Відповіді до підручника Географія 8 клас - Бойко В.М. 2016-2020

Розділ ІІІ. Природні умови і ресурси України
Тема 3. Води суходолу і водні ресурси
29. Основні річкові басейни

Яке значення мають річки в житті діяльності людини?

Значення та роль річок як джерела прісної води Річки є основним джерелом прісної води в господарській діяльності людини. На частку річок, озер та інших прісноводних водойм припадає всього 1 % запасів усієї прісної води на планеті, решта — вода «законсервована» у льодовиках або «замурована» в підземних водах. Але внаслідок відновлюваності водних ресурсів цього достатньо для постачання водою всієї планети. Однак у ряді річок фактичний відбір води вже перевищує допустимі рівні. Це ставить під удар сталий розвиток та існування екосистем річкових басейнів, а також господарську діяльність і безперебійне постачання водою населення.

Значення та роль річок для добування їжі Рибальство — це виловлювання риб і нижчих водних тварин. Рибальство здавна й донині є дуже важливою складовою життя багатьох людей. Однак безконтрольний вилов риби, будівництво гребель, осушення боліт, зневоднення, порушення екосистем, забруднення навколишнього середовища призвело до істотного зниження обсягу рибних ресурсів внутрішніх вод.

Значення та роль річок у транспортних цілях Річковий транспорт займається перевезенням пасажирів і вантажів, навіть незважаючи на те, що для нього характерні низькі швидкості й сезонність. Вантажні судна перевозять в основному вантажі, які не потребують швидкої доставки (вугілля, кокс, пісок, зерно тощо, а також нафту і нафтопродукти). Пасажирські судна найчастіше використовують в туристичному бізнесі під час організації круїзів по річках, а також у перевезенні пасажирів у важкодоступні райони, де відсутнє автомобільне й залізничне сполучення. Відомі й так звані «річкові трамваї», як громадський вид транспорту. Є річкові судна спеціального призначення, а саме: плавучі майстерні, плавучі магазини, пороми.

Значення та роль річок у захисті та розмежуванні територій держави

По річках здавна проходили кордони держав. Це було дуже зручно з оборонної позиції— річки виступали надійним захистом від зовнішніх ворогів. Державний кордон за судноплавними річками проходить або по середині фарватеру, або по лінії тальвега. Якщо річка невелика, то межа проводиться по середині русла або головного рукава.

Значення та роль річок як джерела невичерпної (відновлюваної) енергії

Річки, особливо гірські, мають значні запаси гідроенергоресурсів. Людство здавна намагалося використовувати енергію річок — було винайдено водяне колесо, яке повертало жорна водяних млинів. Але в загальнонаціональних масштабах енергію річок стали використовувати лише в XX ст., коли навчилися будувати греблі гідроелектростанцій. В Україні добре розвинена система гідроелектростанцій.

Значення та роль річок для зрошення сільськогосподарських угідь, купання

У посушливих районах планети, а в Україні у південних областях, де природне зрошення полів недостатнє, для повноцінного вирощування сільськогосподарських культур використовують штучне зрошення, тобто підведення води на поля з прісноводних водойм, насамперед з річок.

Значення та роль річок для оздоровлення й відпочинку людей (водна рекреація)

Водна рекреація включає в себе різні види відпочинку й спорту, які суттєво відрізняються сезонами максимального розвитку, вимогами до природних та антропогенних факторів, дією на навколишнє середовище. Найбільш масовими видами рекреаційних занять на водоймах є: купання, рибальство (із судна, з берега, з льоду), відпочинок на вітрильних і веслових суднах, відпочинок з використанням моторного малолітражного флоту, воднолижний спорт, туризм, підводне полювання, полювання на водоплавну здобич.

Люди завжди шанували річки. Вони оспівані й змальовані в різних художніх

творах. Використовуючи літературні та інші джерела, доберіть поетичні рядки, уривки прози та репродукції картин, що присвячені річкам.

Загадки про річку.

✵  Тече, тече — не витече, біжить, біжить — не вибіжить. (Річка).

✵  Бігла — шуміла, заснула — заблищала. (Річка).

✵  Два брати у одну воду дивляться, а зустрітись не можуть. (Береги річки).

