Відповіді до підручника Хімія 8 клас - П.П. Попель 2016-2020

4 Розділ. Основні класи неорганічних сполук
§ 24. Основи

179. Основи — це сполуки, які містять катіони металічних елементів Мn+ і гідроксид-аніони ОН-. Загальна формула основ, утворених двовалентними металічними елементами, — М(ОН)2.

Основи, які розчиняються у воді, називають лугами.

180. CsOH, Ті(ОН)3.

181. KОН, V(OH)2, La(OH)3.

182.

a) n(Na+) = n(ОН-) = n(NaOH) = 1 моль;

б) n(Fe2+) = n(Fe(OH)2) = 1 моль;

n(ОН-) = 2n(Fe(OH)2) = 2 моль.

183. M(LiOH) = 24 г/моль.

m(LiOH) = M(LiOH) • n(LiOH) = 24 г/моль • 0,2 моль = 4,8 г.

Відповідь: m(LiOH) = 4,8 г.

184.

a) n(Na+) = n(ОН-) = n(NaOH) = 0,1 моль;

N(Na+) = Na • n(Na+) = 6 • 1023 йонів/моль • 0,1 моль = 0,6 • 1023 катіонів;

N(OH-) = Na • n(ОН-) = 6 • 1023 йонів/моль • 0,1 моль = 0,6 • 1023 аніонів;

m(Na+) = M(Na+) • n(Na+) = 23 г/моль • 0,1 моль = 2,3 г.

m(ОН-) = М(ОН-) • n(ОН-) = 17 г/моль • 0,1 моль = 1,7 г.

б) n(Мn2+) = n(Мn(ОН)2) = 0,5 моль;

n(ОН-) = 2n(Мn(ОН)2) = 1 моль;

N(Mn2+) = Na • n(Мn2+) = 6 • 1023 йонів/моль • 0,5 моль = 3 • 1023 катіонів;

N(OH-) = Na • n(ОН-) = 6 • 1023 йонів/моль • 1 моль = 6 • 1023 аніонів.

m(Мn2+) = М(Мn2+) • n(Мn2+) = 55 г/моль • 0,5 моль = 27,5 г.

m(ОН-) = М(ОН-) • n(ОН-) = 17 г/моль • 1 моль = 17 г.

185. Визначаємо кількість речовини йонів у 3 моль барій гідроксиду:

Оскільки формульна одиниця барій гідроксиду Ва(ОН)2 містить три йони (один йон Барію і два гідроксид-іони), то: n1(йонів) = 3n(Ва(ОН)2) = 33 моль = 9 моль.

Обчислюємо кількість речовини йонів у 4 моль калій гідроксиду:

Формульна одиниця калій гідроксиду KОН містить два йони (йон Калію та один гідроксид-іон), тому: n2(йонів) = 2n(KОН) = 2 • 4 моль = 8 моль; n1(йонів) > n2(йонів).

Відповідь: 3 моль барій гідроксиду містить йонів більше, ніж 4 моль калій гідроксиду.





Перша публікація: 01/01/2016-2020

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.