Відповіді до підручника Хімія 8 клас - П.П. Попель 2016-2020
3 Розділ. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами
§ 20. Молярна маса
140. 1 → в, 2 → а, 3 → б.
141.
M(F2) = 2 • 19 = 38 г/моль;
M(Н2O) = 2 • 1 + 16 = 18 г/моль;
M(SO2) = 32 + 2 • 16 = 64 г/моль;
M(Li2O) = 2 • 7 + 16 = 30 г/моль;
M(Mg3N2) = 3 • 24 + 2 • 14 = 100 г/моль;
M(H2SO4) = 2 • 1 + 32 + 4 • 16 = 98 г/моль;
M(CaCO3) = 40 +12 + 316 = 100 г/моль.
142.
М(Сu) = 64 г/моль;
М(Аr) = 40 г/моль;
М(Вг) = 80 г/моль;
M(Mg2+) = 24 г/моль;
M(S2-) = 32 г/моль.
143.
Дано: m(речовини) = 12,8 г; m(речовини) = 0,2 моль. |
Розв’язання М(речовини) = m(речовини) : vречовини). М(речовини) = 12,8 г : 0,2 моль = 64 г/моль. Відповідь: М(речовини) = 64 г/моль. |
М(речовини) — ? |
144.
M(Mg3P2) = 3 • 24 + 2 • 31 = 134 г/моль.
m(Mg3P2) = M(Mg3P2) • n(Mg3P2) = 134 г/моль • 0,25 моль = 33,5 г.
Відповідь: m(Mg3P2) = 33,5 г.
145.
Дано: n(СO2) = 2 моль; n(SO2) = 1,5 моль. |
Розв’язання M(СO2) = 12 + 2 • 16 = 44 г/моль; m(СО2) = М(СO2) • n(СO2) = 44 г/моль • 2 моль = 88 г. M(SO2) = 32 + 2 • 16 = 64 г/моль; m(SO2) = M(SO2) • n(SO2) = 64 г/моль • 1,5 моль = 96 г. Відповідь: m(SO2) > m(СO2). |
m(SO2) — ? m(СO2) — ? |
146.
а) Дано: m(Mg) = 24 г |
Розв’язання M(Mg) = 24 г/моль; n(Mg) = m(Mg) : M(Mg) = 24 г : 24 г/моль = 1 моль. |
n(Mg) — ? |
б) Дано: m(Вr2) = 80г |
Розв’язання М(Вr2) = 160 г/моль; n(Вr2) = m(Br2) : М(Вr2) = 80 г : 160 г/моль = 0,5 моль. |
n(Вr2) — ? |
в) Дано: m(CaCO3) = 200 г |
Розв’язання М(СаСО3) = 40 + 12 + 3 • 16 = 100 г/моль; n(СаСО3) = m(СаСО3) : М(СаСO3) = 200 г : 100 г/моль = 2 моль. Відповідь: n(Mg) = 1 моль; m(Вr2) = 0,5 моль; n(СаСO3) = 2 моль. |
n(СаСО3) — ? |
147.
М(Са) = 40 г/моль;
n(Са) = m(Са) : М(Са) = 10 г : 40 г/моль = 0,25 моль.
М(O2) = 32 г/моль;
n(O2) = m(O2) : М(O2) = 16 г : 32 г/моль = 0,5 моль.
M(NaH) = 23 + 1 = 24 г/моль;
n(NaH) = m(NaH) : M(NaH) = 8 г : 24 г/моль = 0,33 моль
Відповідь. Найбільша кількість речовини міститься у 16 г кисню, а найменша — у 10 г кальцію.
148.
Обчислюємо молярну масу амоніаку: M(NH3) = 14 + 3 • 1 = 17 г/моль.
Знаходимо кількість речовини амоніаку: n(NH3) = m(NH3) : M(NH3) = 3,4 г : 17 г/моль = 0,2 моль.
Визначаємо кількість молекул у даній кількості речовини амоніаку: N(NH3) = n(NH3) • Na = 0,2 моль • 6,02 • 1023 молекул/моль = 1,204 • 1023 молекул.
Молекула амоніаку складається з одного атома Нітрогену та трьох атомів Гідрогену, тому загальна кількість атомів становить: N(атомів) = 4 • N(NH3) = 4 • 1,204 • 1023 = 4,816 • 1023(атомів).
Відповідь: N(NH3) = 1,204 • 1023 молекул; N(атомів) = 4,816 • 1023 атомів.
149.
а) Визначаємо кількість речовини, яка міститься в 1 г вуглекислого газу: М(СO2) = 44 г/моль;n(СO2) = m(СO2) : М(СO2) = 1 г : 44 г/моль = 0,023 моль.
Визначаємо кількість речовини, яка міститься в 1 г сірчистого газу: M(SO2) = 64 г/моль;n(SO2) = m(SO2) : M(SO2) = 1 г : 64 г/моль = 0,0156 моль.
Кількість речовини вуглекислого газу більша, тому в порції вуглекислого газу міститься більше молекул і відповідно більше атомів, ніж у порції сірчистого газу, оскільки молекули обох газів трьохатомні.
б) В 1 моль води та в 1 моль сульфатної кислоти міститься однакова кількість молекул. Загальна ж кількість атомів в 1 моль сульфатної кислоти більша, тому що молекула води складається із трьох атомів, а молекула сульфатної кислоти — із семи.
150. Визначаємо кількість речовини бонів Кальцію в мінеральній воді: М(Са2+) = 40 г/моль;n(Са2+) = m(Са2+) : М(Са2+) = 8 • 10 2 г : 40 г/моль = 2 • 10-3 моль.
Визначаємо кількість речовини бонів Магнію в мінеральній воді: M(Mg2+) = 24 г/моль; n(Mg2+) = m(Mg2+) : M(Mg2+) = 5,5 • 10-2 г : 24 г/моль = 2,3 • 10-3 моль.
Відповідь. Кількість йонів Магнію більша, а йонів Кальцію — менша.
151. m(молекули Н2O) = М(Н2O) : NA; m(молекули Н2O) = 18 г/моль : 6,02 • 1023 молекул/моль = 3 • 10-23 г.
Відповідь: m(молекули Н2O) = 3 • 10-23 г.
Перша публікація: 01/01/2016-2020
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.