ХІМІЯ 9 клас - Готові домашні завдання до підручника О. В. Григорович - 2017 рік

Тема 4. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ З ХІМІЇ

§ 42. Хімічна наука в Україні

Контрольні запитання (с. 244)

501. Сьогодні суттєво полегшився процес розв’язування задач теоретичної хімії, обчислення геометрії складних молекул, моделювання хімічних і фізичних процесів за будь-якої температури й тиску. Значно полегшився доступ до інформації та пришвидшилася її обробка.

502, 503. Перші наукові дослідження з хімії пов’язані із заснуванням Харківського університету (1804 р.), в якому свої дослідження починав Василь Каразін. У різні роки XIX століття розвиток хімії в Харкові був пов’язаний з М. Бекетовим (термохімія та теорія розчинів, відкрив ряд активності металів), О. Ельтековим (органічна хімія), О. Данилевським (фізіологічна хімія), В. Палладіним (біохімія).

У заснованому 1833 року Київському університеті хімічні дослідження проводили М. Каяндер (електролітична дисоціація), Я. Михайленко та О. Сперанський (теорія розчинів). Дослідженнями з колоїдної хімії займалися І. Борщов та А. Думанський (останній першим почав читати лекції з цієї дисципліни). Також у Київському університеті сформувалася потужна школа хіміків-органіків завдяки працям П. Алексєєва, М. Бунге i всесвітньо відомого С. Реформатського, який дослідив новий тип реакцій за участю органічних кислот (реакція Реформатського).

У Львівському університеті від середини XIX століття досліди з аналітичної хімії проводив Л. Пебаль, із загальної та фармацевтичної хімії — В. Радзішевський, із фізичної хімії — С. Толлочка, з органічної хімії — В. Кемула та Е. Ліннеман.

Розвитку хімії в Одеському університеті сприяли такі видатні хіміки, як П. Мелікішвілі та М. Зелінський (органічна хімія), Ф. Шведов (колоїдна хімія), O. Саханов (електрохімія), Л. Писаржевський (окисно-відновні реакції) та I. Горбачевський (біохімія).

Перший президент Української академії наук Володимир Іванович Вернадський є засновником нового розділу науки біогеохімії та автором учення про біосферу й ноосферу.

504. Видатні вітчизняні й зарубіжні вчені-хіміки та їх внесок:

Дослідники	Роки життя	Внесок
Жозеф Луї Гей-Люссак	1778-1850	Відкрив закон кратних об’ємів, розробив хімічний метод добування лужних металів. Довів, що хлор та йод - прості речовини. Уперше побудував криві залежності розчинності солей у воді від температури
Мішель Ежен Шеврель	1786-1889	Вивчав жири: уперше добув гліцерол із жирів, довів хімічний склад жирів, відкрив спосіб добування твердих жирів з рідких
Фрідріх Велер	1800-1882	Здійснив перший в світі синтез органічної речовини (сечовини з амоній ціанату NH,NCO)
Герман Іванович Гесс	1802-1850	Розробив спосіб вилучення срібла з мінералів та описав властивості багатьох мінералів, першим помітив каталітичну дію платини; засновник термохімії: сформулював основний її закон - закон сталості суми теплоти
П’єр Ежен Марселен Бертло	1827-1907	Синтезував багато простих вуглеводнів, з гліцеролу й карбонових кислот добув жир, довів, що гліцерол - трьохатомний спирт, відкрив спосіб добування етанолу з етилену. Є одним із засновників термохімії та хімічної кінетики, увів поняття «екзотермічна» та «ендотермічна» реакції. З’ясував значення Карбону, Гідрогену, Нітрогену та інших елементів для життєдіяльності рослин
Олександр Михайлович Бутлеров	1828-1886	Сформулював основні положення теорії хімічної будови органічних сполук
Фрідріх Август Кекуле фон Штрадоніц	1829-1896	Уперше синтезував багато органічних речовин, установив структурні формули багатьох природних речовин. Першим висловив думку, що валентності елементів є цілими числами, класифікував усі елементи за валентністю, заклав поняття про валентність як фундаментальну властивість атомів (теорію валентності)
Джозая Уіллард Гіббс	1839-1903	Основні дослідження пов’язані з вивченням теплових процесів у хімії
Микола Андрійович Бунге	1842-1914	Основні наукові досягнення належать до технічної хімії, зокрема виноробства, цукрового виробництва
Олександр Павлович Ельтеков	1846-1894	Дійшов висновку щодо нестійкості деяких ненасичених спиртів, та ґрунтуючись на цьому сформулював правило, яке сьогодні називають його ім’ям — правило Ельтекова.
Якоб-Хендрік Вант-Гофф	1852-1907	Відкрив будову молекул, що пояснювала наявність оптичних ізомерів органічних сполук
Еміль Герман Фішер	1852-1919	Уперше визначив будову деяких органічних речовин, зокрема кофеїну, теоброміну, пурину, сечової кислоти й деяких сахаридів, зокрема глюкози й фруктози. Винайшов методи їх синтезу. Установив особливості реакцій за участі ферментів, запропонував класифікацію білків
Вільгельм-Фрідріх Оствальд	1853-1932	Вивчав закони хімічної рівноваги, електричні властивості розчинів, відкрив закон розведення, що названий його ім’ям, розробив основи теорії кислотно-основного каталізу
Іван Якович Г орбачевський	1854-1942	Одним з перших визначив амінокислотну природу білків, можливість гідролізу нуклеїнових кислот. Дослідив способи утворення сечової кислоти в організмі
Сванте-Август Арреніус	1859-1927	Розробив положення теорії електролітичної дисоціації
Сьорен-Петер-Лауріц Сьоренсен	1868-1939	Увів поняття про водневий показник (pH), вивчав залежність активності ферментів від кислотності розчинів
Лев Володимирович Писаржевський	1874-1938	За часів громадянської війни сконструював простий протигаз, що зберіг здоров’я багатьох солдат. Розробив теорію окисно-відновних реакцій, заклав основи теорії каталізу
Антон Володимирович Думанський	1880-1967	Удосконалив методи дослідження колоїдної хімії, розробив метод визначення розмірів колоїдних частинок ультрацентрифугуванням
Микола Миколайович Семенов	1896-1986	Відкрив існування розгалужених ланцюгових реакцій, визначив механізм ланцюгових процесів, сформулював теорію, що математично описує процеси під час ланцюгових реакцій
Пилипенко Анатолій Терентійович	1914-1993	Займався розробкою методів хімічного аналізу неорганічних матеріалів із використанням органічних реактивів, застосуванням комплексних сполук у хімічному аналізі. Розробив методи визначення рідкісних елементів

505. В університетах Києва, Львова, Харкова, Одеси, Черкас, Чернівців, Дніпра, Ужгорода та інших.

506. Розробляють нові сучасні матеріали, флуоресцентні сполуки для експрес-аналізів ґрунтів, води та біолого-медичних досліджень, проводять дослідження в галузі супрамолекулярної хімії та нанохімії. Розробляють нові технології видобутку корисних копалин, переробки нафти, нові методи металургійного виробництва тощо. Удосконалюють технології створення продуктів швидкого приготування, синтез біоактивних керамічних матеріалів для імплантів та відновлення кісткової тканини.

507. Напрямки досліджень інституту органічної хімії (Київ):

- синтез та дослідження нових типів елементоорганілвмісних сполук;

- синтез, дослідження і розробка багатофункціональних світлочуттєвих матеріалів на основі органічних барвників;

- дослідження механізмів реакцій гетероциклічних сполук;

- молекулярний дизайн сполук, що є біологічно-активними речовинами;

- дослідження молекулярної та електронної структури органічних сполук. Науковцями Інституту зроблено вагомий внесок у скарбницю світової науки. Загальне визнання отримали дослідження вчених Інституту з теорії кольоровості органічних сполук, механізмів органічних реакцій, хімії гетероциклічних сполук, хімії фосфор-, флуор-, та сульфурорганічних сполук, хімії біологічно активних сполук та супрамолекулярної хімії.

Перша публікація: 01/01/2017

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
редакційне упорядкування змісту;
уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.