ХІМІЯ 9 клас - Готові домашні завдання до підручника О. В. Григорович - 2017 рік
Тема 3. ПОЧАТКОВІ ПОНЯТТЯ ПРО ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ
§ 28. Поняття про полімери. Поліетилен
Контрольні запитання (с. 165)
321. Полімери - речовини з великою молекулярною масою (від декількох тисяч до кількох мільйонів), складаються з великого числа складових ланок (мономерів), що повторюються і сполучені між собою у довгі лінійні чи розгалужені молекули. Мономери можуть бути однаковими або різними.
Відмінність полімерів від інших матеріалів:
— еластичність (здатність до обернених деформацій з відносно невеликим навантаженням);
— мала хрупкість склоподібних та кристалічних полімерів;
— макромолекули полімерів здатні до орієнтування під дією напрямленого механічного поля;
— висока стійкість у лужному та кислому середовищах;
— на відміну від металів не піддаються електрохімічній корозії;
— більшість є діелектриками;
— немагнітні;
— мають меншу теплопровідність і більшу теплоємність, ніж інші матеріали.
322. Елементарні ланки є похідними мономерів, але можуть різнитися з ними кількістю і типом зв’язків та кількістю атомів (зміни відбуваються внаслідок реакції полімеризації).
323. Реакція полімеризації — процес сполучення багатьох молекул низькомолекулярної речовини (мономеру) у молекулу полімеру. Мономер — невеликі молекули, які підчас реакції полімеризації з’єднуються у довгі молекули полімерів. Полімер — продукт реакції полімеризації. Елементарна ланка — фрагменти у молекулі полімеру, що повторюються.
324. Фізичні властивості поліетилену: малопрозора речовина, що погано проводить теплоту й електричний струм, жирна на дотик і нагадує парафін.
325. З поліетилену виготовляють:
— каністри та посуд для хімічних реактивів;
— з’єднувальні елементи;
— харчові контейнери;
— плівку для обгортання;
— плівку для теплиць;
— пакети для харчових продуктів; -труби;
— пакети для сміття.
326. В молекулі етилену є подвійний зв’язок (це насичений вуглеводень), він здатний до реакцій приєднання. А в поліетилені всі зв’язки одинарні. Фактично поліетилен є алканом з високою молекулярною масою, тому хімічно він досить інертний.
Завдання для засвоєння матеріалу (с. 165)
327. а) інертні хімічно, горять; б) етен здатний до реакцій приєднання, а поліетилен - ні; горять.
328. До аморфних.
329. З поліетилену виготовляють пластмаси - для їх виготовлення до поліетилену додають стабілізатори, пластифікатори, барвники, спінювачі тощо. Недоліками їх є термічна нестійкість, горючість і хрупкість. Тому вони не завжди можуть бути повноцінною заміною природних матеріалів.
330. Розраховуємо кількість молекул етилену:

Відповідь: 85,7% Карбону та 14,3% Гідрогену в обох випадках.
332. Способи добування пластмас:
— реакції полімеризації;
— реакції поліконденсації.
Фізичні властивості:
— мала густина (0,85-1,8 г/см3);
— дуже низькі електрична та теплова провідність;
— невелика механічна міцність;
— розчиняються у органічних розчинниках — але не в усіх.
Хімічні властивості:
— розкладаються при нагріванні (з попереднім розм’якшенням);
— стійки до вологи;
— стійки до дії сильних кислот та лугів. Застосування:
— теплоізоляційні — в будівництві (пінопласт, поропласт та ін.);
— хімічно стійкі — в промисловості (поліетилен, вінілпласт, поліпропілен, фторопласт);
— конструкційні — в будівництві (склотекстоліт, текстоліт та ін.);
— прес-порошки — для виготовлення виробів загального призначення.
333. Ні, оскільки виробництво пластмас є шкідливим для навколишнього середовища. Також пластмасові вироби дуже довго розкладаються в природі і засмічують навколишнє середовище. При всьому різноманітті пластмас і виробів з них, вони за своїми властивостями не можуть повністю замінити природні матеріали.
Перша публікація: 01/01/2017
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.