ХІМІЯ 9 клас - Готові домашні завдання до підручника О. В. Григорович - 2017 рік
Тема 1. РОЗЧИНИ
§ 11. Кислотність середовища. Поняття про pH розчину
Лабораторні досліди № 1—3 (с. 65)
Обладнання: штатив із пробірками, піпетка.
Реактиви: вода Н2O, хлоридна кислота НСl, розчин натрій хлориду NaCl, розчин натрій гідроксиду NaOH, столовий оцет СН3СООН, універсальний індикатор, харчові продукти (лимон, соки, газовані напої та ін.) й косметична продукція (шампунь, зубна паста, пральний порошок тощо).
Виявлення йонів Гідрогену та гідроксид-іонів у розчинах. Установлення приблизного значення pH води, лужних і кислих розчинів
Вміст пробірки |
Колір універсального індикатора |
Значення pH |
Реакція середовища |
Вода |
Жовто-зелений |
7 |
Нейтральна |
Розчин хлоридної кислоти |
Червоний |
1 |
Дуже кисла |
Розчин натрій хлориду |
Жовто-зелений |
7 |
Нейтральна |
Розчин натрій гідроксиду |
Темно-синій |
14 |
Дуже лужна |
Столовий оцет |
Червоно-оранжевий |
3 |
Кисла |
Рівняння дисоціації:

Дослідження pH харчової та косметичної продукції
Вміст пробірки |
Колір універсального індикатора |
Значення pH |
Реакція середовища |
Лимон |
Червоний |
2 |
Кисла |
Апельсиновий сік |
Червоно-оранжевий |
3 |
Кисла |
Томатний сік |
Оранжевий |
4 |
Слабо кисла |
Кока-кола |
Червоно-оранжевий |
3 |
Кисла |
Шампунь |
Жовтий |
6 |
Слабо кисла |
Мило |
Блакитний |
10 |
Лужна |
Зубна паста |
Жовто-зелений |
7 |
Нейтральна |
Пральний порошок |
Синій |
11 |
Лужна |
Відбілювач |
Темно-синій |
13 |
Дуже лужна |
Наявність у розчині гідроксид-іонів ОН- зумовлює лужну реакцію середовища. Універсальний індикаторний папір забарвлюється при цьому у синій або зелений колір (залежно від концентрації гідроксид-іонів). Показник pH > 7; n(Н+) < 1 ∙ 10-7 моль/л; n(Н+) < n(ОН-).
Наявність у розчині катіонів Гідрогену Н+ зумовлює кислу реакцію середовища. Універсальний індикаторний папір забарвлюється при цьому у червоний або оранжевий колір (залежно від концентрації Гідроген-іонів). Показник pH < 7, n(Н+) > 1 ∙ 10-7 моль/л; n(Н+) > n(ОН-).
Якщо концентрація йонів Гідрогену та гідроксид-іонів є рівною, то середовище є нейтральним. Показник pH = 7; n(Н+) = 1 ∙ 10-7 моль/л; n(Н+) = n(ОН-). В нейтральному середовищі універсальний індикаторний папір забарвлюється у жовто-зелений колір.
Висновки:
1. За зміною забарвлення універсального кислотно-лужного індикатору можна встановити значення pH середовища. Кислому середовищу відповідає оранжеве та червоне забарвлення, лужному — зелене та синє. Жовто-зелене забарвлення - нейтральному.
2. Надлишок йонів Гідрогену Н+ зумовлює кисле середовище, pH < 7. Надлишок гідроксид-іонів ОН- —лужне, рН > 7. Нейтральному середовищу відповідає значення pH = 7.
Контрольні запитання (с. 66)
130. Йонів Гідрогену Н+ та гідроксид-йонів ОН-.
131. У кислих розчинах у надлишку наявні йони Гідрогену Н+. У лужних — гідроксид-йони ОН-.
132. Концентрацію (кількість) йонів Н+ або ОН- в 1 л розчину.

Завдання для засвоєння матеріали (с. 67)
134. Більше йонів ОН-.
135. Вирізнити розчини кислоти і солі можна за кислою реакцією середовища у пробірці з нітратною кислотою (середовище розчину калій нітрату є нейтральним).
Лакмус у кислому середовищі забарвлюється у червоний колір, універсальний індикаторний папір — у червоний або оранжевий (залежно від концентрації Гідроген-іонів), а метиловий оранжевий змінює свій колір на жовтий.
Фенолфталеїн використовувати неможна, оскільки і в нейтральному середовищі, і в кислому він залишається безбарвним.
136. За допомогою кислотно-лужних індикаторів:
|
Індикатори |
Значення pH |
||
Кисле середовище, pH < 7 |
Нейтральне середовище, pH = 7 |
Лужне середовище, pH > 7 |
|
Універсальний індикатор |
Оранжевий, червоний |
Жовтий |
Синій, зелений |
Лакмус |
Червоний |
Фіолетовий |
Синій |
Метиловий оранжевий |
Червоний |
Оранжевий |
Жовтий |
Розчин барій гідроксиду матиме лужну реакцію середовища, нітратної кислоти — кислу, а кальцій нітрату - нейтральну.
137. а) кисле середовище — НСl, HNO3, Н3РO4, H2SO4, H2S;
б) лужне середовище — NaOH, Ва(ОН)2;
в) нейтральне середовище — NaCl, KNO3.
138. Це означає, що концентрація йонів Гідрогену Н+ становить 1 ∙ 10-5,6 моль/л розчину. Слабо кисла реакція зумовлена утворенням невеликої кількості кислот при взаємодії води (водяної пари) з відповідними оксидами, що містяться у повітрі:
(карбонатна кислота)
(сульфітна кислота)
(сульфатна кислота)
(нітратна кислота)
(суміш нітратної та нітритної кислот)
А також газуватий H2S, що, розчиняючись, утворює сульфідну кислоту.
139. а) слабо кисле: б) трохи лужне, майже нейтральне; в) дуже кисле; г) нейтральне.
140. pH < 7.
141. За збільшення концентрації кислоти збільшується кількість йонів Гідрогену у розчині. Значення pH стають ближчими до 1.
142. Складемо рівняння реакції:
![]()
За рівнянням реакції, з кожним 1 молем калій гідроксиду реагує 1 моль хлоридної кислоти. За цих умов відбувається реакція повної нейтралізації, реакція середовища стає нейтральною.
а) після реакції залишаться 0,5 моль невикористаного калій гідроксиду, середовище буде лужним; колір фенолфталеїну не зміниться;
б) відбувається нейтралізація кислоти та лугу, середовище буде нейтральним; фенолфталеїн знебарвиться;
в) після реакції залишиться 0,5 моль невикористаної кислоти, яка надасть розчину кислої реакції; фенолфталеїн знебарвиться.
143. Натрій сульфат — pH = 6,9; натрій гідроксид — рН = 12,6; сульфатна кислота — рН = 2,3.
144. Реакція середовища стає слабо кислою внаслідок розчинення у воді вуглекислого газу і утворення нестійкої вугільної кислоти:
![]()
Під час кип’ятіння вуглекислий газ вивільняється з води внаслідок погіршення його розчинності при підвищенні температури. Утворення вугільної кислоти припиняється.
145. Через різний вміст оцтової кислоти: pH 6% оцту складає 2,4, 9% оцту - 2,3.
Перша публікація: 01/01/2017
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.