Розв’язання вправ та завдань до підручника «ХІМІЯ» 8 клас О. Г. Ярошенко - 2017 рік

Хімічний зв'язок і будова речовини

§ 22. Кристалічні ґратки

Знаємо, розуміємо

1. Кристалічні ґратки речовини — це тривимірне розміщення структурних частинок у кристалі.

2. Атомні кристалічні ґратки мають у вузлах атоми.

Якщо у вузлах кристалічних ґраток перебувають молекули речовин із неполярним чи полярним ковалентним зв’язком, то ґратка називається молекулярною кристалічною ґраткою.

У вузлах йонних кристалічних ґраток перебувають катіони й аніони, розміщені почергово.

3. Існує певний зв’язок між типом кристалічної ґратки та фізичними властивостями речовин. Речовини з атомною кристалічною ґраткою характеризуються високою твердістю, тугоплавкістю, вони нерозчинні у воді. Речовини з молекулярним типом кристалічної ґратки мають низькі твердість, температуру плавлення та кипіння, леткі. Речовини з йонною кристалічною ґраткою перевищують за міцністю молекулярні, але поступаються атомним, добре розчиняються у воді, мають порівняно високі твердість і тугоплавкість.

Застосовуємо

69. А йонна.

70. В молекулярна.

71. б) Кухонна сіль має йонні кристалічні ґратки. Речовини з такою будовою мають вищі температури плавлення у порівнянні з речовинами, які мають молекулярні кристалічні ґратки (йод, лід).

72. а) За кімнатної температури тверда речовина, добре розчиняється у воді. Має високу твердість і тугоплавкість.

б) Кремній — речовина тугоплавка, нерозчинна в воді, має високу твердість.

в) Амоніак — газоподібна речовина, добре розчиняється у воді, летка сполука.





Перша публікація: 01/01/2017

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.