см, α = 60°.
Довжина кола перерізу С дорівнює: С = 2π × АО1 = 2π × 2 = 4π (см).
Відповідь: 1) 2) 3) π см.
19.
1)
Нехай ОА = ОВ = 12 см, АВ = 12 см. Оскільки ОА = ОB = 12 см,
то ΔОАВ — рівносторонній, ∠ΑΟΒ = 60°.
Отже, відстань між А і В дорівнює:
2)
Нехай ОА = ОВ = 12 см, АВ = 24 см. Хорда АВ стягує дугу в 180°, отже,
3)
Нехай З ΔСВО:
4)
Нехай ОВ = ОА = 12 см, АВ = 9 см. З ΔСОВ:
Відповідь: 1) 4π см; 2) 12π см; 3) 4)
20.
1 випадок.
Сфери дотикаються зовнішнім дотиком. Нехай ОА і O 1 A — радіуси сфер,
ОА = 12 дм, О1А = 10 дм. OO1 = ОА + О 1 А = 12 дм + 10 дм = 22 дм.
2 випадок.
Сфери дотикаються внутрішнім дотиком. Нехай ОК і O1К — радіуси сфер,
OК = 12 дм, O1K =10 дм. ОО1 = ОА - O1A = 12 дм - 10 дм = 2 дм.
Відповідь: 22 дм або 2 дм.
21.
Нехай ОА— радіус кулі, ОА = 15 см, AO1— висота кульового сегмента.
1) AO1 = AO - OO1 = 15 см - 3 см = 12 см;
2) AO1 = AO - OO1 = 15 см - 5 см = 10 см;
3) AO1 = AO - OO1= 15 см - a см = (15 - a) см.
Відповідь: 1) 12 см; 2) 10 см; 3) (15 - a) см.
22.
1 випадок.
Основи кульового поясу лежать по різні боки від центра кулі.
Нехай ОА, ОВ — радіуси кулі, ОА = ОВ = 5 м. S1, S2— площі основ кульового поясу, S1 = 9π м2, S2 = 16π м2; O1А, О2В — радіуси основ кульового поясу,
O1A ┴ O1O2, O2B ┴ O1O2. S1 = π × Ο1Α2; 9π = π × Ο1Α2; Ο1Α2= 9 (м 2); S2 = π × O2B2;
16 = π × O2Β2·, О2В2 = 16 (м 2). 3 ΔΟΟ1Α:
З ΔΟΟ2В: Ο1O2 = Ο1O + Ο2O = 4 + 3 = 7 (м).
2 випадок.
Основи кульового поясу лежать по один бік від центра кулі.
Нехай ОА и ОB — радіуси кулі, ОА = ОВ = 5.
S 1, S2— площі основ кульового поясу.
S 1 = 16π м2, S2 = 9π м2; Ο1Α, O2В — радіуси основ кульового поясу.
Ο1Α ┴ OO2, O2B ┴ OO2. S1 = π × Ο1Α2; 16π = π × Ο1Α2; Ο1Α2= 16 (м2);
S2 = π × Ο2B2; 9π = π × O2Β2; O2Β2 = 9 (м 2).
3 ΔOO2Β:
3 ΔΟΟ1Α: O1O2 = OO2 - OO1 = 4 - 3 = 1 (м).
Відповідь: 7 м або 1 м.
23.
Нехай AO = R, О — центр кулі, О1 — центр перерізу.
Проведемо через точку А дотичну до кола, ОА ┴ m, тоді Ο1Α ┴ m, отже, ∠Ο1ΑΟ = α, ∠ OO1А = 90°.
З ΔΑΟ1Ο: АО1 = АО × cos ∠Ο 1ΑΟ = r cos α.
Отже, площа перерізу S дорівнює: S = π × АО21 = π × r2’cos2α.
Відповідь: πr2 cos2α.
24.
Нехай ABC — трикутник, AB = 6 см, BC = 8 см, AC = 10 см, OA — радіус сфери,
OA = 13 см. Виходячи з довжини сторін трикутника, стає очевидним,
що ABC — прямокутний трикутник і центр описаного кола лежить
на гіпотенузі АС. OO1 ┴ АС.
