Відповіді до підручника Географія 8 клас - Бойко В.М. 2016-2020

Розділ ІІІ. Природні умови і ресурси України
Тема 7. Ландшафти України
42. Передкарпаття і Закарпаття

Порівняйте форми рельєфу Передкарпаття й Закарпаття. Чим вони різняться?

Передкарпаття і Закарпаття структурно пов’язані з Українськими Карпатами. Це виявляється в тому, що гірські породи залягають тут не горизонтально, як у прилеглих з північного сходу подільських районах, а зібрані в складки, як у горах. Саме за цією ознакою рівнинне підвищене Передкарпаття і низовинне Закарпаття (в цьому їх основна відмінність) віднесені до гірської складчастої країни Українських Карпат.

Передкарпатська підвищена рівнина розташована в межах Львівської, Івано- Франківської та Чернівецької областей. Вона простягається на 300 км вузькою (близько 30-45 км) смугою вздовж північно-східної частини Зовнішніх Карпат. Фундамент рівнини створює Передкарпатський прогин — проміжна ланка між Волино-Подільською плитою і Карпатською складчастою структурою. Передкарпатська підвищена рівнина має висоти 200-700 м. Рельєф її розчленований ерозією. Видовжені межиріччя чергуються з широкими долинами й улоговинами.

Закарпатська низовина — східна частина Середньодунайської рівнини. Вона лежить на південний захід від Карпатських гір. Північно-західна її межа проходить державним кордоном України зі Словаччиною, південна— з Румунією, південно- західна— з Угорщиною. Природними межами Закарпатської низовини є південно- західні підніжжя схилів гірського масиву Вигорлат (Вулканічний хребет), край західних відрогів Вулканічного хребта й північно-східна частина Середньодунайської рівнини. Територія Закарпаття видовжена з північного заходу на південний схід на 80- 90 км при ширині 22-35 км. Закарпатська низовина збігається із закарпатським прогином, який, як і Передкарпаття, також складається із зібраних у складки осадових товщ неогенового періоду, де зосереджені основні корисні копалини.

Які стихійні явища бувають у Передкарпатті й Закарпатті?

На теренах Закарпаття фіксують осередки землетрусів з інтенсивністю 6-7 балів (за шкалою Ріхтера) у зонах Тячів — Сигет, Мукачево — Свалява. Закарпатська сейсмоактивна зона характеризується проявом землетрусів, що відбуваються у верхній частині земної кори на глибинах 6-12 км з інтенсивністю в епіцентрі 7 балів. Шестибальні землетруси зафіксовані також у Передкарпатті (Буковина). Передкарпаття відчуває вплив від району Вранча (Румунія). У 1974-1976 рр. тут відбувалися землетруси інтенсивністю 3-5 балів. Сейсмонебезпечність Одеської області зумовлена осередками землетрусів в масиві гір Вранча та Східних Карпат в Румунії.

Широкий розвиток мають різні види екзогенних геологічних процесів природного та техногенного походження. Насамперед, селі.

Сель — раптово сформований внаслідок різкого підйому води в руслах гірських річок грязьовий потік. Причинами виникнення селевих потоків майже завжди бувають сильні зливи, інтенсивне танення снігу та льоду, прорив гребель водойм, а також землетруси та виверження вулканів. Виникненню їх сприяють і антропогенні фактори: вирубка лісів і деградація грунтів на гірських схилах, вибухи гірських порід при прокладанні доріг, роботи у кар’єрах, неправильна організація обвалів та підвищень, загазованість повітря, що згубно діє на грунтово-рослинний покрив. Процес виникнення та розвитку селів проходить три етапи: перший — накопичення в руслах селевих басейнів рихлого матеріалу за рахунок вивітрювання гірських порід та гірської ерозії; другий -— переміщення рихлих гірських матеріалів по гірських руслах з підвищених ділянок у нижчі; третій — розосередження селевих виносів у гірських долинах.

Навесні й на початку літа під час танення снігу, а також під час літніх злив і тривалих дощів карпатські річки стають повноводними, в рівнинних районах Передкарпаття і Закарпаття виходять з берегів і завдають великої шкоди господарству. В гірських районах часто бувають зсуви.

Поміркуйте, чому в північно-східному передгір’ї Українських Карпат сформувалася височина, а у південно-західному — низовина?

У північно-східному передгір’ї Українських Карпат розташована Передкарпатська височина, яка простягається смугою завширшки 30 — 45 км уздовж Зовнішніх Карпат— між північно-східним виступом гір і річковими долинами Дністра й Прута. Передкарпатська височина має висоти 200-500 м. В її основі лежить Передкарпатський прогин, який утворився між складчастою спорудою Карпат і краєм Східноєвропейської платформи й зазнає неотектонічних рухів висхідного характеру. Він заповнений зім’ятими у складки осадовими породами. Численні річки, що стікають з гір, розчленували Передкарпаття на низку широких долин, між якими розташовані видовжені вододільні височини.

Закарпаття займає крайню південно-західну частину Карпатського фізико- географічного краю. Природні умови цієї території суттєво відрізняються від умов інших частин Українських Карпат. Майже плоска Закарпатська низовина (110 м над р. м.) є крайньою частиною Середньодунайської низовини. В її основі лежить міжгірська западина, заповнена як осадовими, так і вулканічними породами. Низовина слабко нахилена від передгір’їв до долини р. Тиса. Одноманітна рівнинна поверхня в окремих місцях порушується вулканічними підняттями — Берегівським горбогір 'ям (з абсолютною висотою понад 360 м). Вони є наслідком прориву магматичних порід на поверхню під час активних тектонічних рухів.