Відповіді до підручника Географія 8 клас - Бойко В.М. 2016-2020
Розділ ІІІ. Природні умови і ресурси України
Тема 2. Клімат і кліматичні ресурси
26. Несприятливі погодно-кліматичні явища та прогноз погоди
Якої шкоди можуть завдати грози, зливи та град? Де вони найчастіше трапляються?
У теплий період року стихійними явищами переважно є зливи, грози й град, які супроводжуються сильними поривчастими вітрами — шквалами. Вони формуються під час проходження холодних атмосферних фронтів або коли приземні шари повітря значно прогріваються і починають стрімко підніматися. Ці стихійні явища характерні для всієї території України, але найчастіше вони бувають у південних та південно- східних посушливих районах України, а також Карпатах і Криму. Тривалі зливи, особливо у гірських районах, спричиняють катастрофічні паводки на річках. Град завдає шкоди посівам сільськогосподарських культур, а шквали взагалі руйнують усе на своєму шляху: лінії електропередач, дороги, мости, житлові будинки тощо.
Наведіть приклади небезпечних погодних явищ, що бувають в Україні в холодну пору року. Чим вони небезпечні?
Холодної пори року найнебезпечнішими метеорологічними явищами є хуртовини — перенесення снігу вітром над земною поверхнею. Вони завдають значної шкоди озимим сільськогосподарським культурам, порушують роботу транспорту, ліній електропередач, зв’язку тощо.
До стихійних явищ холодного періоду року належить ожеледь. Це шар щільного льоду, що утворюється на поверхні землі та на предметах унаслідок намерзання переохолоджених краплинок дощу, мряки, туману. Ожеледь порушує нормальну роботу транспорту й зв’язку, завдає великих незручностей усім пішоходам.
Небезпечним явищем погоди, що спостерігається на території України протягом року, є туман. Він утворюється внаслідок підвищення відносної вологості повітря і насичення його водяною парою. Туман погіршує видимість до 1 км і менше та заважає роботі транспорту, особливо автомобільного, авіаційного й морського. Туман збільшує забруднення атмосфери, адже під час туману промислові викиди накопичуються в приземному шарі повітря. На території України можна виділити кілька періодів року з туманами. На більшій частині території країни максимум утворення туману припадає на зимові місяці. В окремих районах спостерігають другий максимум у березні.
Як нині створюють прогноз погоди?
Усього в Україні — 187 метеорологічних станцій, і кожна працює цілодобово сім днів на тиждень. Методи прогнозування використовуються виключно наукові, народним прикметам метеорологи не вірять. Виміри погоди проводять 8 разів на добу через кожні 3 години, синхронно. Одночасно метеорологи всього світу виходять на свій метеомайданчик, де фіксують всю інформацію: напрям і силу вітру, кількість опадів, атмосферний тиск, перепад температур землі й повітря, хмарність, рівень води в річках. Також ведуться агрометеорологічні спостереження зі зростання й розвитку сільськогосподарських культур та за радіоактивним фоном.
Визначають погоду за тиском повітря, барометричною тенденцією (зміна атмосферного тиску на станції протягом 3 годин перед моментом спостережень), точкою роси та іншими ознаками. Коли дані в регіонах зібрані й оброблені, їх передають до столиці.
Але цього недостатньо. Щоб скласти прогноз погоди, необхідна інформація, яку подають супутники Землі, станції Середземномор’я, Північної Америки, Атлантики, всього Європейського континенту та інших регіонів. Кожні 3 години на метеорологічних станціях України отримують показники з Північної півкулі, від станцій Швеції, Норвегії та навіть північних районів Африки.
Синоптики зізнаються, що за роки роботи звикли планувати своє життя, використовуючи свої ж прогнози: за хмарами можна визначити, яким буде день, за опадами — чи довго буде йти дощ, чи сніг. Якщо вранці туман, то по ньому можна прорахувати, чи буде сьогодні сонце, або навпаки — весь день буде похмурим. Якщо спостерігати за напрямом вітру кілька днів, то можна дізнатися, якою буде погода на тиждень вперед.
Перша публікація: 01/01/2016-2020
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.