Розв’язання вправ та завдань до підручника «ХІМІЯ» 8 клас О. Г. Ярошенко - 2017 рік

Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома

§ 12. Поняття про енергетичні підрівні. Радіус атома

Знаємо, розуміємо

1. Виділяють 7 енергетичних рівнів.

Щоб позначити, скільки енергетичних рівнів має електронна оболонка конкретного атома, треба визначити, у якому періоді знаходиться хімічний елемент.

2. а) s-підрівень першого енергетичного рівня;

б) s-підрівень першого енергетичного рівня, s- та р-підрівні другого енергетичного рівня, s- та р-підрівні третього енергетичного рівня;

в) s-підрівень першого енергетичного рівня, s- та р-підрівні другого енергетичного рівня.

г) s-підрівень першого енергетичного рівня, s- та р-підрівні другого енергетичного рівня.

3. Максимальна кількість електронів на s-підрівні — 2, р-підрівні — 6, на d-підрівні — 10, на f-підрівні — 14.

4. На s-підрівні може бути 1 електрон або 2 електрони, а 6 електронів не може бути, тому що максимальна кількість електронів на s-підрівні — тільки 2.

5. Третій енергетичний рівень має s-, р- та d-підрівні.

6. Твердження 1. Кількість енергетичних рівнів визначається не номером групи, а номером періоду.

Твердження 2. Кількість електронів в атомі дорівнює порядковому номеру хімічного елемента, а не його відносній атомній масі.

7. Обидва твердження правильні.

8. У межах одного періоду радіус атома зменшується. Це пояснюється зростанням притягування зовнішніх електронів до ядра.

9. У межах однієї підгрупи зі збільшенням заряду ядра радіуси атомів збільшуються. Чим більша кількість енергетичних рівнів, тим більший радіус атома.





Перша публікація: 01/01/2017

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.