Відповіді до підручника Хімія 8 клас - П.П. Попель 2016-2020

4 Розділ. Основні класи неорганічних сполук
§ 30. Властивості та використання кислот

234. Кислоти мають молекулярну будову, тому для них притаманні низькі температури плавлення. Майже всі кислоти за звичайних умов — рідини. Твердими кислотами є ортофосфатна Н3РO4, ортоборатна Н3ВO3 та метасилікатна H2SiO3. Кислоти розчиняються у воді (крім силікатної). Безоксигенові кислоти є водними розчинами газів. Леткі кислоти мають запах.

235. Розчини кислот можна розпізнати за допомогою лакмусу (за наявності кислоти забарвлення якого змінюється з фіолетового на червоне) й універсального індикатора (ним зазвичай просочують смужки паперу, за допомогою яких можна швидко визначити кислотність водних розчинів. Для цього колір індикаторного паперу негайно порівнюють з еталонною кольоровою шкалою).

За допомогою фенолфталеїну розчини кислот не розпізнають, оскільки він за наявності кислоти залишається безбарвним.

У лужному середовищі безбарвний фенолфталеїн набуває малинового забарвлення, фіолетовий лакмус — синього, а колір універсального індикатора залежатиме від речовини, яку для цього використовують (тропеолін, індигокармін, конго червоний тощо).

236.

a) Mg + 2HBr = MgBr2 + Н2↑;

ВаО + 2HNO3 = Ba(NO3)2 + Н2O;

2NaOH + H2S = Na2S + 2H2O;

б) Li2O + H2SO4 = Li2SO4 + H2O;

Fe(OH)2 + 2HNO3 = Fe(NO3)2 + 2H2O;

3K2SiO3 + 2H3PO4 = 2K3PO4 + 3H2SiO3↓.

237.

a) Fe + 2HCl = FeCl2 + H2↑;

3Li2O + 2H3PO4 = 2Li3P)4 + 3H2O;

KOH + HNO3 = KNO3 + H2O;

б) 2Al + 3H2SO4 = Al2(SO4)3 + 3H2↑;

Cr(OH)2 + H2SO4 = CrSO4 + 2H2O;

AgNO3 + HI = AgI↓ + HNO3.

238.

a) Zn + H2SO4 = ZnSO4 + H2↑;

б) реакція не відбувається;

в) реакція не відбувається;

г) реакція не відбувається;

ґ) Ва(ОН)2 + H2SO4 = BaSO4↓ + 2Н2O;

д) Pb(NO3)2 + H2SO4 = PbSO4↓ + 2НNO3.

239.

a) 2HCl + CaCO3 = CaCl2 + H2O + CO2↑;

2HCl + Ca(OH)2 = CaCl2 + 2H2O;

б) H2S + 2KOH = K2S + 2H2O;

H2S + K2O = K2S + H2O;

в) 2H3PO4 + 3Ba = Ba3(PO4)2 + 3H2↑;

2H3PO4 + 3Ba(OH)2 = Ba3(PO4)2 + 6H2O.

240. Реакція між сухим натрій хлоридом і концентрованою сульфатною кислотою відбувається за рівнянням: 2NaCl + H2SO4 = Na2SO4 + 2HCl↑.

Якщо використати розчин натрій хлориду або розбавлену сульфатну кислоту, то гідроген хлорид з реакційної посудини виділятись не буде, тому що розчиниться у воді, яка входить до складу розчинів.

Без нагрівання реакція відбувається дуже повільно. Під час слабкого нагрівання реакція відбувається з утворенням кислої солі, тому вихід гідроген хлориду менший:

NaCl + H2SO4 = NaHSO4 + HCl↑.

242. Сульфатна кислотареагує з натрій гідроксидом за рівнянням:

M(H2SO4) = 98 г/моль;

M(NaOH) = 40 г/моль.

Обчислюємо масу сульфатної кислоти:

для нейтралізації 80 г NaOH потрібно 98 г H2SO4, а

для нейтралізації 8 г NaOH — х г H2SO4.

За рівнянням реакції складаємо пропорцію: х : 98 г = 8 г : 80 г.

Звідки

Відповідь: m(H2SO4) = 9,8 г.

243. Срібло із хлоридною кислотою не реагує. Взаємодія між цинком і хлоридною кислотою відбувається відповідно до рівняння реакції:

M(Zn) = 65 г/моль.

Знаходимо масу цинку в суміші:

під час взаємодії 65 г цинку виділяється 22,4 л водню, а

під час взаємодії х г цинку — 0,7 л водню.

За рівнянням реакції складаємо пропорцію:

х : 65 г = 0,7 л : 22,4 л.

Звідки

Визначаємо масу срібла в суміші:

m(Ag) = m(суміші) - m(Zn) = 10 г - 2,03 г = 7,97 г.

Обчислюємо масову частку срібла в суміші:

w(Ag) = m(Ag) : m(суміші) = 7,97 г : 10 г = 0,797 = 79,7 %.

Відповідь: w(Ag) = 79,7 %.

244.

Нітратна кислота розкладається за рівнянням:

M(HNO3) = 63 г/моль.

Унаслідок розкладу 252 г HNO3 утворюється 112 л газів,

а внаслідок розкладу х г HNO3 — 11,2 л газів.

За рівнянням реакції складаємо пропорцію:

х : 252 г = 11,2 л : 112 л.

Звідки

Відповідь: m(HNO3) = 25,2 г.





Перша публікація: 01/01/2016-2020

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.