З ΔAΟ1Ο:
Відповідь: 12 см.
25.
Кола двох великих кругів С1 і С2 — це кола з радіусом R (радіус сфери)
і центр яких співпадає з центром сфери О.
Нехай кола С1 і С2 перетинаються в точках А і В, тоді АВ — діаметр цих кіл.
Оскільки ці кола рівні, то вони діаметром АВ діляться навпіл.
26.
Нехай ОА = г, O1А ┴ ОБ. З ΔΟ1ΑΟ:
Знайдемо площі перерізів січної площини S1 і S2— площа великого круга.
S2=π × ОС2 = π × r2;
Відповідь: 3 : 4.
27.
Нехай центр кулі О, а центри перерізів O1 і О2, спільна хорда АВ, С — її середина. Точки О, О1, С і O2 є вершинами прямокутника. Його діагональ є відрізок ОС.
З ΔСАО: Якщо радіуси перерізів позначити через 2х і 3x,
то О1C2 = 4х2 - 1 і O2С2 = 9x2 - 1. Таким чином, отримаємо рівняння:
4x2 - 1 + 9х2 - 1 = 323; 13x2 = 325; х2 = 25; х = 5 (м), отже, шукані радіуси 10 м і 15 м,
а шукані площі перерізів S1 = 225π см2, S2 = 100π см2.
Відповідь: 100π см2, 225π см2.
28.
Нехай О — центр кулі, О1, О2 — центри перерізів, АВ — спільна хорда, АВ = 16 см. Точки О, O1, O2 і С — є вершинами прямокутника. Його діагональ є відрізок ОС. S1, S, — площі перерізів, S1 = 185π см2, S2 = 230π см2.
3 ΔСВO2:
З ΔСВО1:
З ΔСOO2:
З ΔCAQ:
Відповідь: 21 см.
29.
Нехай О — центр кулі, О1, O2 — центри перерізів, S1, S2— площі перерізів,
ОА = ОВ = ОС = г.
З ΔО1BО:
З AO2AO:
Відповідь: 8 : 5.
31.
Нехай ОА = ОВ = 112 м, площина α дотикається до сфери у точці А, МА =15 м. З’єднаємо точки О і Μ, ΔОАМ — прямокутний, оскільки дотична площина перпендикулярна до радіуса у точці дотику.
З ΔOAM: MB = ОМ - OB = 113 - 112 = 1 (м).
Відповідь: 1м.
32.
1) x2 + y2 + z2 = 6; x + у + z - 6 = 0.
Знайдемо відстань від центру сфери O(0; 0; 0) до площини x + y + z - 6 = 0;
Радіус сфери Отримаємо R < ρ, оскільки
Отже, сфера і площина не мають спільних точок.
2) x2 + у2 + z2= 16; 2х - 2у + z - 12 = 0.
Знайдемо відстань від центра сфери O(0; 0; 0) до площини 2x - 2у + z - 12 = 0;
Радіус сфери R = 4. Отже, R = ρ, тобто площина дотикається до сфери.
Відповідь: 1) не має спільних точок; 2) дотикається.
33.
Нехай куля дотикається до однієї грані двогранного кута у точці А, до другої — у точцi В. ОА ┴ АС, OB ┴ СВ, ОС = а.
1) З ΔОАС: ЗΔАОВ:
2) З ΔАОС: З ΔАОВ:
3) З ΔАОС: З ΔАОВ:
Відповіді: 1) а; 2) 3)
34.
Розглянемо переріз площиною, яка проходить через центр кулі перпендикулярно до ребра двогранного кута. Нехай O1A1 = r, ОА = R; О2Д2 = R1; R + r = QO - QO1.
Відповідь:
35.
1)
Знайдемо радіус сфери вписаної в піраміду ВАВО із формули:
ΔΑΟΒ = 18.