✵  Сани біжать, а голоблі стоять. (Річка й береги).

✵  Один біжить, другий — лежить, третій — кланяється. (Вода, берег, очерет).

✵  Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить. (Річка).

✵  По якій дорозі півроку їздять на коні, а півроку — без коня? (По річці).

✵  По якій дорозі півроку ходять, а півроку їздять. (По річці).

✵  Між берегів текла, текла. Мороз зміцнів — під скло лягла. (Річка).

✵  Блищить, біжить, гадючиться і все по низині крутиться. (Річка).

Легенди

Легенда про Дністер

Колись у давнину тут, де тече Дністер, плюскотів маленький струмочок, а вздовж нього подекуди жили люди. Були поміж них мисливці й хлібороби. Вели вони свій незвичайний календар. Кожен день позначали на піску, що був на березі струмка, мітками. Що не день — то нова мітка. За ними люди знали, скільки днів залишилося, наприклад, до весни.

Але одного разу струмок розлився. Коли вранці вода спала, вийшли люди на берег, а позначок немає.

—  Хто дні стер? — бідкалися люди.

—  Та хто? Струмок дні стер.

З того часу почали називати струмок, який дні стер, — Дністер.

Тепер це вже не струмок, а велика річка. А початок бере вона аж у Карпатах із- під могутнього дуба, де вода б’є догори водограєм.

Легенда про Дніпро та Десну

Жив у стародавні часи могутній богатир Лиман і було в нього двоє дітей — дочка Десна та син Дніпро. Десна була старшою, а Дніпро молодшим. От виросли діти й настав час Лиману передавати їм свої володіння. Каже батько:

— Діти мої любі, приходьте завтра до мене за благословенням. Хто першим прийде, тому й спадок мій залишу.

Полягали Десна та Дніпро спати. Та не спиться Дніпрові, сон не йде до нього. Хоче син першим батькове благословення взяти. І ранком, як лише зоря зійшла, Дніпро прийшов до Лимана.

—  Благословіть, тату!

— Добре, сину,— каже Лиман. — Та чому ж не прийшла Десна, адже вона старша за тебе і більше прав має на мій спадок?

—  Вона ще спить, батьку,— відповів Дніпро.

Благословив Лиман сина, і той пішов батьківську землю міряти, господарювати на ній.

Проспала Десна вранішню зорю. Прокинулась — а молодшого брата вже немає. Прибігла до батька:

—  Благословіть, тату!

Лиман благословив дочку, а потім каже:

— Дніпро першим від мене благословення взяв, але якщо випередиш його і першою землю мою зміряєш — пануватимеш на ній по праву.

Побігла Десна за братом, а попереду себе сокола пустила, щоб він дорогу їй показував. Але як не намагалась, усе одно випередити Дніпра не змогла. Раптом побачила Десна братів слід і подумала: «Якщо не випереджу його, то разом із ним отримаю батьківську спадщину».

Ступила Десна у слід Дніпра — і вмить обидва стали ріками, потекли разом. Це батько вирішив примирити дітей своїх.

Уривок твору

Чудовий Дніпро у тиху погоду, коли вільно і плавно мчить крізь ліси й гори повні води свої. Ані ворухнеться, ані загуркотить. Дивишся і не знаєш, іде чи не йде його велична широчінь, і здається, неначе увесь вилитий він із скла і неначе блакитний дзеркальний шлях, без міри в ширину, без кінця в довжину, плине і в’ється по зеленому світу. Любо тоді й жаркому сонцю глянути з височини і опустити промені у холод скляних вод, і прибережним лісам яскраво відбитися у водах.

Зеленокудрі! Вони припали разом з польовими квітами до вод і, схилившися, дивляться у них — і не надивляться, і не намилуються світлим образом своїм, і посміхаються до нього, і вітають його, киваючи гіллям. Всередину ж Дніпра вони не сміють глянути: ніхто, крім сонця й блакитного неба, не дивиться туди. Мало який птах долетить до середини Дніпра. Розкішний! Нема рівної йому ріки на світі.

Микола Гоголь (Переклад Максима Рильського)





Перша публікація: 01/01/2016-2020

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.