Відповіді до підручника Хімія 8 клас - Григорович О.В. 2016-2020
Тема І. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома
16. Характеристика хімічних елементів за їхнім місцем у періодичній системі й будовою атома
Завдання для засвоєння матеріалу
1. а) Калій; б) Бром.
2. Карбон.
3. Металічні властивості посилюються зліва направо в цьому ряду елементів:
а) Аl → Mg → Na; б) Са → Sr → Ва.
4. Берилій. Порядковий номер — 4; 2-й період, II група, головна підгрупа.
Заряд ядра +4, містить 4 протони, 5 нейтронів, 4 електрони. Електронна оболонка складається з двох енергетичних рівнів. На зовнішньому рівні міститься одна електронна пара. Будова зовнішнього електронного рівня:
![]()
Електронна формула: 1s22s2.
s-Елемент, металічний, до завершення зовнішнього електронного рівня йому не вистачає 6 електронів.
Відносна атомна маса — 9.
Вища валентність та формула вищого оксиду: II, ВеО.
Гідрат вищого оксиду та його характер: Ве(ОН)2, основа.
Формула леткої сполуки з Гідрогеном: не утворює.
Металічні властивості виражені сильніше, ніж у Бору, але слабше, ніж у Літію та Магнію.
Оксиген. Порядковий номер — 8; 2-й період, VI група, головна підгрупа.
Заряд ядра +8, містить 8 протонів, 8 нейтронів, 8 електронів. Електронна оболонка складається з двох енергетичних рівнів. На зовнішньому рівні містяться дві електронні пари та два неспарені електрони. Будова зовнішнього електронного рівня:
![]()
Електронна формула: 1s22s22p4.
р-Елемент, неметалічний, до завершення електронного рівня приймає 2 електрони.
Відносна атомна маса — 16.
Виша валентність: II.
Формула леткої сполуки з Гідрогеном: Н2O.
Неметалічні властивості виражені сильніше, ніж у Нітрогену, але слабше, ніж у Флуору та Сульфуру.
Натрій. Порядковий номер — 11; 3-й період, І група, головна підгрупа.
Заряд ядра +11, містить 11 протонів, 12 нейтронів, 11 електронів. Електронна оболонка складається з трьох енергетичних рівнів. На зовнішньому рівні міститься один електрон. Будова зовнішнього електронного рівня:
![]()
Електронна формула: 1s22is22p63js2.
s-Елемент, металічний, до завершення зовнішнього електронного рівня йому не вистачає 7 електронів.
Відносна атомна маса — 23.
Вища валентність та формула вищого оксиду: I, Na2O.
Гідрат вищого оксиду та його характер: NaOH, розчинна основа (луг).
Формула леткої сполуки з Гідрогеном: не утворює.
Металічні властивості виражені сильніше, ніж у Літію та Магнію, але слабше, ніж у Калію.
Фосфор. Порядковий номер — 15; 3-й період, V група, головна підгрупа.
Заряд ядра +15, містить 15 протонів, 16 нейтронів, 15 електронів. Електронна оболонка складається з трьох енергетичних рівнів. На зовнішньому рівні міститься пара електронів і три неспарені електрони. Будова зовнішнього електронного рівня:
![]()
Електронна формула: 1s22s22р63s23р3.
р-Елемент, неметалічний, до завершення зовнішнього електронного рівня йому не вистачає 3 електронів.
Відносна атомна маса — 31.
Вища валентність та формула вищого оксиду: V, Р2О5.
Гідрат вищого оксиду та його характер: Н3РO4, кислота.
Формула леткої сполуки з Гідрогеном: РН3.
Неметалічні властивості виражені сильніше, ніж у Силіцію, але слабше, ніж у Сульфуру чи Арсену.
5.
Елемент А — Карбон. Його атом має 2 енергетичні рівні (бо елемент міститься в другому періоді), причому на зовнішньому енергетичному рівні обертаються 4 електрони.
Елемент Б — Оксиген. З Карбоном він утворює сполуку СO2.
Елемент В —Літій. Утворює луг LiOH і сполуку Li2CO3.
6. Гідроген розміщують у першій групі (головна підгрупа), оскільки він є електронним аналогом лужних елементів і в реакціях з неметалами віддає свій електрон, як і вони.
Розміщуючи Гідроген у сьомій групі (головна підгрупа), підкреслюють, що він може поводитись у реакціях з металічними елементами, як галогени (Н2 + 2Na = 2NaH) і якоюсь мірою є їхнім електронним аналогом, бо до завершення зовнішнього енергетичного рівня йому не вистачає одного електрона.
Перша публікація: 01/01/2016-2020
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.