Із ΔΒΟΑ:
Із ΔАОВ:
Із ΔSKA:
S = 36 + 36 + 18 + 54 = 144.
Тоді 72 = 48г,
Тоді рівняння сфери: (х - 1,5)2 +(у + 1,5)2 + (z - 1,5) 2 = 2.25.
2)
Нехай А і В — точки дотику сфери до площин xOz і уОz, тоді рівняння сфери має вигляд (х - З)2 + (у - З)2 + (z - с)2 = 9. Знайдемo с, виходячи з того, що сфера проходить через тoчку М(2; 5; 3): (2 - З)2 + (5 - 3)2 + (3 - с)2 = 9; 1 + 4 + (3 - с)2 = 9;
(3 - с)2 = 4; 3 - с = 2 або З - с = -2; с = 1 або с = 5. Отже, таких сфер дві:
(х - 3)2 + (у - З)2 + (z - 1)2 = 9, (x - З)2 + (у - З)2 + (z - 5)2 = 9.
36.
Оскільки А(-1; 2; -3) — точка дотику, то —: нормальний вектор
Нехай М(х; у; z) — довільна точка шуканої площини, то — вектор,
що лежить у січній площині.
Оскільки то маємо: (х + 1) × (-1) + (у - 2) × 2 + (z + 3) × (-3) = 0;
-x - 1 + 2у - 4 - Зz - 9 = 0; -х + 2у - 3z = 14; х - 2у + Зz = -14.
Відповідь: х - 2у + Зz = -14.
37.
Нехай площина α дотична до кулі, А — точка дотику, β — площина, проведена під кутом α до першої, ∠BAD = α. Оскільки площина дотикається до кулі у точці А,
OA ┴ α. Отже, ОА перпендикулярна до будь-якої прямої цієї площини, ОА ┴ ED. ∠OAC = 90° - α. З ΔОСА: АС = ОА × cos(90° - α) = R × sin α.
Отже, площа утвореного перерізу: S = π × АС2 = πR2 sin2α.
Відповідь: πR2 sin2α.
38.
Нехай сторони рівнобічної трапеції дотикаються до кулі у точках E, F, К, L кульової поверхні. Оскільки площина ABCD перетинає кулю по колу, то коло з центром у точці О буде вписаним у трапецію ABCD. Проведемо BP ┴ AD,
Оскільки коло вписане в трапецію, то AD + CD = ВС + AD;
АВ + CD = 52; АВ = CD = 26 (см).
З ΔВАР:
Отже, радіус вписаного кола О1К = 12 см.
З ΔΟ1КΟ:
Відповідь: 35 см.
39.
На рисунку зображено переріз куль площиною, яка проходить через їх центри О1 і О2
Нехай Ο1Α = 2 м, О2A = 4 м, O1O2 = 3 м.Оскільки O1A + O2A > ОО1 і О2A - Ο1Α < O1O2,
то поверхні куль перетинаються по колу. АВ діаметр цього кола, знайдемо площу трикутника АO1O2 за формулою Герона:
де
З іншого боку
Відповідь:
40.
1) х2 + y2 + z2 = 100; центр сфери O(0; 0; 0), радіус R = 10.
х2 + у2 + z2 — 38x - 16у — 8z + 152 = 0;
(x2 — 38x + 361) + (у2 — 16y + 64) + (z2 — 8z + 16) = 289;
(x - 19)2+ (у - 8)2 + (z - 4)2 = 289; центр сфери О1(19; 8; 4), R1 = 17.
Знайдемо відстань між центрами сфер:
R1- R = 17 - 10 = 7; R1 + R = 17 + 10 = 27.
Якщо R1- R < OO1 < R1 + R, то сфери перетинаються.
7 < 21 < 27. Отже, сфери перетинаються.
2) х2 + у2 + z2 = 4; центр сфери O1 (0; 0; 0), радіус R1 = 2.
х2 + у2 + z2- 24х - 12у + 16z + 168 = 0;
(x2 — 24x+ 144) + (у2 — 12y + 36) + (z2 + 16z + 64) = 76;
(x - 12)2 + (у - 6)2 + (z + 8)2 = 76; центр сфери O2(12; 6; -8),
Радіус
Знайдемо відстань між центрами сфер.
R2- R1 = 8,71 - 2 = 6,71; R2 + R1 = 2 + 8,71 = 10,71.
ОО1 > R2 + R1, отже, сфери не перетинаються.
Відповідь: 1) перетинаються; 2) не перетинаються.
41.
Рівняння площини, яка паралельна площині 2x - 3у + z + 1 = 0,
має вигляд: 2x - 3у + z + d = 0. Оскільки площина 2x - 3y + z + d = 0
проходить через центр сфери (0; 0; 0), то маємо: 2 × 0 - 3 × 0 + 0 + d = 0;
Отже, шукана площина 2x - 3у + z = 0.
Відповідь: 2х - 3у + z = 0.
42.
На рисунку зображено переріз кулі площиною, яка проходить через їх центри O1і O2 (рис. 1).
Нехай AO1 = 25 см, АО2 = 30 см. Поверхні кулі перетинаються по колу, довжина якої С = 48π см; С = 2π × АС; 48π = 2π × АС; АС = 24 (см).
З ΔО2AС:
З ΔО1АС:
Отже: O1O2 = O2C+ O1C = 18 + 7 = 25 (см).
Або при розташуванні сфер, як зобрaжено на рис. 2. О1O2 = O2C - O1C = 18 - 7 = 11 (см).
Відповідь; 11 см або 25 см.
43.
1)
Геометричним місцем прямих, що дотикаються до даної сфери в заданій
точці А є дотична площина до сфери, проведеної через задану точку А.
2) Геометричним місцем прямих, що паралельні даній прямій а
і дотикаються до даної сфери з центром О є циліндрична поверхня,
твірні якої паралельні прямій а і дотикаються до сфери.
3)
Геометричним місцем прямих, що дотикаються до даної сфери з центром O і проходять через задану точку S є конічна поверхня з вершиною S i твірною SA, де А — точка дотику прямої і сфери.
44.
Геометричним місцем точок рівновіддалених на а від даної точки М є сфера з центром в точці М і радіуса а. Геометричним місцем точок віддалених на b від даної площини є дві площини, які паралельні даній площині і знаходяться на відстані b від неї. Отже, шуканим геометричним місцем точок є переріз сфери і двох паралельних площин. Можливі випадки: шукане геометричне місце точок є:
а) два кола;
б) коло і точка;
в) дві точки;
г) порожня множина;
д) одна точка.
45.
- Геометричним місцем точок, які є центрами сфер радіусів R, що дотикаються до сфери радіуса r, є:
а)
сфера, центр якої збігається з центром сфери радіуса r і радіус якої дорівнює r + R, якщо R > r;
б)
дві сфери, центри яких збігаються з центром сфери радіуса r і радіус яких дорівнює
r + R і r - R, якщо R < г.
- Геометричним місцем точок, які є центрами перерізів даної кулі радіуса R, які мають однакові площі заданої величини Q є:
а)
центр заданої кулі, якщо Q = πR2;
б)
порожня множина, якщо Q > πR2;
в) сфера радіуса центр якої збігається з центром заданої кулі, якщо Q < πR2.
Геометричним місцем точок, які є серединами хорд сфери, які проведені з однієї точки М є: сфера діаметром якої є ОМ, де О — центр даної сфери, а центр сфери — середина відрізка ОМ.
Геометричним місцем точок, які є серединами хорд, які паралельні даній прямій a є великий круг кулі, площина якого перпендикулярна до прямої а.
- Геометричним місцем точок, які є серединами хорд даної сфери, якщо довжина кожної хорди дорівнює а є:
а)
порожня множина, якщо а > 2R, де R — радіус даної сфери;
б)
центр даної сфери, якщо а = 2R, де R — радіус даної сфери;
в) сфера радіуса якщо а < 2R, де R — радіус даної сфери.
Перша публікація: 01/01/2011
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.